Росію необхідно «видати заміж», незалежно від України (європейська преса)

Прага – У європейські пресі з’явилася низка аналітичних викладок, що закликають Європу не лише переглянути застарілу політику «дружби з Путіним», а перейти нарешті до конкретного втілення нових підходів ЄС щодо тісної підтримки нових демократій (котрі ще «напівдемократичні» в Україні, Молдові та Грузії). Газети також розмірковують над нинішньою «туманною» ситуацією в українській економіці, коли тут погіршується кон’юнктура для міжнародних інвестицій. Деякі видання звертають увагу на «бадьору» тональність мови екс-Президента Леоніда Кучми під стінами Генпрокуратури в Києві.
Відомий німецький аналітик Андреас Умланд зазначає на сторінках німецької «Ді Цайт», що зовнішньополітична «доктрина Шредера» щодо стосунків Заходу з Росією та Східною Європою потерпіла фіаско і явною є необхідність «перегляду західної політики у Східній Європі». У центрі цього, на думку Умланда, має бути припинення «панібратства з політичними та економічними лідерами нинішньої Росії» і вибір тут нової мети – «що має витворювати на основних європейських цінностях стійкий альянс з Москвою внаслідок нової демократизації Росії». Захід, на думку німецького аналітика, має поставити у центрі нової політики щодо Росії «співпрацю з неурядовими організаціями, продемократичними ЗМІ та академічними установами Росії». Умланд також вважає, що наслідками налагодження «особистих дружніх стосунків із Путіним» таких західних політиків як Джордж Буш, Сильвіо Берлусконі, Жак Ширак і Герхард Шредер стали «деградація продемократичних інституцій Росії; підтримка тут авторитарних тенденцій; стабілізація російського авторитаризму на федеральному та регіональному рівнях». А далі, особливо після саміту НАТО в Бухаресті, Росія пішла шляхом «силових дій» у ближньому зарубіжжі і створення «проросійських протекторатів» на кшталт Південної Осетії та Абхазії. Росії вдалося загальмувати демократичні процеси в Білорусі, Грузії, Україні, Узбекистані і Киргизстані. Умланд також не виключає нових потрясінь у державах-членах «Східного партнерства» і закликає Європу й Захід у цілому до реалізації тут у повному об’ємі демократичних підходів, котрі «лише частково увійшли у свідомість західних лідерів».

Славомір Сєраковський зазначає на сторінках Лондонської «Ґардіан», що «Польща мусить відновити себе як міст між Сходом і Заходом», переглянувши «старі антиросійські переконання» й підтримавши демократію в сусідів на кшталт України, Литви і Білорусі. Польща, на думку Сєраковського, мусить допомогти Україні в той час, коли «в Росії зміцнюються імперіалістичні, авторитарні тенденції». Автор згадав тут вислів відомого російського автора (українця за походженням) Дмитра Мережковського, котрий вважав, що «лише Польща, ймовірно, могла бути чоловіком для Росії, але Польща була дуже слаба і Росію, як жінку, котра ніколи не мала чоловіка, яку лише ґвалтували татари, царі й більшовики». На додаток до старих ґвалтувань, на думку Сєраковського, Росію ґвалтують сьогодні спадкоємці більшовиків, нинішні олігархи». Автор закликає тут Польщу до активної політики в Росії, закликає Варшаву стати справжнім мостом між сходом і заходом, до реалізації планів інтеграції в Європу України і Білорусі, що допоможе демократизуватися і Росії. Сєраковський закликає не спати, допоки на більшості просторів Росії не сталося так, як у Хабаровську, де «більше китайців, аніж росіян». Автор також звертається до поляків, щоб вони нарешті розчарували українця Мережковського, злого на поляків Достоєвського і «віднайшли для Росії чоловіка у сильній та об’єднаній Європі».

Польська «Жечпосполіта» зауважує, що екс-Президент України Леонід Кучма заявив у понеділок у Києві біля приміщення Генпрокуратури, що він не лише не винний у смерті Георгія Гонгадзе, але й заперечив, що так звані «записи Мельниченка» можуть тут щось довести. Польське видання також виділяє слова Кучми про те, що Мельниченко ніколи його не охороняв і не був в охороні Президента, а лише був «делегований до Адміністрації Президента з відділу державної охорони разом із 4-ма іншими особами… займатися захистом Президента від прослуховувань». Кучма також додав, як цитує газета з Варшави, що «завданням (Мельниченка та групи тих людей) було контролювати приміщення, куди мав іти Президент, щоб там не було жучків… чи Мельниченків під диваном».