Нью-Йорк – Сполучені Штати опинилися перед цілком реальною перспективою зупинки уряду, якщо Конгрес не ухвалить тимчасового фінансування його діяльності. Республіканці вимагають радикального скорочення витрат, демократи не погоджуються. Якщо до кінця робочого тижня законодавці не домовляться про компроміс, то 8 квітня адміністративна машина Білого дому з усіма міністерствами та відомствами може зупинитися за браком коштів.
Ідеться про бюджет цього фінансового року, який закінчується у вересні. Оскільки річний бюджет поточного року залишився незатвердженим, Конгрес кілька разів виділяв адміністрації проміжні кошти на покриття видатків. Одначе цього разу позиції двох партій різняться такою мірою, що законодавцям важко домовитися.
Республіканці, які мають переважну більшість у Палаті представників, прийняли резолюцію з вимогою зрізати 61 мільярд доларів із суми, що її потребує Білий дім. У Сенаті демократи мають більшість, отож вони проголосували за значно поміркованіше скорочення витрат – на 10 мільярдів доларів. Шукаючи компромісу з Палатою представників, сенатори неохоче, поки що умовно, пропонують зменшити урядові витрати ще на 23 мільярди доларів.
Сенатор Геррі Рід, лідер демократичної більшості у Сенаті, попередив колег: «Ми ще не дійшли згоди, як сягнути цієї цифри. Я сподіваюся, що домовленості можна буде досягти, яким чином знайти варіант…»
Республіканець Джон Бейнер, спікер Палати представників, заявив: «Ми контролюємо лише половину однієї третини уряду тут, у Вашингтоні».
Варто пояснити, що мав на увазі спікер. За американською системою, урядова влада поділяється на три гілки: законодавчу – з двома палатами Конгресу, юридичну – це Верховний Суд, який тлумачить закони, що їх приймає Конгрес, і виконавчу – це Білий дім з адміністрацією (кабінетом міністрів), яку очолює сам президент.
Спікер закликає до компромісу
Рішення двох палат Конгресу повинно бути погодженим, спільним. Спікер Бейнер, підкреслюючи цю реальність, заявив: «Ми не можемо нав’язати свою волю Сенатові. Все, що ми можемо, – так це боротися за граничне скорочення видатків, щодо якого ми зможемо домовитись».
Ця заява спікера є фактично закликом до компромісу. Бейнер не бажає повторення сумного досвіду 1995 року, коли республіканці у Конгресі спричинили зупинку уряду, що вкрай негативно позначилося на репутації партії.
Але для групи консервативних конгресменів-республіканців у Палаті представників пропозиція компромісу звучить як відступ від принципової позиції, від їхніх передвиборчих обіцянок – давати урядові якомога менше грошей і тим обмежувати його вплив на суспільство. Цей республіканський постулат сформулював свого часу президент Рональд Рейган.
Стоячи на східцях Капітолію, Аллен Вест, новообраний конгресмен від штату Флорида, звернувся до своїх прихильників: «Мене повсякчас запитують – чому б вам не піти на компроміс, чому б не домовитися? Я вам на це скажу от що: Ейбрагам Лінкольн казав коротко: ставайте на правильне місце і стійте твердо. Отож я стоятиму твердо». Вест був одним із 54 республіканців, які проголосували проти дальшого фінансування уряду, щоб уникнути його зупинки.
Республіканці, які мають переважну більшість у Палаті представників, прийняли резолюцію з вимогою зрізати 61 мільярд доларів із суми, що її потребує Білий дім. У Сенаті демократи мають більшість, отож вони проголосували за значно поміркованіше скорочення витрат – на 10 мільярдів доларів. Шукаючи компромісу з Палатою представників, сенатори неохоче, поки що умовно, пропонують зменшити урядові витрати ще на 23 мільярди доларів.
Сенатор Геррі Рід, лідер демократичної більшості у Сенаті, попередив колег: «Ми ще не дійшли згоди, як сягнути цієї цифри. Я сподіваюся, що домовленості можна буде досягти, яким чином знайти варіант…»
Республіканець Джон Бейнер, спікер Палати представників, заявив: «Ми контролюємо лише половину однієї третини уряду тут, у Вашингтоні».
Варто пояснити, що мав на увазі спікер. За американською системою, урядова влада поділяється на три гілки: законодавчу – з двома палатами Конгресу, юридичну – це Верховний Суд, який тлумачить закони, що їх приймає Конгрес, і виконавчу – це Білий дім з адміністрацією (кабінетом міністрів), яку очолює сам президент.
Спікер закликає до компромісу
Рішення двох палат Конгресу повинно бути погодженим, спільним. Спікер Бейнер, підкреслюючи цю реальність, заявив: «Ми не можемо нав’язати свою волю Сенатові. Все, що ми можемо, – так це боротися за граничне скорочення видатків, щодо якого ми зможемо домовитись».
Ця заява спікера є фактично закликом до компромісу. Бейнер не бажає повторення сумного досвіду 1995 року, коли республіканці у Конгресі спричинили зупинку уряду, що вкрай негативно позначилося на репутації партії.
Але для групи консервативних конгресменів-республіканців у Палаті представників пропозиція компромісу звучить як відступ від принципової позиції, від їхніх передвиборчих обіцянок – давати урядові якомога менше грошей і тим обмежувати його вплив на суспільство. Цей республіканський постулат сформулював свого часу президент Рональд Рейган.
Стоячи на східцях Капітолію, Аллен Вест, новообраний конгресмен від штату Флорида, звернувся до своїх прихильників: «Мене повсякчас запитують – чому б вам не піти на компроміс, чому б не домовитися? Я вам на це скажу от що: Ейбрагам Лінкольн казав коротко: ставайте на правильне місце і стійте твердо. Отож я стоятиму твердо». Вест був одним із 54 республіканців, які проголосували проти дальшого фінансування уряду, щоб уникнути його зупинки.