Директорські поверхи німецьких підприємств, як правило, нагадують чоловічі клуби. Жінки на керівних посадах – це величезна рідкість. І, судячи з усього, концерни поки що особливо не поспішають змінювати ситуацію. Хоча тиск на них зростає. Цього тижня тему жіночих квот порушували в Берліні на зустрічі урядовців кабінету міністрів Анґели Меркель із представниками 30 найбільших німецьких компаній. Йдеться про компанії, що включені до біржового індексу DAX.
Німецькі фірми не люблять, коли в їхню діяльність втручається держава. Не стала винятком і така тема, як запровадження жіночих квот у корпоративному керівництві.
При обговоренні цієї теми компанії роблять ставку на самозобов’язання й виступають проти ухвалення закону з чітко прописаними нормами. Ще цього року вони мають намір оголосити свої добровільні цілі в питанні збільшення кількості жінок у правліннях компаній та наглядових радах.
Після зустрічі топ-менеджерів із представниками німецького уряду керівник відділу кадрів компанії BMW Гаральд Крюґер, зокрема, повідомив: «Ми дійшли спільної думки, що хочемо масивно активізувати нашу діяльність, спрямовану на збільшення кількості жінок на керівних посадах». Однак якихось конкретних обіцянок з боку підприємців досі так і не пролунало.
Міністр пропонує збільшити квоту від 3 до 30 відсотків
З огляду на брак конкретики представники німецького уряду залишилися лише частково задоволені результатами зустрічі.
«У спільній заяві мені сьогодні не вистачало конкретних цифр, конкретних часових рамок. Мені не до кінця зрозуміла концепція і стратегія», – заявила міністр з питань праці Урзула фон дер Ляєн. Вона виступила з вимогою, щоб жіноча квота в керівництві компанії до 2020 року зросла до 30 відсотків. Нині ця квота становить лише три відсотки.
Поки що уряд Німеччини надав фірмам додатковий час для того, щоб вони конкретизували свої пропозиції. Якщо цього зроблено не буде, тоді їх у законодавчому порядку зобов’яжуть до поступового запровадження жіночих квот.
Соціал-демократи, «зелені» та профспілки розкритикували уряд за таке зволікання й вимагають твердіших дій у цьому питанні.
«Ми як жінки більше не готові мовчки спостерігати за подібним шоу, самозобов’язання теж нічого не дасть. Нам потрібна визначена законом жіноча квота. Від імені «зелених» пропонуємо 40 відсотків у наглядових радах», – заявила один із лідер «зелених» Рената Кюнаст.
Для багатьох фірм виконання таких вимог, однак, може перетворитися на серйозну проблему. І не через брак бажання допускати на директорські поверхи жінок, а через обмаль відповідних фахівців серед представниць «слабкої статі».
Скептично висловлюються, наприклад, німецькі комп’ютерні компанії. Голова галузевої спілки BITKOM Ауґуст-Вільгельм Шер вказав на неможливість дотримання в сфері інформаційних технологій якихось сталих жіночих квот: серед першокурсників, що вивчають інформатику, дівчата становлять лише 18 відсотків.
Тим часом 30 найбільших німецьких компаній закликали уряд, міста й громади створити рамкові умови, які б дозволили жінкам краще поєднувати сім’ю та кар’єру. Це означає збільшення місць у дитячих садках, організацію догляду за дітьми після школи. Зрештою, наголошується в заяві підприємців, рівність шансів – це «загальносуспільне завдання».
При обговоренні цієї теми компанії роблять ставку на самозобов’язання й виступають проти ухвалення закону з чітко прописаними нормами. Ще цього року вони мають намір оголосити свої добровільні цілі в питанні збільшення кількості жінок у правліннях компаній та наглядових радах.
Після зустрічі топ-менеджерів із представниками німецького уряду керівник відділу кадрів компанії BMW Гаральд Крюґер, зокрема, повідомив: «Ми дійшли спільної думки, що хочемо масивно активізувати нашу діяльність, спрямовану на збільшення кількості жінок на керівних посадах». Однак якихось конкретних обіцянок з боку підприємців досі так і не пролунало.
Міністр пропонує збільшити квоту від 3 до 30 відсотків
З огляду на брак конкретики представники німецького уряду залишилися лише частково задоволені результатами зустрічі.
«У спільній заяві мені сьогодні не вистачало конкретних цифр, конкретних часових рамок. Мені не до кінця зрозуміла концепція і стратегія», – заявила міністр з питань праці Урзула фон дер Ляєн. Вона виступила з вимогою, щоб жіноча квота в керівництві компанії до 2020 року зросла до 30 відсотків. Нині ця квота становить лише три відсотки.
Поки що уряд Німеччини надав фірмам додатковий час для того, щоб вони конкретизували свої пропозиції. Якщо цього зроблено не буде, тоді їх у законодавчому порядку зобов’яжуть до поступового запровадження жіночих квот.
Соціал-демократи, «зелені» та профспілки розкритикували уряд за таке зволікання й вимагають твердіших дій у цьому питанні.
«Ми як жінки більше не готові мовчки спостерігати за подібним шоу, самозобов’язання теж нічого не дасть. Нам потрібна визначена законом жіноча квота. Від імені «зелених» пропонуємо 40 відсотків у наглядових радах», – заявила один із лідер «зелених» Рената Кюнаст.
Для багатьох фірм виконання таких вимог, однак, може перетворитися на серйозну проблему. І не через брак бажання допускати на директорські поверхи жінок, а через обмаль відповідних фахівців серед представниць «слабкої статі».
Скептично висловлюються, наприклад, німецькі комп’ютерні компанії. Голова галузевої спілки BITKOM Ауґуст-Вільгельм Шер вказав на неможливість дотримання в сфері інформаційних технологій якихось сталих жіночих квот: серед першокурсників, що вивчають інформатику, дівчата становлять лише 18 відсотків.
Тим часом 30 найбільших німецьких компаній закликали уряд, міста й громади створити рамкові умови, які б дозволили жінкам краще поєднувати сім’ю та кар’єру. Це означає збільшення місць у дитячих садках, організацію догляду за дітьми після школи. Зрештою, наголошується в заяві підприємців, рівність шансів – це «загальносуспільне завдання».