«Україна зовсім не може бути членом НАТО» – прем’єр Словаччини і «друг Китаю» Роберт Фіцо

У період закінчення угоди між Москвою і Києвом про експорт російського газу через Україну до Європи і пошуки альтернативних джерел словацькою компанією SPP, в тому числі в Азербайджані, словацький прем’єр Роберт Фіцо став першим чільним політиком Європейського союзу, що взяв участь у програмі російського телебачення, яку звинувачують у поширенні провоєнної пропаганди. Це засудили публічні особи країни, відомі у Словаччині громадські діячі, письменники, науковці та журналісти. Нагадаємо, Словаччина, яка відправила Україні артилерійські системи, винищувачі МіГ-29, ЗРК С-300 після перемоги Фіцо перестала передавати зброю Києву безоплатно. Чому Фіцо критикує європейських партнерів і хоче дружити з Китаєм, детельніше – Голос Америки.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявляє про схвалення політики Китаю, підтверджуючи його позицію, яка суперечить застереженням, що лунають від союзників Словаччини в НАТО і Європейському Союзі.

В той час як чільні представники ЄС дорікають Пекіну за фактичну підтримку Москви, коли Росія веде загарбницьку війну, від Фіцо лунає підтримка китайських позицій і критика партнерів.

Погляди Роберта Фіцо на відносини з Китаєм і з Росією зараз серед європейських керівників мають лише одного відвертого однодумця – прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Словаччина, країна в ЄС і НАТО з населенням 5,4 млн, від початку російського вторгнення в сусідню Україну 2022 року була серед найактивніших постачальників допомоги українцям, включно з військовою.

Але, прийшовши до влади у жовтні 2023 року, Фіцо заявив, що його уряд не буде допомагати Україні оборонятися від Росії, стверджуючи, що постачання зброї продовжує війну.

Захоплення Китаєм

«Не можу не привітати Китай з поступом, якого він досягнув, особливо з огляду на глобальну позицію коли йдеться про мир і стабільність», – заявив Фіцо в інтерв’ю китайській мережі CGTN, відвідавши Китай на початку листопада.

Таке беззастережне схвалення політики Пекіна лунає протилежно до слів, наприклад, держсекретаря США Ентоні Блінкена про «глибоку стурбованість тим, що Китай підтримує промислову базу Росії, яка живить російську воєнну машину і таким чином продовжує війну, яку Китай нібито хоче припинити».

Нещодавно на слуханнях у Європарламенті кандидатка на посаду верховного представника ЄС з питань зовнішніх відносин і безпеки Кая Каллас згадала Китай, застерігаючи про формування «автократичної коаліції» і про «зловісні геополітичні зрушення у світі».

«Я бачу, що сили, такі як Росія, Китай, Північна Корея, Іран прагнуть змінити заснований на правилах світовий порядок. Я бачу, як Китай і Росія беруть на озброєння взаємозалежності й використовують відкритість наших суспільств проти нас самих», – заявила Каллас, колишня прем'єр-міністрка Естонії 12 листопада в Брюсселі.

Україна, ЄС, НАТО

Прем'єр-міністр Фіцо в інтерв’ю китайському телебаченню повторив заперечення проти міжнародних санкцій стосовно Росії, з якими також не погоджується Пекін.

Словацький керівник також фактично переклав на західні країни відповідальність за російську війну, уникнувши згадки факту, що Росія напала на Україну за наказом Владіміра Путіна.

Фіцо стверджував, що підтримує гуманітарну й економічну допомогу Україні і також заявив про бажаність українського вступу в ЄС.

Але він заявив, що чинитиме спротив членству України в оборонному союзі НАТО, висловивши думку, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

Фіцо сказав, що допоки він буде словацьким прем'єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Північноатлантичного Альянсу, в якому сама Словаччина є членом з 2004 року.

«Україна заслуговує на чесний і справедливий мир, який відповідає встановленим правилам. Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», - наголосив Роберт Фіцо.

Фіцо назвав себе «другом Китаю», проголосивши захоплення швидкістю китайського економічного розвитку останніх десятиліть.

В інтерв’ю китайському телебаченню він звинуватив європейських союзників у «китаєфобії» і заявив, що «кожне слово китайського керівництва заслуговує на серйозну увагу».