Саміт НАТО у Вашингтоні став успішним для України загалом, зокрема через офіційне підтвердження незворотності шляху Києва до Північноатлантичного альянсу та посилення зобов’язань союзників надавати військову підтримку Україні й надалі, заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв’ю «Голосу Америки».
При цьому Едгарс Рінкевичс зауважив, що «немає гарної відповіді» на запитання, наскільки ближчою стала Україна до самого членства в Північноатлантичному альянсі в результаті саміту. Адже єдиною справжньою гарантією безпеки є п’ята стаття договору НАТО, яка визначає напад на одну країну альянсу як напад на всіх. Україна наразі не підпадає під дію цієї статті.
Надсилання більшої кількості боєприпасів, зняття всіх обмежень на використання цієї зброї та ракет, які ми відправляємо, – це те, що потрібно вирішити заразЕдгарс Рінкевичс
На погляд президента Латвії, так званий «міст до членства» України в альянсі може бути довшим або коротшим залежно від декількох факторів, головним з яких є продовження підтримки України союзниками.
«Передусім багато залежить від того, як ми всі будемо підтримувати Україну у війні проти Росії», – сказав Рінкевичс.
«Боротьба з російською агресією, постачання більшої кількості зброї, надсилання більшої кількості боєприпасів, зняття всіх обмежень на використання цієї зброї та ракет, які ми відправляємо, – це те, що нам потрібно вирішити зараз. Деякі країни-члени досі мають ці обмеження. Я справді сподіваюся, що їх скасують. Зараз багато залежить від того, наскільки успішно Україна буде боротися з Росією і наскільки успішно ми всі підтримуємо Україну», – пояснив він.
Чотири кроки, які призведуть до того, що Росія сама шукатиме миру
Пропозиція Рінкевичса полягає в тому, щоб вжити декілька ключових кроків, які б найбільше допомогли Україні на цей час.
Попри всі спроби Росії розірвати нашу єдність, ми єдиніЕдгарс Рінкевичс
По-перше, це надання Україні усієї необхідної зброї. По-друге – зняття будь-яких обмежень на її використання. Третім кроком є накладення подальших санкцій на Росію та Білорусь з боку союзників України. Четвертим кроком є юридичні обов’язки щодо України, що стосується злочину агресії тощо.
«І якщо Росія побачить, що ми маємо успіх, вона шукатиме миру», – зазначив він. Однак зараз «Росія не зацікавлена», й будь-які угоди не є можливими.
«Попри всі спроби Росії розірвати нашу єдність, ми єдині. Ми сприймаємо російську загрозу серйозно і сприймаємо її як довгострокову загрозу. І я думаю, так, це може виглядати як повільна мобілізація [країн НАТО], але вона є», – підсумував Рінкевичс.
Реформи в Україні – важлива частина шляху до членства в НАТО
Водночас Рінкевічс звертає увагу на необхідність проведення реформ в Україні як умову подолання «мосту» до НАТО.
Якщо всі умови – реформи та успіхи на полі бою – будуть матеріалізовані, то міст досить короткий
«Насправді ці реформи стосуються як членства в НАТО, так і членства в ЄС, – їх потрібно проводити. Це зусилля щодо боротьби з корупцією, це урядова та судова реформи», – зазначив латвійський лідер.
«І якщо всі ці умови – реформи та успіхи на полі бою – будуть матеріалізовані, то я б сказав, що міст досить короткий, проте зараз неможливо назвати якусь дату чи визначити якісь часові рамки», – додав він.
Гарантію безпеки дає лише членство в НАТО
Членство в НАТО, на думку Рінкевічса, є чи не єдиною справжньою гарантією безпеки для України. Попри підписання численних двосторонніх безпекових угод з країнами-союзниками, а також підписання Українського безпекового договору в рамках Вашингтонського саміту, Україна не отримала справжньої гарантії безпеки, каже він.
«[Договір] надає велику підтримку, озброєння та навчання українських військових. Але потрібно визнати, єдина наявна безпекова гарантія – це п’ята стаття і НАТО», – зауважив він у спілкуванні з «Голосом Америки».
Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент США Джо Байден стоять на сцені під час оголошення «Українського договору» на полях 75-річчя саміту НАТО у Вашингтоні, 11 липня 2024 року
Безпекова угода не дає такого рівня гарантій, як членство в НАТОЕдгарс Рінкевичс
«Та підтримка, яку ми всі надаємо Україні, дає максимальні можливості, коли йдеться про оборону та безпеку, але тому ми й не називаємо це угодою про гарантії безпеки. Ми називаємо це безпековою угодою. Вона не дає такого рівня гарантій, як членство в НАТО. І тому ми завжди наполягали на важливості членства в НАТО», – пояснив він.
Частиною підтримки має стати послаблення обмежень для України на ураження цілей в Росії західною зброєю. Втім, такі обмеження встановлюють окремі країни, й НАТО як організація не може визначати обмеження, натомість ці рішення мають бути ухвалені окремими країнами-донорами.
Рінкевичс також зазначив, що у спілкуванні з американськими посадовцями і представниками обох партій щодо потенційних мирних переговорів для закінчення війни в Україні, наголос треба поставити на донесенні ідеї про те, що «історія показує, що Росії не можна довіряти».
Обіцянки Москви можуть виявитися «брехливими» – як це було у випадку з Будапештським меморандумом та Мінськими угодами, зазначив латвійський президент.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Столтенберґ підтвердив, що Україна має право атакувати військові цілі на території РФ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна і НАТО: що буде далі після саміту у Вашингтоні?