Цей тиждень – крапля за краплею – викликав у суспільстві нервове очікування воєнної ескалації. Хтось чув про стягування військ до українського кордону. Хтось про ймовірну відповідь на це НАТО. По інший бік лінії розмежування – про якийсь неминучий «наступ України». Інформація розрізнена, а темпи її появи неймовірно високі. Радіо Донбас.Реалії допоможе вам зоруєнтуватися, чим продиктовані панічні настрої в медіа та скласти докупи інформаційні приводи.
Події
- Залякування населення окупованих районів українським наступом.
Це триває кілька місяців, а надто ж останніми тижнями. Звучить це як постійне нагадування з пропагандистських медіа: «Київ готує атаку!». І хоча звинувачення з боку гібридних угруповань Росії у нібито «нападі України» на український Донбас звучать ще з 2014 року, цього разу глядачі місцевих телеканалів були доведені буквально до «бойової готовності». Сім'я з Луганська розповіла Радіо Донбас.Реалії, що про всяк випадок зібрала валізи. Донеччани перепитували: «та що там відбувається?!» і розповідали, що у них на очах зміцнюють будівлю комендатури і УБОЗу в одному з районів. В уявленні пропагандистів з окупованих територій, Україна готується до наступу – як завжди – з допомогою іноземних інструкторів, які тренують диверсійні групи. А це і афроамериканці, і поляки, які нібито вже «зайняли всі генделики» Сєвєродонецька.
- Стягування військ Росії до українського кордону. Про нього заявив головнокомандувач Руслан Хомчак. «Під виглядом підготовки до стратегічних навчань «Запад 2021» Росія стягує зі всієї території РФ батальйонні тактичні групи на схід нашої держави, до східних кордонів України. Крім тих 28 батальйонних тактичних груп, які сьогодні вже декілька років розташовані біля наших східних кордонів, ми орієнтовно нараховуємо, що вони збільшаться ще на 25 батальйонних тактичних груп». «Росія сама нагнітає ситуацію, удає, що це не вона стягує війська та загрожує якоюсь силовою дією. Я думаю, що від Росії можна чекати всього», – прокоментував це голова української делегації у тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. Разом з тим, деякі експерти вважають, що таке скупчення військ є досить типовим: «У Росії зараз закінчується зимовий період тренувань. І ось березень-квітень завжди найактивніші періоди. Наприклад, в Південному військовому окрузі в полях перебувають, за різними даними, від 130 до 160 ротних тактичних груп, а саме Південний військовий округ відповідає за окуповані частини Донбасу. І тепер почалася комплексна перевірка в Росії, саме через це ми бачимо у мережах повідомлення про переміщення техніки, солдатів, в тому числі на території окупованого Криму. Не можна сказати, що ці відповідні дії, які робляться в Росії, означають, що завтра почнеться повномасштабна війна», – каже військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
- Вихід Росії із режиму припинення вогню. Це сталося 31 березня, після того, як на фронті були убиті четверо українських військових, і українська сторона запропонувала з 00:00 1 квітня повернутися до режиму повного і всеосяжного припинення вогню. Росія, за словами Леоніда Кравчука, прямо відмовилась, і таким чином перемир'я на Донбасі, яке діяло з 27 липня, більше не працює.
- Воєнні рухи у Донецьку. У ніч на 2 квітня по місту та його околицях роз'їжджала військова техніка, було чутно ведення бойових дій. Джерела Радіо.Донбас Реалії з різних районів Донецька розповідають про гучну стрілянину з різних типів зброї. Причому чутно її як на північному, так і на південному сході міста. З району залізничного вокзалу повідомляють про стрілянину у районі Донецького аеропорту, там, окрім, стрілецької зброї, чутно кулеметні черги та танкові постріли. Роботу танка підтверджують і жителі Путилівки.
- Реакція США та НАТО. Міністр оборони США Ллойд Остін під час телефонної розмови з українським колегою Андрієм Тараном наголосив, що Сполучені Штати готові підтримати Україну в разі ескалації російської агресії. Україна також запросила НАТО до спільних навчань. А прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що у випадку появи військ США на території України чи посилення сил НАТО у сусідніх з нею країнах Росія вживатиме «додаткових заходів».
- Вбивства на фронті. 26 березня загинули одразу четверо українських військових: за звітом Штабу ООС, це був обстріл з 82-мм міномета, а військовий кореспондент Андрій Цаплієнко пояснив, що з такою точністю, щоб убити одразу чотирьох, цей міномет міг стріляти лише за умови наведення із безпілотника. І таких інцидентів стає дедалі більше. Хоча, як каже представник окупованих територій від української сторони у ТКГ Сергій Гармаш, навіть при всіх ескалаціях кількість жертв під час режиму припинення вогню була меншою. «До перемир'я у нас було на тиждень в середньому 15 випадків бойових втрат (поранені та загиблі), зараз – шість».
Та їхнє тло
- Зустріч Путіна, Меркель і Макрона по відеозв'язку. Виходячи зі звітів адміністрацій Росії та Франції, Путін знову говорив посередникам про нібито громаднську війну в Україні, а Меркель з Макроном – усупереч цьому – закликали Путіна взяти відповідальність за поновлення режиму тиші на Донбасі (оскільки саме незадовго до зустрічі були вбиті четверо військових ЗСУ). Тут ми аналізуємо разом з експертами, чи може ця зустріч та її результати бути якось пов'язані з виходом Росії із перемир'я.
- Кластери з виконання Мінських угод. Кластери – це список пропозицій із виконання Мінських угод від Франції та Німеччини за погодженням з Україною (так каже Андрій Єрмак). Спочатку заступник голови Адміністрацїі Путіна Дмитро Козак заперечував їхнє існування, потім уже ні, а головне, що, зрештою, російське видання «Комерсант» опублікувало нібито текст цих кластерів. Найцікавіше в опублікованих документах (їхню автентичність опосередковано визнав сам Єрмак) – саме пропозиції західних партнерів України: легалізувати «народну міліцію» в ОРДЛО, організувати спільне патрулювання ними та українськими силовиками непідконтрольних територій і провести «вибори» на непідконтрольній частині Донбасу ще до передачі Україні неконтрольованої ділянки кордону.