Від 2 березня у Верховній Раді запрацювала сенсорна кнопка під час голосувань. Таке нововведення має на меті побороти «кнопкодавство», яким зловживали депутати протягом багатьох скликань.
І поки народні обранці діляться першими враженнями від роботи за новими правилами:
...Радіо Свобода вирішило пригадати, хто і як «кнопкодавив» (або підозрювався у неперсональному голосуванні) у Верховній Раді 9-го скликання.
Олександр Ковальов
10 вересня 2019 року член депутатської групи «Довіра» Олександр Ковальов під час ухвалення у першому читанні проєкту закону про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент) голосував за себе і за свого колегу по депутатській групі Максима Єфімова:
Сам Ковальов заперечив те, що «кнопкодавив».
«А я не кнопкодавив. Ви запитайте у мого колеги, як він з-під столу натискав на цю кнопку! Подивіться на відео і там все буде чітко і зрозуміло», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
Сергій Литвиненко
3 вересня 2019 року «слуга народу» Сергій Литвиненко під час розгляду проєкту постанови про законопроект, що передбачав низку конституційних змін, «кнопкодавив» за свого сусіда по робочому місцю та однопартійця Олександра Скічка:
«Я дивлюсь – вже голосування, а його немає, – і інтуїтивно я натиснув на цю кнопку. Я хотів зробити на благо нашої держави», – так Литвиненко пояснив тоді свій вчинок він у коментарі Радіо Свобода.
Згодом він публічно вибачився за «кнопкодавство» і заявив, що готовий передати місячну заробітну плату на потреби благодійного фонду.
Нині Литвиненко «на всі сто один відсоток» вітає введення сенсорної кнопки під час голосувань у сесійній залі.
«Сьогодні спочатку було дуже тяжко, тому що дехто не встигав голосувати, але ми маємо це виконувати і я дуже радий, що є сенсорна кнопка. Всі розуміють, що це – відповідальність», – розповів Литвиненко у коментарі Радіо Свобода у перший день впровадження нових правил голосування.
Олена Копанчук
11 вересня 2019 року під розгляду законопроєкту, який стосувався низки змін у будівельній сфері, «слуга народу» Олена Копанчук проголосувала за свого сусіда по робочому місцю та колегу по фракції Вячеслава Рубльова.
Як і Сергій Литвиненко, Копанчук публічно вибачилася за своє кнопкодавство і так само заявила про готовність передати місячну заробітну плату на потреби благодійного фонду.
Василь Німченко
12 листопада 2019 року під час розгляду законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти процедуру особистого голосування, за інформацією руху «Чесно», порушив депутат «Опозиційної платформи – «За життя» Василь Німченко:
«Історія ще дізнається, кнопкодавство чи ні, я б не робив швидких висновків… Там людина проголосувала – вона була. Я дві кнопки не натискав – у мене руки так стояли… Я показав, що ці руки нічого не крали, я голосував тільки за себе», – наголосив Німченко у коментарі Радіо Свобода.
Микола Скорик
14 листопада 2019 року депутат «Опозиційної платформи – «За життя» Микола Скорик міг кнопкодавити під час голосування за пропозицію голови Верховної Ради Дмитра Разумкова запросити до сесійної зали дітей та надати їм слово для п’ятихвилинного виступу в рамках ініціативи ЮНІСЕФ, присвяченої 30-й річниці Конвенції ООН про права дитини:
Утім, у коментарі Радіо Свобода сам Скорик наголосив, що не «кнопкодавив».
«Я не кнопкодавив. Ні. Я бачив це відео з собою. Звичайно бачив. Я дивлюсь відео з собою. Я не кнопкодавив. Я сидів поряд зі своїм робочим місцем і проголосував лівою рукою (за себе – ред.)», – розповів він тоді.
За словами Скорика, після публікації рухом «Чесно» відео, його запрошували на засідання регламентного комітету Верховної Ради для пояснень, утім, він не прийшов через свій День народження, натомість надав їх у письмовій формі.
«Я надав відповідні пояснення стосовно цієї ситуації і стосовно того, що я не кнопкодавив», – наголосив Скорик.
Введення сенсорної кнопки він нині вважає «доволі позитивним» кроком.
«Вона робить кнопкодавство взагалі неможливим, тому що, якщо ти відпустив хоч одну руку до кінця голосування, воно буде не зраховане», – зазначив Скорик у коментарі Радіо Свобода.
Водночас він бачить у зміні правил голосування не лише боротьбу з «кнопкодавством».
«Ситуативно чому саме зараз? Через розмови про протиріччя всередині фракції «Слуга народу», розмови про можливу заміну спікера. Ця кнопка робить необхідною постійну присутність хиткої монобільшості в залі і підвищує цінність чинного спікера. Але чим би не керувався пан Разумков, я вважаю, що це – позитивний крок», – говорить Скорик.
Володимир Кальцев
Під час пленарного дня 3 грудня Володимир Кальцев, за даними руху «Чесно», 9 разів кнопкодавив за свого сусіда – ще одного депутата «Опозиційної платформи – «За життя» Олександра Пономарьова: вісім разів під час голосування за поправки до закону про Державне бюро розслідувань і один раз під час вечірньої реєстрації.
Сам факт кнопкодавства Кальцев визнав.
«Був маленький грішок. Він (Пономарьов – ред.) вийшов у кулуари, а я йому допоміг трохи», – розповів він у коментарі Радіо Свобода, але відмовився уточнити, скільки конкретно разів він натискав кнопку за колегу.
За словами Кальцева, керівництво фракції «Опозиційної платформи – «За життя» зробило через цю ситуацію йому зауваження, а він у відповідь вибачився.
Віктор Чорний
Ще одного члена «Опозиційної платформи – «За життя» Віктора Чорного представники руху «Чесно» зафіксували за використанням спеціального пристрою для голосування, завдяки якому на пленарному засіданні 18 грудня він міг проголосувати за свого однопартійця Сергія Ларіна:
Сам Чорний у коментарі Радіо Свобода наголосив: «Цей пристрій працює в такому режимі, що він може сам голосувати. От так от: «Бах», – і сам голосує. Як? Я не знаю. Можна навіть не підштовхувати ногою, може хтось іти і все. І таке інше. Це працює в такому режимі неочікуваному: може голосувати, може не голосувати. Якщо так от пожартувати, то я вам про це кажу».
Разом з цим Чорний заперечив, що «кнопкодавив» На уточнення Радіо Свобода, що на відео руху «Чесно» видно, як він підштовхнув конструкцію своїм тілом, депутат відповів: «Ну... Підштовхнув... Це ж така ситуація...».
Також депутат тоді заперечив, що вищезгаданий пристрій для голосування – його винахід.
«Це ноу-хау, можливо, але це точно не моє ноу-хау», – наголосив він.
Нині Чорний схвально ставиться до введення нових правил голосування у парламенті.
«Чи завадить ця система кнопкодавству? Думаю, так. Якщо хтось чогось не вигадає. Але, думаю, що обійти її не можна, бо в принципі дві руки зайняті і не можна ці пальці відривати від кнопок під час самого голосування. Та й, думаю, що в кнопкодавстві вже немає актуальності такої, як була колись», – поділився міркуваннями Чорний у коментарі Радіо Свобода.
Владіслав Поляк
21 лютого 2020 року під час голосувань щодо поправок до законопроєкту про ринок землі член депутатської групи «Довіра» Владіслав Поляк натискав кнопки не лише на своєму депутатському місці. але і на місці, закріпленому за його колегою Василем Петьовкою:
На цей момент в Україні вже набув чинності закон про криміналізацію неособистого голосування.
У лютому 2020 року Офіс Генерального прокурора повідомив, що розпочав кримінальне провадження через неособисте голосування народного депутата, а 12 лютого 2021 року ОГПУ оголосив йому підозру за статтею Кримінального кодексу про «кнопкодавство».
БОНУС
Серед депутатів 9-го скликання, за яких могли «кнопкодавити», опинились представники «Опозиційної платформи – «За життя» Григорій Суркіс та Віктор Медведчук.
Представники фракції «Голос» та «Європейської солідарності» звинуватили їх у відсутності у сесійній залі під час призначення 17 грудня Сергія Шкарлета міністром освіти та науки і висловили припущення, що за Суркіса і Медведчука міг кнопкодавити в той момент хтось із ОПЗЖ. Однак, у самій «Опозиційній платформі – «За життя» це заперечили:
В Україні уже понад рік діє кримінальна відповідальність для народних депутатів за неособисте голосування у Верховній Раді.
Для кнопкодавів передбачений штраф на кількадесят тисяч гривень і позбавлення депутатського мандата.
Читайте ще:
Хід Оксаною Марченко: для чого дружина Медведчука пішла у політику?
Звільнити не можна залишити: Що не так із законопроєктом Кабміну щодо НАБУ і Ситника?