Кількість обстрілів збільшується, угруповання, підконтрольні Росії, використовують заборонену зброю, не пропускають людей через КПВВ, але йде мова про чергове розведення і новий етап домовленостей. До вашої уваги щомісячний аналіз ситуації в зоні ООС від Радіо Донбас.Реалії
Кількість обстрілів збільшилась
У листопаді російські гібридні сили обстрілювали позиції українських військових щодня, попри перемир'я. Про це свідчить щоденна інформація штабу ООС, в якій фіксуються обстріли за кількістю випадків відкриття вогню. Загалом за місяць сили, підконтрольні Росії, порушували тишу 102 рази, що на 5 більше, ніж в жовтні. Проте в порівнянні з серпнем, першим місяцем перемир'я, вдвічі більше – 48 проти 102.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ рахує обстріли за кількістю випущених снарядів і черг із автоматичної зброї. Отже, у листопаді було зафіксовано 819 обстрілів. Це на 251 обстріл більше, ніж у жовтні.
Найбільше порушень було у Донецькій області. 11 листопада, за даними ОБСЄ, їх було 90! У Луганській області найбільш «спекотними» були 28 та 29 листопада – за два дні 87 порушень.
Що стосується вибухів 11 листопада біля Дебальцева, українська сторона у ТКГ вважає, що це був не обстріл, а результат інженерних робіт з видобутку вугілля або з використання інженерних боєприпасів.
Радіо Донбас.Реалії ж помітило, що вибухи відбувалися у районі, де розташована невелика база підконтрольних Росії угруповань. Її легко можна знайти на супутникових знімках цієї місцевості саме на північний схід від селища Комуна, на західній околиці самого Дебальцева.
База на західній околиці Дебальцева
Втрати української сторони
У листопаді загинув один військовий, четверо були поранені.
В’ячеслав Мінкін – старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Народився в Києві 25 листопада 1989 року (до 31-річчя не дожив одного дня). Із 2002 року переїхав до Фастова, де його з сестрою виховувала бабуся, бо мати померла.
Після школи отримав середню освіту (плиточник-штукатур та муляр-облицювальник) у Київському будівельному училищі №27.
З початком війни він поїхав на Донбас – спершу був як доброволець, далі – підписав контракт із ЗСУ. Має медаль за участь у боях на Світлодарській дузі.
24 листопада близько опівдня в передмісті Авдіївки російські гібридні сили відкрили вогонь, було поранено українського військового. Українська сторона не стріляла у відповідь, тому що евакуювала пораненого. Його доставили в лікарню у важкому стані, проте медики не змогли врятувати В’ячеслава.
Поховали В’ячеслава Мінкіна на Алеї Слави фастківського кладовища, у нього залишилася дружина та маленький син.
Небойові втрати
У листопаді були звістки від волонтерів та ветеранів ООС, що є ще три втрати серед українських військових, проте наразі вони кваліфікуються як небойові.
13 листопада генеральна прокурорка Ірина Венедиктова заявила, що за сім місяців небойові втрати українських військових склали 979 осіб, 276 – загинули (із них 44 смерті в зоні АТО) та 703 отримали поранення або тілесні ушкодження.
«Саме через такі втрати в спеціалізованій прокуратурі Об’єднаних сил утворено відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях з питань розслідування причин смертей військовослужбовців у небойовій обстановці», – зазначила генпрокурор.
Нові точки розведення
Попри обстріли та загострення, в ТКГ планують нове розведення. Так, 4 листопада були озвучені нові ділянки – Слов’яносербськ, Петрівка і Нижньотепле в Луганській області та Григорівка в Донецькій.
КПВВ не відкрили
10 листопада Україна відкрила для роботи КПВВ «Гнутове», «Мар’їнка, «Майорськ» (Донецька область), «Станиця Луганська», «Щастя», «Золоте» (Луганська область).
Угруповання, підконтрольні Росії, повертали громадян на контрольований Україною бік. В окупованому Луганську таке рішення пояснили «невиконанням зобов’язань з боку України», мовляв – КПВВ відкрили лише для пішоходів, транспорт тут їздити не може, що не влаштовує угруповання «ЛНР». При цьому формат роботи КПВВ обговорювався неодноразово на зустрічах ТКГ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сьогодні Україна відкриває всі КПВВ: чому?Загострення
- 20 і 22 листопада з боку ОРДО у бік Водяного російські гібридні сили, за повідомленням штабу ООС, здійснили спробу дистанційного мінування території мінами ПОМ-2.
- 29 листопада підрозділ ЗСУ відбив атаку диверсійно-розвідувальної групи на Світлодарській дузі та збив безпілотник російського виробництва, бойовики кинули при відступі магазини з патронами, речові мішки та декілька бронежилетів, на яких були вказані позивні – «Худий», «Мартин» та «Григор». І така спроба прориву на позиції під Луганським відбулася не вперше.
Втікаючи, російські гібридні сили залишили поблизу позицій декілька радянських протипіхотних мін МОН-50. Їхні забійні елементи при детонації розлітаються на відстань до 50 метрів. Такі міни заборонені Женевськими конвенціями.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Що розповіли у підрозділі ЗСУ, який зупинив диверсантів і збив безпілотникРозслідування щодо «Боїнга» МН17 триває
3 листопада у Нідерландах після перерви поновився судовий процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році. Вперше були показані фрагменти інтерв’ю з одним із підозрюваних – Олегом Пулатовим, відомим на прізвисько «Гюрза», полковником, колишнім російським спецпризначенцем.
На відео він заперечує свою причетність до катастрофи і заявляє, що йому не було відомо про наявність установки «Бук» на території, підконтрольній угрупованню «ДНР». А вирішив Пулатов взяти участь у процесі для того, щоб, за його словами, знайти «справжніх винних» у катастрофі.
Реанімація «Мінських домовленостей»
Росія відкрито підтримала «план дій», який запропонували угруповання «ЛДНР», тобто власний. У цьому плані пропонують закріпити в Конституції України «особливий статус» для ОРДЛО до 2050 року і передати Україні контроль за українсько-російським кордоном після виборів.
При цьому Росії не сподобалася українська версія плану: повна демілітаризація окупованих українських територій, взяття державного кордону під контроль, скасування владою Росії низки рішень і документів, які є прямим втручанням у життя ОРДЛО (про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства), лише після цього – вибори.
Українська делегація в Мінську наголосила, що план має бути поданий від Росії, а не від бойовиків, але марно: російський представник Борис Гризлов вкотре сказав, що Росія не є стороною конфлікту