Реформа ОПК і «фактор Гусєва»: що чекає на «Укроборонпром» із новим керівником

В державного концерну «Укроборонпром» – новий генеральний директор: це Юрій Гусєв, який перед цим очолював Херсонську ОДА. Відповідний указ підписав 3 грудня президент України Володимир Зеленський. Це призначення відбулося на тлі протистояння між менеджментом «Укроборонпрому» і очільником Міністерства стратегічних галузей Олегом Уруським через різне бачення розвитку галузі. Призначення Юрія Гусєва отримало неоднозначні оцінки експертів: від різко негативних до стримано оптимістичних. Радіо Свобода зібрало все, що відомо про нового керівника «Укроборонпрому», а також про фактори ризику через протистояння між менеджментом концерну і Мінстратегпромом.

Юрія Гусєва, донедавна голову Херсонської обласної державної адміністрації, призначив очільником «Укроборонпрому» президент України Володимир Зеленський.

«Українська армія повинна отримувати нові сучасні види озброєнь. Усі корупційні схеми, які роками існували в «Укроборонпромі», мають бути ліквідовані», – так пояснив своє рішення глава держави.

Цей указ 3 грудня з’явився на сайті Офісу президента. У цьому ж указі Зеленський звільняє від виконання обов’язків гендиректора Ігоря Фоменка, і той продовжує працювати як один із заступників керівника «Укроборонпрому».

Ще раніше, до Фоменка, концерн очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Він пробув на посаді з 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року.

Між тим, призначення Гусєва окремі українські медіа прогнозували з 1 грудня, але і для експертів, і для багатьох представників галузі воно виявилося досить несподіваним.

Призначення нового керівника оборонно-промислового концерну відбувалося на тлі продовження протистояння між менеджментом «Укроборонпрому» і Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Показово, що в день призначення, 3 грудня, СБУ провела обшуки на території концерну та одного з підприємств, які входять до нього – «Укрспецекспорт».

«Обшуки проводяться на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду Києва. Обшуки пов’язані із виконанням зовнішньоекономічних контрактів», повідомляє «Укроборонпром». У концерні запевняють, що забезпечують «максимальне сприяння правоохоронцям та надають всю інформацію та документи у межах ухвали суду».

Новий очільник «Укроборонпрому» Юрій Гусєв: що про нього відомо

Радіо Свобода зібрало ключові факти про нового очільника концерну.

• Юрій Гусєв народився у Коростишеві на Житомирщині в 1979 році. Потім жив у Херсоні та Києві. Одружений, має дочку та сина.
• Вищу освіту здобував у Херсонському державному технічному університеті за спеціальністю «фінанси», магістратуру закінчив у Київському національному економічному університеті.
• Є кандидатом економічних наук та доктором богослов’я: в 2018 році він захистив дисертацію з історії церкви в Чернівецькому православному богословському інституті: це недержавний навчальний заклад, де здобувають освіту священники УПЦ (Московського патріархату).
• Також новий керівник «Укроборонпрому» проходив навчальні програми Harvard Kennedy School та Aspen Institute Kyiv. Навчався в Українській школі політичних студій, але був виключений зі спільноти УШПС.
• 1999 рік – Юрій Гусєв починає політичну кар’єру: стає радником з молодіжної політики голови Херсонської ОДА.
• 2002 рік – Гусєв іде до Верховної Ради з «Командою озимого покоління» Валерія Хорошковського (який пізніше, в часи Віктора Януковича, був керівником СБУ). Втім, ця партія до парламенту не проходить.
• Із 2009 по 2014 рік працював радником урядовців у Кабміні часів Віктора Ющенка, а потім – Віктора Януковича.
• Частину цього часу Гусєв пропрацював в Держінвестпроєкті, який тоді очолював Владислав Каськів, пізніше підозрюваний в розтратах державних коштів.
• До 2016 року Гусєв був заступником міністра оборони Степана Полторака. Його називають одним із авторів «волонтерського десанту» в Міноборони. Заяву про відставку подав після того, як, за його словами, став об’єктом «інформаційної атаки».​
• У два наступні роки Юрій Гусєв був радником міністра інформаційної політики Юрія Стеця.
• Із 2017 року – працює в «Приватбанку» директором зі зв’язків з органами державної влади.
• На парламентських виборах 2019 року Юрій Гусєв іде 41-м номером за списком «Слуги народу», але знімає свою кандидатуру.
• У липні 2019 року – Володимир Зеленський призначає Гусєва головою Херсонської ОДА, з якої політик починав свою кар’єру в 1999 році.
• На час замаху на Катерину Гандзюк Юрій Гусєв входив до так званого «Херсонського земляцтва», яке очолював підозрюваний в організації замаху на активістку, попередній голова Херсонської ОДА Владислав Мангер. Гусєв вийшов із «земляцтва» лише в червні 2019 року.

Співрозмовники Радіо Свобода в уряді, у Верховній Раді, а також експерти визнають, що новий очільник «Укроборонпрому» не є креатурою Олега Уруського. Натомість говорять про те, що рішення призначити його Володимир Зеленський ухвалив за пропозицією голови провладної фракції Давіда Арахамії.

Про це згадує і голова організації StateWatch Гліб Канєвський:

«Деякі джерела говорять мені, що він є людиною Давида Арахамії. Інші, що це член команди Сергія Льовочкіна і Владислава Каськіва. Сам Гусєв визнає, що він є «людиною Зеленського». Втім, є й такі, хто каже, що він не корупціонер, а така собі «робоча конячка»: хто б не був керівником відомства, в ньому завжди є ті, хто займається не корупцією, а поточною роботою», – говорить експерт.

Генеральний секретар «Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони» (НАКО) Олена Трегуб припускає, що Юрій Гусєв на новій посаді виявить себе як реформатор.

«Із Юрієм Гусєвим ми співпрацювали щодо реформ оборонного сектору. Я чула його публічну позицію: вона є реформаторською. Втім, потрібен такий керівник «Укроборонпрому», який би мав досвід і політичну волю відстояти цю реформу, вести її адвокацію. Сподіваюся, реформа залишиться у тому вигляді, в якому її підтримує Захід і українське громадянське суспільство. Якщо все вийде, то український ОПК зможе співпрацювати з НАТО, інтегруватися до оборонно-промислового комплексу західного світу і запускати спільне виробництво озброєнь», – сподівається експертка.

Втім, частина експертів вже зараз бачить підстави для критики новопризначеного керівника. Так, кураторка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко сумнівається в тому, що Юрій Гусєв буде успішним керівником «Укроборонпрому».

«На мою думку, Юрій Гусєв не може очолювати «Укроборонпром», бо не має жодного масштабного досвіду успішних трансформацій. Визнаних успішних реформ на його рахунку – немає. Я не впевнена, що в нього вистачить професійних навичок, що ця людина має стрижень, власну політичну волю і не буде піддаватися стороннім впливам», – наголошує Світлана Матвієнко.

Чи продовжаться реформи?

Головне побоювання експертного середовища: чи з новим керівником продовжиться реформа оборонно-промислового концерну, чи навпаки – ситуація «заморозиться» в нинішньому стані або ж відкотиться назад.

Наразі державний концерн «Укроборонпром» охоплює 116 підприємств різного розміру та спеціалізації. До початку російської збройної агресії їх було більше, однак частина залишилася на непідконтрольних територіях.

У час, коли концерном керували Айварас Абромавичус та Ігор Фоменко, адміністрація оборонно-промислового «гіганта» декларувала його реформування за західним зразком: розподіл на профільні компанії, які б могли як виконувати державне оборонне замовлення, так і кооперуватися з іноземними виробниками зброї та військової техніки, залучати інвестиції та приносити більші прибутки. Звільнення галузі від непрофільних підприємств, які не виробляють нічого, пов’язаного з озброєннями і військовою технікою. А також – незалежність майбутнього холдингу (групи компаній) від уряду та окремих міністерств: за українським законодавством, уряд має визначати правила гри для галузей, але йому прямо заборонено втручатися в управління конкретним державним підприємством, пропонувати кадрові призначення тощо.

Концепцію цих реформ озвучував у своїх інтерв’ю попередній в.о. керівника концерну Ігор Фоменко.

Суть реформи «Укроборонпрому»

(за версією Ігоря Фоменка):

• Концерн (116 підприємств) розділиться на шість спеціалізованих холдингів: бронетанкові, радарні системи, морські системи, високоточне озброєння, боєприпаси і спецхімія, авіаремонтні підприємства. Вони зможуть виробляти певні види озброєння та військової техніки, самостійно продавати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках, але їх об’єднуватиме державна керуюча компанія.
• Це будуть цілком конкурентоздатні корпоратизовані підприємства з державною формою власності, які зможуть на рівних з іншими постачальниками брати участь у тендерах для потреб армії через Prozorro. Кожен з холдингів матиме наглядову раду і буде їй підзвітний.
• Правила гри для державної частини ОПК мають бути виписані на рівні закону та «Стратегії розвитку ОПК». Проєкти обох документів надійшли і до парламенту, і до Мінстратегпрому, який має «формувати державну політику в галузі», однак на цьому рівні «процес затягується», визнає Фоменко.
• Частина підприємств, які не виробляють продукції ОПК, може бути передана до Фонду Держмайна та частково приватизована.

Реформа ОПК і «чинник Уруського»

Через низку причин, зокрема і внаслідок конфлікту менеджменту «Укроборонпрому» з віцепрем'єром, керівником Мінстратегпрому Олегом Уруським, реформа концерну уповільнилася. Зокрема, ідеться про законопроєкт номер 3822, щодо реформування оборонно-промислового комплексу, який перебуває в державній формі власності. В його розробці брали участь не лише українські народні депутати та представники Мінекономрозвитку (яке раніше опікувалося галуззю), а й консультанти західних партнерів України. Документ із липня 2020 року – в комітетах парламенту, але після створення Мінстратегпрому його розгляд фактично призупинився.

Окрім того, Олег Уруський під час однієї зі своїх пресконференцій оприлюднив інфографіку, на якій підприємства «Укроборонпрому» підпорядковуються не своїм наглядовим радам, а Мінстратегпрому, що суперечить нинішній концепції оборонно-промислової реформи та чинному законодавству.

Також Уруський попросив прибрати з публічного доступу ще один базовий для галузі документ: проєкт Стратегії розвитку ОПК.

Що думає про це сам віцепрем’єр і голова Мінстратегпрому? В інтерв’ю Радіо Свобода Олег Уруський висловив свою позицію щодо галузі, та долі «Укроборонпрому» зокрема.

Конфлікт з менеджментом «Укроборонпрому» він пояснює тим, що, на його думку, концерн не може «сам себе реформувати».

«Коли ми познайомилися і подивилися на концепти, які хто пропонує, вони принципово не відрізнялися. Різниця у чому? В тому, що хтось має зобов’язання перед іноземними партнерами, а я маю зобов’язання перед українським народом… З іншого боку, що керівництво концерну почало вважати, що вони можуть самі себе трансформувати і реформувати. І вони бачили цей процес досить затяжним у часі… І в кінцевому рахунку «Укроборонпром», змінивши вивіску, стане державною холдинговою компанією просто з тими самими місцями сидіння, майже з тим самим колективом», – наголошує посадовець. І на додачу звинувачує своїх критиків у маніпуляціях.

«Маніпуляція в тому, що Уруський нібито хоче все перевести на ручне управління. Навпаки, ця схема передбачає передачу управління максимум холдинговим компаніям, їхнім наглядовим радам. А міністерство буде мати справу тільки з цими державними холдинговими компаніями», – запевняє посадовець.

В рамках реформи «Укроборонпрому» непрофільні підприємства мають бути приватизовані через Фонд Держмайна, але перед цим можна продати великі активи (землю та нерухомість), якими володіє частина з них, гроші спрямувати у спеціальний фонд, пропонує Уруський.

«Фонд повинен бути контрольованим, прозорим абсолютно, щоб всі бачили, які надходження туди заходять, і яким чином вони розподіляються для фінансування технологічних новинок в нашій оборонній промисловості, наших оборонних промислових підприємств», – наголошує посадовець.

На його думку, з решти компаній, які виробляють військову техніку та озброєння, можна формувати холдинги за окремими профілями.

Втім, є ще одна проблема: прозорість оборонних закупівель. Профільний закон починає діяти з 1 січня, однак для того, щоб він діяв, потрібні понад пів сотні урядових нормативних актів, які наразі неготові, стверджує головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов.

Такі висновки він робить з листа, в якому Олег Уруський просить прем’єра Дениса Шмигаля продовжити термін підготовки нормативних актів, оскільки «робота з розроблення нормативно-правових актів продовжується». З цього документа випливає, що резолюція прем’єра доручила розробляти підзаконні акти для оборонно-промислової галузі не суто Мінстратегпрому, а цілій низці інших міністерств.

В ситуації, коли часу для розробки рамкових нормативних документів у Мінстратегпрому лишається дедалі менше, це відомство активно комунікує з урядом та з «Укроборонпромом». Однак ідеться не про формування стратегії розвитку ОПК, а про формальне виконання концерном законодавства, не пов’язаного з обороною, або ж взагалі про інші галузі економіки. Документи, які це ілюструють, Радіо Свобода отримало від працівника урядового відомства, який попросив не називати його з міркувань безпеки.

Звернення Мінстратегпрому до «Укроборонпрому»

До того ж, у проєкті рішення Кабміну, яке запропонував прем’єру Денису Шмигалю Олег Уруський, ідеться про підпорядкування Мінстратегпрому груп підприємств та цілих галузей.

Нині про ризик уповільнення реформ говорять і українські експерти, і окремі представники концерну, і навіть Європейський союз.

Суть конфлікту в тому, що Мінстратегпром блокує вже готові напрацювання для реформи ОПК, визнає Гліб Канєвський.

«Міністерство не виконує свої зобов'язання: воно не розробило та не затвердило Стратегію розвитку оборонного комплексу, тож невідомо, куди ця «махіна» буде рухатися. Більше того, Уруський заблокував проєкт стратегії, який раніше розробило Мінекономрозвитку. Це і є суттю конфлікту», зазначає експерт.

Окрім того, вважає очільник StateWatch, Олег Уруський намагався тиснути на концерн, пропонуючи свої кадри на посади директорів його підприємств, а потім – вимагаючи, щоб міністерству перепідпорядкували компанії-експортери, які дають до 70% виручки для державної частини ОПК. Експерт не виключає, що нове призначення – це спроба Банкової збалансувати ситуацію, або ж поставили людину, яка розбереться в конфлікті концерну й міністерства.

Зрештою, як може змінитися реформування державного ОПК з приходом нового гендиректора «Укроборонпрому»? На такі запитання новопризначений очільник концерну відповідав під час свого брифінгу 3 грудня.

Наміри Юрія Гусєва щодо реформи «Укроборонпрому»

Новий очільник концерну переконує медіа, що продовжить реформи. Тези його виступу перегукуються з концепцією реформ, яку озвучило попереднє керівництво «Укроборонпрому».

• «У наступному році «Укроборонпром» припинить своє існування. Будуть створені нові холдингові компанії, які будуть працювати за принципом корпоративного управління».
• «Ми з президентом України обговорювали необхідність і доцільність проведення окремого засідання РНБО, на якому пропонується розглянути реформування «Укроборонпрому» і сектора оборонно-промислового комплексу в цілому. І затвердити відповідні заходи, які необхідно здійснити нашій команді».
• «Передбачається створення холдингу «Оборонні системи України», до якого увійдуть холдинги, які будуть опікуватися авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами, спеціальною хімією, роторними системами і морськими системами. Також, планується створення аерокосмічного холдингу, який буде займатися авіабудівництвом, космічними компонентами, космічними системами. Це попередня концепція, яка вимагає ще розгляду, обговорення та затвердження».

Втім, якими не були б наміри нового керівника концерну, він отримує його не до кінця реформованим, але прибутковим. За статистикою самого «Укроборонпрому», його річний дохід наразі становить 40 мільярдів гривень, а відрахування до бюджету – 6-8 мільярдів на рік.

Гліб Канєвський у розмові з Радіо Свобода припускає, що з призначенням Гусєва ситуація в ОПК дійшла до вирішальної розвилки. І від найближчих подій залежатиме, чи продовжиться реформа концерну, чи вона згортатиметься, чи ситуацію просто «заморозять».

«Я поки що не робитиму оцінок щодо того, яким керівником буде Юрій Гусєв. З одного боку, він не очолював великих підприємств. З іншого, він з 2014 року позиціонує себе як прозахідний політик. Як заступник міністра оборони він брав участь у реформах безпекового сектору і в його розвороті на прозахідний курс. Тому можна припустити, що принаймні прозахідний вектор, який демонструє менеджмент «Укроборонпрому» зараз, буде збережений», – сподівається Канєвський.

Він пропонує спостерігати за маркерами, які найближчим часом покажуть, збережеться курс на реформу ОПК чи ні.

Ознаки того, що новий керівник «Укроборонпрому» продовжить/згорне реформи

(за версією Гліба Канєвського):

• Важливо, кого саме почне звільняти і призначати новий керівник. Оскільки нинішній менеджмент демонструє, що не схильний до компромісів у реформах, то кадрові чистки означатимуть, що прибирають незгодних, вважає Канєвський.
• Важливо, як надалі призначатимуться директори підприємств. Чи збережеться практика залучення громадськості та представників Заходу, чи навпаки, новий керівник ліквідує практику конкурсів.
• Чи будуть закупівлі в межах ОПК публічними, чи йтимуть вони через майданчик «ПроЗорро».
• Як «Укроборонпром» поводитиметься зі своєю нерухомістю? Чи продовжить надавати її в оренду через відкриті аукціони, чи цю практику скасують?

(Радіо Свобода відстежує розвиток подій навколо реформування концерну і закликає всі сторони висловлювати свою позицію з приводу цього)