(Друкуємо мовою ориганілу)
Щодня після 21:00 блокпост російських гібридних сил закриває в'їзд до міста, і ви залишаєтесь ізольованими не лише від України, а й від непідконтрольної території. Через близьке розташування до лінії зіткнення бойовики, вочевидь, вважають це «прикордонною» зоною – тому й перестраховуються.
Це Горлівка. Місто-промисловий гігант, яке на початку агресії російське командування віддало на відкуп угрупованню Ігоря Безлера, «Бєса», де сталися моторошні страти українських патріотів, де під час окупації спробували перезапустити найбільше хімпідприємство України й де дотепер інколи чутно вибухи, проте – все рідше.
Радіо Донбас.Реалії пройшлося містом на 7-му році окупації.
Горлівка – один з епіцентрів подій «русской весны» 2014-го. 14 квітня, через два дні після взяття слов'янського СБУ та краматорського РУВС, бойовики захопили і горлівський відділок міліції. Ось дуже відоме відео, де бойовик Безлер командує частиною міліціонерів, що перейшли під окупаційні сили.
У ті ж дні депутат міської ради Володимир Рибак намагався повернути український прапор на будівлю міської ради Горлівки. Тіло його та ще двох активістів – 18-річного Юрія Поправки та 25-річного Юрія Дяковського – за кілька днів виловили з річки Торець зі слідами катувань.
Ця вивіска – з довоєнних часів. Російський банк давно не працює, оскільки банківська система – навіть російська – в ОРДЛО не діє.
А тут насправді зараз працює універмаг:
Історично Горлівка – земля козацьких хуторів, яка у 19-му столітті перетворилась на робітниче селище, назване на честь гірничого інженера Петра Горлова. Родовище Корсунська Копальня № 1 – пізніше шахта «Кочегарка» – було найбільшим на кінець 19-го століття вугільним підприємством Донбасу. У 20-му столітті вже місто Горлівка розрослося машинобудуванням і хімпромом, іншими заводами. Тут розташований хімічний гігант «Стирол» (до війни – група OSTCHEM Дмитра Фірташа), він виробляв аміачну селітру, інші добрива, полістирол. У 2013-му там сталась важка хімічна аварія – через витік аміаку в цех загинули шестеро працівників, речовина потрапила в атмосферу. За роки окупації угруповання «ДНР» намагалося запустити завод, й зараз заявляє, що на підприємстві працює цех одноразового посуду і полімерної плівки.
Ціна проїзду автобусом з Горлівки до Донецька – 80 рублів (це близько 30 грн). Але виїхати можна не пізніше 16-ї години, бо ж місто закривається.
Чотири горлівські шахти під час війни зупинилися повністю. Геологи вже не перший рік попереджають, що їхнє затоплення небезпечне для підконтрольної Україні території Донбасу, оскільки хімічно насичена вода перетікає у нижчі виробки – а вони саме на вільній території Донбасу. Тут воду доводиться постійно відкачувати. До війни Горлівка славилася також педагогічним інститутом іноземних мов: його випускники були найбільш затребуваними у Донецькій області. Українська влада перевела виш до Бахмуту.
Перед початком агресії Росії населення Горлівки становило майже 260 тисяч осіб. Бойовики твердять, що нині – 240 тисяч. Місцеві кажуть про близько 125 тисяч.
Центральні вулиці міста навіть дещо дивують розмаїттям магазинів. А цей заклад іменує себе пивним рестораном:
Біля входу жінка за прилавком торгує свіжої гарячою випічкою. А зовсім поруч розташований маркет бренду Vitones, в якому продають модне спортивне взуття та фірмовий одяг для всієї родини.
Це звичайний денний час, проте місто виглядає досить порожнім. А після 23-ї й узагалі настає комендантська година.
Напроти Горлівки, на підконтрольній стороні, розташоване селище Зайцеве та місто Бахмут. Шлях туди веде через КПВВ, одне з 4-х у Донецькій області. Пункт пропуску зачинений від початку пандемії (працює на Донеччині лише Новотроїцьке, і те частково. Люди у разі потреби здебільшого їздять в ОРДЛО та назад через Росію). За словами місцевих жителів, в місті вже майже не чути пострілів, як це було раніше, скажімо, ще рік тому.
Курс валют: гривню продають за 2,65. Трохи дорожче, ніж у Донецьку.
Це Богоявленський собор. На його території та навколо висаджено багато сосен і беріз. Сам храм звели перед самою війною, восени 2013-го його освятив митрополит УПЦ (МП) Володимир. Зараз тут проводять заняття недільної школи для дітей, при соборі діють дитячий і юнацький хори, спортивно-патріотичне товариство імені Олександра Невського, проводять біблійні читання. Звісно, це Московський патріархат.
У прицерковному парку дуже чисто, затишно і атмосферно. За словами місцевих жителів, саме тут полюбляють гуляти майже всі горлівчани.
У центрі Горлівки нещодавно зробили ремонт, тепер тут звели фонтан. На зупинці розміщено докладний опис радянських героїв-жителів Горлівки. Тут багато молоді, сім'ї гуляють з дітьми.
Ціни на деякі продукти харчування у Горлівці трохи нижчі, ніж у Донецьку. Наприклад, 1 кг картоплі тут коштує 25 рублів (близько 10 грн.), в той час як в окупованому обласному центрі кіло картоплі не купиш менше, ніж за 30 рублів (12 грн.). Однак, на тлі Донецька Горлівка залишається депресивним містом – як, втім, і решта міст окупованого Донбасу після приходу «русской весны».
А більше про ціни тут «Але ж ковбаса дешевша!» Чи правда, що в окупації нижчі ціни? (рос.)ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ ТУТ.
Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите.