Руйнування Конституційного суду є неприпустимим – Безсмертний (огляд преси)

Акція протесту біля будівлі Конституційного суду України з вимогою притягнути до відповідальності суддів, які раніше визнали неправомірною значну частину положень закону про запобігання корупції. Київ. 30 жовтня 2020 року

Політико-правове протистояння, яке виникло в Україні після ухвалення рішення Конституційного суду щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, затягнеться ще на кілька тижнів, прогнозує дописувач «Дня» Сергій Грабовський. Про це, на його думку, свідчить і заява голови Верховної Ради Дмитра Разумкова про розгляд парламентом законопроєкту про відновлення електронного декларування упродовж 17-20 листопада.

Протистояння спровокувало прогнози політиків та експертів про ймовірність офіційного розвалу монобільшості і, або переформатування коаліції та уряду, або дострокові парламентські вибори.

Ще один можливий варіант розвитку подій, на думку дописувача, це –звільнення суддів КСУ за власним бажанням, до чого їх спонукають з Офісу президента. Щоправда, пише далі автор, цей найбільш безболісний з точки зору правової чистоти сценарій поки залишається малоймовірним через позицію суддів Конституційного суду, зокрема його голови Олександра Тупицького.

Автора статті обурили «цинічні знущання з Конституції України та здорового глузду у заяві Тупицького», що, мовляв, у разі, якщо поміняти весь склад суддів КС, то «в Україні це може призвести до порушення територіальної цілісності». Мовляв, у такому разі «з’являється можливість будь-якій області проголосувати на рівні обласної ради про самовизначення чи відокремлення від України... Для правомірності дій щодо захисту територіальної цілісності необхідне звернення до Конституційного суду, яке повинно бути розглянуте негайно, і виникають правові підстави для вирішення цієї проблеми».

Грабовський нагадує про статтю 2 Основного Закону – «Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною» –та статтю 17 – «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу». Іншими словами, щоб узятися за зброю і знищити кубла сепаратистів і відбивати інтервентів, потрібні не судові папірці, а воля народу. Норми Конституції – це норми прямої дії, їх достатньо для того, щоб оперативно й ефективно протидіяти російськім агресорам та їхнім місцевим сателітам, наголошує дописувач. Загалом у нього склалось враження, що сценарій дій і заяв Конституційного суду пишеться зовсім іншими персонами. Про це йдеться в статті «Суддя №1» і його збиткування з українців».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Ситуацію, що склалась навколо рішень і заяв Констутуційного суду у «Фактах» коментує політик і дипломат, один із авторів Конституції України Роман Безсмертний. Він переконанй, що визначення, які зараз використовують на кшталт «конституційна криза», «політична криза» тощо не мають жодного відношення до того, що відбувається.

«Лунають гучні гасла і звинувачення, проте фундаментом всього став конфлікт кількох осіб, який при правильній режисурі і дотриманні сценарію, дійсно може вивести на дуже серйозну дестабілізацію всередині країни. Хто ж стоїть за цим? Для мене очевидно, що це конфлікт Зеленський – Медведчук, Зеленський –Коломойський», – наголошує політик.

Він вважає важливим, «щоб українське суспільство дало можливість їм з'ясовувати стосунки між собою, але не втягувалося в цей конфлікт». Руйнування і розхитування Конституційного суду є неприпустимим і дуже небезпечним, зазначає Безсмертний. І наголошує: ця інституція не належить до судової системи. Це окрема категорія, яка є свого роду стабілізуючою інституцією держави.

«Хочете забезпечити певний процес – внесіть зміни до Конституції і законів, але робіть це продумано, відповідно до процедур. Оскільки потрібно розуміти, що демократія – це не тільки рішення, але і процедура ухвалення цих рішень», – наголошує політик у матеріалі «Роман Безсмертний: «За сімейні розборки між Коломойським і Зеленським та Медведчуком і Зеленським нам доведеться платити занадто дорого».

Газета «Україна молода» інформує, що у понеділок, 9 листопада, українці отримають змогу перевірити свої знання з української мови під час ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності.

Його цього року писатимуть уже вдвадцяте, нагадує видання. Базовою локацією заходу стане зала столичної бібліотеки імені В.Вернадського, куди традиційно обіцяють прибути відомі політики, управлінці, актори та спортсмени.

Їх участь не лише додає популярності заходу, а й доводить той факт, що він задуманий перш за все як своєрідний флешмоб єднання навколо рідної мови. Тобто демонстрація і перевірка грамотності –важливе, але не основне завдання цього проєкту, наголошує газета.

Текст складається зі 100-120 слів. Його написання цього року довірили письменнику, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка Івану Малковичу.

Газетярі нагадують, що перший Радіодиктант національної єдності відбувся в травні 2000 року до Дня Кирила й Мефодія та з нагоди дати перепоховання Тараса Шевченка. З того часу кількість учасників заходу постійно зростає, а географія –шириться.

Особливістю цьогорічної акції стала спроба групи колишніх депутатів Верховної Ради відмінити ухвалений Закон про мову через Конституційний суд. Про це йдеться в статті «Радіодиктант національної єдності: Богдан Бенюк намагається вивідати подробиці у Івана Малковича».