30 років тому, 24 жовтня 1990 року, голова Верховної Ради УРСР, колишній ідеологічний секретар КПУ Леонід Кравчук вперше дав інтерв’ю Радіо Свобода, з яким до того боровся.
Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року
Тодішній директор Української служби Радіо Свобода Богдан Нагайло запитував його про:
- висновки після голодування студентів,
- «слухняну» комуністичну більшість і перспективи демократичних виборів,
- ідеї Руху та демократизацію в країні,
- недовіру до Комуністичної партії,
- яке місце Леонід Кравчук займе в історії, коли імперія розпадається.
Тодішній голова Верховної Ради України Леонід Кравчук, який прибув на перші переговори до учасників Революції на граніті. Київ, 5 жовтня 1990 року
Леонід Кравчук, зокрема, сказав:
«Я вважаю, що Рух зробив досить суттєву помилку, коли оголосив смертельну війну комуністичній ідеології і комуністичній партії. Я засуджую з будь-якого боку війну з іншою партією, іншою ідеологією».
«У мене є сподівання і надія, що ця Верховна Рада у цьому складі може зробити для України надзвичайно багато. Якщо вона зробить те, що є в мене у планах, то вона увійде в історію як та, що розпочинала шлях до суверенності, не призвівши до війни і до крові».
Богдан Нагайло згадує, що розмова відбувалася під портретом Леніна у кабінеті Леоніда Кравчука у Верховній Раді, але без вимог узгоджувати запитання чи зміст до ефіру.
Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року
«Москва перестала глушити наше мовлення у листопаді 1988 року і комуністична влада далі нас вважала «ворожим голосом», – зазначає колишній директор Української служби, британсько-український журналіст і дипломат, який після Радіо Свобода тривалий час працював в ООН. – Тому це інтерв’ю історичне».
«У мене склалося враження, що Кравчук усвідомлював свої обов’язки щодо управління дуже складним і потенційно небезпечним перехідним періодом, і тому йому доводилося балансувати. Але також, що в глибині душі, він хотів бути на правильній стороні історії та уникати того, щоб його сприймали як зрадника.
Згодом ефір транслювався з Мюнхена і давав слухачам дещо інше уявлення про людину, від якої значною мірою залежала доля України. Моя ініціатива щодо діалогу з комуністичним лідером була схвалена не всіма. Більш радикальні українські націоналісти, зокрема Степан Хмара, тоді нападали на мене публічно, стверджуючи, що я «продався совєтам».
За іронією долі, вже наступного дня мене запросили виступити на Другому з’їзді Руху, який відбувся у залі Київського політехнічного інституту. На цьому з’їзді Рух однозначно дав зрозуміти, що виступає за незалежність, а не просто за реформування радянської системи для забезпечення більшої автономії.
Київ. 25 жовтня 1990 року. Перед початком роботи II Всеукраїнських зборів Народного руху України. На фото: глава Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), патріарх Київський і всієї України Мстислав (посередині) і голова Руху, народний депутат Іван Драч (ліворуч)
Я привітав з’їзд від імені Української служби Радіо Свобода. Я також розповів делегатам про прихильність Кравчука до ідеї нашого радіо офіційно мати присутність у Києві. Цю новину зустріли гарячими оплесками», – наголошує Богдан Нагайло.
За іронією долі, першою адресою бюро Радіо Свобода в Києві була вулиця Леніна. Угоду про відкриття бюро підписали у листопаді 1991 року.
Богдан Нагайло та Леонід Крачук були героями фільму «Підірвати Свободу» про історію Радіо Свобода: