15 жовтня Україна вдруге за час епідемії закрила блокпост з окупованою частиною Луганщини. Вся вільна територія Луганської області стала червоною кранатинною зоною; як повністю неконтрольовану оцінює українська влада ситуацію із захворюваністю в ОРДЛО. Отже, так вирішили убезпечитися.
Про закриття попередили 13 жовтня. Люди, які в цей час були в дорозі, просто не доїхали додому. Де вони зараз?
Луганчанка Олена розповіла про плачевну гуманітарну ситуацію поблизу блокпосту. Вона 5 діб не могла перетнути лінію розмежування і жила у чужих людей.
Вже після нашої розмови, ввечері 23 жовтня, жінка отримала від штабу ООС дозвіл на перетин лінії розмежування. Разом з тим, поблизу блокпосту продовжують чекати до сотні людей. Їм немає де жити. І це відбувається у розпал епідемії.
Радіо Донбас.Реалії звернулося до штабу Операції об'єднаних сил та Луганській військово-цивільної адміністрації за роз'ясненнями. Ми очікуємо на відповідь та розповімо вам, чи змінилась ситуація.
Про перебування там людей, в тому числі, літніх повідомляє також БФ «Право на захист».
(Друкуємо мовою ориганілу)
– Вместе с младшим сыном были вынуждены уехать в Киеве для получения медицинской помощи – получить консультацию кардиохирурга. Сын инвалид, у него кардиостимулятор. Мы прошли, слава Богу, больницу, получили консультацию. И в пути назад отправили запрос в штаб ООС. Мы приложили все медицинские документы – но нам пришел отказ. Просто, без объяснения причин.
Сыну нельзя жить в таких условиях. Мы скитаемся. Сейчас мы снимаем койко-место, но это не жизнь. Весь день мы на блокпосту, на КПВВ, а потом на ночь уходим, потому что очень холодно, а мы очень легко одеты. С нами ещё более ста человек находится на КПВВ «Станица Луганская». Люди, в основном, пожилые, которые по разным причинам просто не успели – или не знали, что так будет.
У нас ведь тоже вынужденная мера: у меня есть все подтверждения, что я была на консультации. Что я сопровождаю инвалида второй группы. Отказывают, говоря, что карантин.
Мы добавили ещё аргументов: на той территории у нас бабуся, которая тоже инвалид, и тоже нуждается в нашем уходе. Мы приложили эту справку, но пришёл тот же самый ответ. У меня и тут инвалид на руках, и там сидит человек, который не может себя обслужить... Я просто в отчаянии и не знаю, что делать.
Уже пятый день этих скитаний, а это может отразиться на здоровье моего сына. У меня уже деньги на исходе, и через два дня, возможно, я просто буду на обочине дороги сидеть. Бесплатно меня никто не пустит никуда. И нас ничем не обеспечивают – горячим чаем только.
Многие люди сидят здесь с 15 числа. Скажу честно, сердце кровью обливается, глядя на этих старушек… Хотя бы ради гуманных соображений. Ведь это же «на выход» (то есть люди направляются с подконтрольной – на неподконтрольную – ред.). Они аргументируют тем, что COVID. Но ведь так он гораздо быстрее распространяется: люди же в куче сидят.
У меня дом в двух километрах отсюда, и я вынуждена скитаться «полубомжом». Это ужасное положение – и неизвестно, когда оно исправится.
Тут сидела женщина, у неё умер муж. А ведь говорили, что только на похороны пропускают. Но её не пропустили. Мужа сегодня похоронили, а она – осталась.
Хоча ситуація Олени вирішилася, багато інших українців залишаються у небезпечній ситуації.
Вона не є новою: на початку епідемії, з березня до червня, КПВВ були повністю закриті, пропуск був можливий у крайніх випадках – лікування або смерть родича – однак, багато інших людей, хоч і не мали таких критичних ситуацій, залишилися поза домом без засобів до існування. У липні Україна відкрила КПВВ, але їх закрили підконтрольні Росії формування: працював у повному обсязі лише пункт пропуску в Станиці Луганській.
Зараз КПВВ Станиця Луганська попередньо закритий Україною до 31 жовтня. Але цей термін може бути продовжений.
Про те, як жителі окупованої території вибираються на підконтрольну через Росію, та чим ризикую при цьому – читайте в матеріалах:
8 тысяч гривен, 2400 километров: как я выбирался из ОРДЛО
Без штрафов и изоляции. Сколько платят «оккупированные» украинцы, чтобы выбраться из ОРДЛО?
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите.