Як і чому в Одесі досі використовують мову як політичну зброю?

Випадок із цькуванням одеської школярки за українську мову змушує повернутись до мовної проблеми і мовного дискурсу. Ба більше, через кілька днів відбудуться місцеві вибори, на яких деякі політичні партії обіцяють фактично припинити українізацію. Опитування показують, що на півдні України, тобто і в Одесі, майже половина населення вважає, що права російськомовних українців порушуються. Коли мову припинять використовувати як політичну зброю? Активісти кажуть, що для цього потрібне гармонійно працююче мовне законодавство, а представники ОПЗЖ – російська як друга державна. Втім, навіть деякі вірні прихильники української як єдиної державної говорять – примусу не має бути.

12 жовтня з одеської школи звільнили вчительку, яка познущалася з п’ятикласниці за відповідь українською на запитання. Аудіозапис викликав великий резонанс в Одесі – кілька хвилин літня жінка спочатку лається на дитину за «зверхнє ставлення до інших через її мову», а потім починає нібито вибачатись і каже, щоб та не тримала на неї зла.

Інші школярі розповіли журналістам «1+1», що літня вчителька часто кричала та зривалась на них, а директор – що скарг на вчительку не надходило.

На думку активістки Олени Балаби, яка оприлюднила аудіозапис конфлікту, звільнена вчителька малювання – не єдина проросійська вчителька в Одесі, що таких не менше половини всього складу. Сама вчителька ніяк не коментувала конфлікт.

Керівниця міського департаменту Олена Буйневич, яка наказала звільнити вчительку за «вчинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи» (ст.41 п3. КЗпП України), в коментарях у фейсбуці неодноразово наголошувала – справа не стільки в мові, стільки у поведінці вчительки.

Чому в Одесі російська та українська мови залишаються фактором політичної гри і наскільки цей фактор буде важливим на місцевих виборах?

Напередодні Дня Незалежності Україні, в серпні 2020 року фонд «Демократичні ініціативи», спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, провели опитування щодо важливості української мови. В середньому 52% українців не вважають, що в країні порушуються права російськомовних громадян, проте на півдні Україна так думає тільки третина опитаних. 43% вважають, що таке порушення прав трапляється – постійно або в окремих випадках. Розвиток української мови вважає першочерговою проблемою 19,8% опитаних в середньому і 5,8% на півдні. Значно нижча підтримка ідеї мовних квот на національному телебаченні – 65% в середньому і 46% на півдні.

Мова, українська або російська, часто стає локомотивом виборчих кампаній політичних партій та політиків, наприклад в 2019 році Петро Порошенко та його партія обрали гаслом слоган «Армія, мова, віра». Деякі політики, зокрема екскерівник Закарпатської та Луганської обласних держадміністрацій Геннадій Москаль, критикували слоган за, нібито, розколювання суспільства.

У той же час ідея «захисту російськомовних» неодноразово проголошувалась президентом Росії Володимиром Путіним та підтримувалася деякими політичними партіями в Україні. Перед місцевими виборами в Одесі з’явився білборд партії «Опозиційна платформа – За життя» із обіцянкою «повернути Одесі – Одессу».

Всі мовні питання будуть зняті, якщо російська мова отримає статус другої державної, каже Радіо Свобода депутат Одеської міської ради, член депутатської групи « Опозиційна платформа – За життя» Олексій Єремиця. На цих місцевих виборах він балотується в міськраду від партії «ОПЗЖ».

«Є величезна частина території, де проживає російськомовне населення. Це українці, громадяни України, люди інших національностей, на півдні України це здебільшого російськомовне населення. Я не бачу проблеми в тому, щоб російська мова була другою державною і не вважаю, що у Росії є виключне монопольне право на використання цієї мови», – говорить депутат. На його думку, політика влади відштовхує від вивчення української мови.

Але більшість українців проти надання російській мові статусу державної, свідчать опитування.

Одеський політолог Михайло Шабанов стверджує, що мовне питання завжди актуалізується напередодні місцевих виборів. Особливо, на його думку, це стосується проросійських партій і рухів.

«Вони кажуть про особливий мовний статус нашого міста, що є винятком з політичного дискурсу сучасної України. Я прогнозую пролонгований характер використання мовного механізму перед місцевими виборами і одразу після них», – зазначає політолог.

Мовна проблематика – найпростіший спосіб встановити зв’язок із певними прошарками електорату, каже Шабанов, та створити симулятивний інформаційний привід для політичного конфлікту. Цей дискурс, на його думку, буде існувати в Україні, допоки електоральне поле буде поляризоване в геополітичному плані.

Михайло Шабанов

Маніпуляції з мовних питань закінчаться, коли остаточно і гармонійно вступлять в дію всі мовні закони, говорить Радіо Свобода ініціатор проєкту «Одеса україномовна» Ярослава Вітко. Тоді люди побачать, що в них немає нічого страшного, вважає вона.

Проєкт існує з 2016 року – це безкоштовні курси української мови для дітей, дорослих і пенсіонерів. Серед його цілей – прибирання в одеситів психологічний бар'єру, щоб вони могли почати говорити українською.

«Із 2014 року після своєрідного сплеску національної свідомості, перш за все, прийшло чітке розуміння, що в Одесі, в українському місті нормально говорити українською. Водночас велика кількість людей задумалася над тим, що мова це важливо й прийняли для себе рішення вивчити її більш досконало, а то й взагалі перейти виключно на українську. Я ще пам'ятаю ті часи в Одесі, а таке було ще в 2013 році, коли за українську мову косилися в громадському транспорті або могли зробити зауваження, що це Одеса, а отже потрібно говорити виключно російською. Зараз такого нема або ж зустрічається ну вкрай рідко. Більше того, за особистим досвідом знаю, що, щоб почути зараз українську в Одесі, варто самому заговорити українською й будете приємно здивовані, скільки людей відповість вам вашою ж мовою», – говорить Вітко.

Сьогодні, на її думку, використання на виборах мовної тематики вже не буде таким ефективним, як у 2010 чи 2012 роках, коли програми кандидатів відрізнялись тільки мовою та ідеологією.

Питання мови в сучасному суспільстві виникає тільки в умовах кричущої економічної бідноти, говорить Радіо Свобода підприємець та меценат Віталій Оплачко, який з самого початку підтримував Євромайдан в Одесі.

В 2011 році він став одним з засновників та меценатом Вільного університету Українського клубу Одеси, де із лекціями виступали Ярослав Грицак, Віталій Портников, Ігор Коліушко, Вахтанг Кіпіані, Олександр Пасхавер та інші.

«Я виступаю за єдину державну мову. В XIX сторіччі мова була єдиним інструментом державотворення. І хоча в розвинутих країнах вона вже втратила таку функцію, Україні державна мова як засіб націотворення, напевно, ще потрібна. Але я виступаю категорично проти будь-якого примусу в мовному питанні. Венеційська комісія чітко і жорстко розкритикувала наш мовний закон, але Україна продовжує його використовувати», – вважає меценат.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності у липні 2019 року. Він гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин, заявляють його співавтори в уряді та парламенті.

Місцеві вибори заплановані на 25 жовтня 2020 року. Українці обиратимуть депутатів міських, сільських, обласних та районних рад, а також міських та сільських голів. Також вибори вперше пройдуть у багатьох новосформованих об’єднаних територіальних громадах.