Радіо Свобода у рубриці #МояІсторія розповідає історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя і ризикують своїм; пацієнти, які борються із недугою; родичі тих, хто інфікувався і захворів; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи навіть відкривають під час епідемії нові можливості.
Соціальний працівник благодійної організації «Дорога до дому» Алла Іванова перехворіла на COVID-19 влітку. Разом із нею хворіла вся родина: чоловік та двоє дітей-близнюків. Ще чотири дитини жили окремо, тому не підхопили хворобу. Важче за все було чоловіку – він потрапив до лікарні на три тижні і досі іноді відчуває тяжкість під час дихання. Жінці довелось допомагати і дітям, і чоловіку. Їй пощастило із сімейним лікарем, давнім другом родини, – він телефонував по кілька разів на день.
У своїй роботі Алла Іванова постійно стикається із людьми з вразливих груп населення – працює із людьми, які мають залежність від ін’єкційних наркотиків, безхатченками, секспрацівницями, людьми інфікованими ВІЛ/СНІД тощо. В таких групах ризик розповсюдження COVID-19 є доволі високим, оскільки в багато кого з них немає можливості або звички звертатись до лікаря. Але врешті решт «ковід» жінка підхопила фактично вдома – від сусідки.
«24 червня я була в контакті із сусідкою – не знала, що вона була хвора. Ми близько спілкувались, я заходила до неї в гості. А 6 липня мені зателефонували і сказали, що сусідка знаходиться в реанімації через COVID-19. Я відразу пішла на самоізоляцію. Сусідка, на жаль, не прийшла до тями і пішла з життя – в неї було дуже багато супутніх захворювань. Їй було 55 років», – розповідає Іванова.
Не знаючи, що вона підхопила вірус, Алла разом із чоловіком та двома синами-підлітками поїхала відпочивати на природу – вони стали контактними особами та також захворіли.
Алла Іванова
8 та 9 липня у Алли підіймалась температура до 37,2-37,5. Лікар відправив її на комп’ютерну томографію легень та прописав антибіотики. Температура піднялась ще вище – до 38,6, а через кілька днів жінка припинила відчувати запахи і смаки. Вона відчувала сильну слабкість, багато пила. Через кілька днів лікар прописав їй інший курс антибіотиків – жінка пов’язує поліпшення свого стану із ними. Міжнародні протоколи лікування COVID-19 не передбачають боротьбу із власне коронавірусом SARS-CoV-2 антибіотиками. Ними лікують тільки ускладнення, викликані «ковідом» – бактеріальні хвороби.
«Мені стало легше, температура прийшла в норму і я фактично себе стала краще почувати. Але в зв'язку з тим, що потрібно було витримати інкубаційний період COVID-19, я перебувала на ізоляції разом з дітьми», – говорить вона.
Значно важче було її чоловіку – 9 липня його із високою температурою забрали до інфекційної лікарні. Алла каже, що той не міг ані нормально вдихнути, ані видихнути, не міг розмовляти через сильний кашель. Чоловік працює із сіркою та хімічними препаратами, також мав проблеми через сильні фізичні навантаження в минулому.
«Він був в лікарні 21 день і потім ще лежав вдома. Коли він почав лікуватися, то у нього крім легень, перестали працювати шлунок, підшлункова, нирки… Він був дуже важким, п'ять діб перебував на кисневій терапії. Вночі в лікарні якщо вставав, відразу брав кисень. Коли відчував, що задихається, також брав кисень і дихав. Через важку форму він знаходився один в палаті», – розповідає Алла.
Після виписки з лікарні чоловіку довелось певний час провести вдома, на реабілітації, щоб нормально запрацювали внутрішні органи. Він досі інколи каже, що йому важко дихати, розповідає жінка. Про таке ускладнення її попереджали перед випискою чоловіка – йому зробили комп’ютерну томограму і побачили спайки в легенях. На ліки, процедури та інше родині довелось витратити кілька тисяч гривень. Поки лікували «ковід», все було безкоштовно, але як тільки дійшло до ускладнень, стали потрібні гроші.
Алла Іванова із чоловіком (обличчя приховано за її проханням)
Чоловік був в лікарні три тижні. Крім легких, в нього перестали нормально працювати шлунок, підшлункова, нирки…Алла Іванова
Захворіли на «ковід» і діти – 15-річні близнюки. Один з них втратив повністю нюх, а робота смакових рецепторів була спотворена хворобою, каже Алла.
«Він не міг 4 дні нормально харчуватися – їв банан чи мед, та відчував їх не як солодке, а як солоне. А суп був ще більш солоний. Чотири доби він пив воду і чай та практично не їв. Потім стан нормалізувався, і він став харчуватися нормально», – розповідає жінка. Температура при цьому в нього не підіймалась вище 37,5.
У другого сина хвороба проходила тяжче – жінка виявила в нього «ковідні плями». Від них допомагали антигістамінні препарати, втім стан підлітка залишався важким. Три доби юнак провів у тяжкому стані.
«Ковідні плями – це здуття шкіри з яскравим почервонінням, набряк обличчя, і по тілу дрібні прищики у вигляді кропивниці. У нього була температура 38, я йому давала жарознижувальне, воду з медом, все, що прописав сімейний лікар. І ось він о 3 годині ночі прокинувся і сказав: «Мама, мені погано». А я розумію, що він втрачає свідомість. Очі він міг ледве відкрити, вони були дуже набряклі», – розповідає жінка.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Із підозрою на «ковід» я по 2–3 години сиділа в черзі в амбулаторії – жителька БроварівЗ усієї родини вона перенесла хворобу найлегше. Каже, що перший тиждень взагалі не знала, що хвора, на другий тиждень починаєш відчувати якісь симптоми, а ось третій тиждень найпідступніший і важкий. Може трапитись, що завгодно – вірус б’є по слабких місцях. Лікар телефонував Аллі по кілька разів на день, «сімейник» – старий друг її родини. Із педіатром також пощастило – вона дуже уважно поставилась до хвороби підлітків.
Син прокинувся в третій ночі і каже: «Мама, мені погано». А я розумію, що він втрачає свідомість.Алла Іванова
Сьогодні, працюючи із представниками уразливих груп, а саме віз ВІЛ-інфікованими, із секспрацівниками та людьми, що вживають ін'єкційні наркотики, Алла Іванова радить їм уважно слідкувати за своїм здоров’ям. Вони не часто звертаються до лікарів і можуть бути переносниками у своїй групі – серед своїх рідних, серед близьких і оточення.
«Є люди, які в залежності кілька років, і вони намагаються контролювати і вийти з цього стану, використовуючи замісну терапію, звертаючись до лікарів. А деякі говорять: «я все одно помру, і мені однаково». Таким найважче пояснювати, що вони можуть жити по-іншому», – говорить Іванова.
Один з її клієнтів жалівся їй на симптоми «ковіду» і менеджер «Дороги до дому» відправила його до лікаря. «Я сказала йому, що і сама хворіла, що у мене природний імунітет, що я йому допоможу, якщо буде потрібно. Він пішов до лікаря і, на щастя, хвороба не підтвердилася», – радіє за свого підопічного Іванова.