Колишній адвокат Олександр Качура – саме та людина, яка свого часу домоглася скасування заборони на серіал «Свати» та врятувала політичний бренд «Слуги народу». Нині він – народний депутат від пропрезидентської партії.
За останній тиждень Качура встиг зробити кілька скандальних заяв: спочатку про готовність слуг об'єднуватись з ОПЗЖ на місцевому рівні, потім про готовність України закуповувати російські вакцини проти коронавірусу, якщо вони будуть ефективні.
При цьому сам він стверджує, що у обох випадках представники ЗМІ вирвали його слова з контексту.
- Що саме Качура мав на увазі?
- Чому його заяви часто суголосні з позицією представників ОПЗЖ?
- Чи правда, що він раніше співпрацював з політичною партією Віктора Медведчука – кума російського президента, а нині ще й голови політради «Опоз иційної платформи – «За життя»?
- Та чому Качура категорично виступає проти політичного союзу «Слуги народу» і партії експрезидента Петра Порошенка «Європейська солідарність»?
Про усе це – у першій частині інтерв'ю представника монобільшості для Радіо Свобода (другу частину розмови читайте тут).
– Олександре, я уважно переслухала оригінал вашої заяви про співпрацю «слуг народу» з ОПЗЖ і можу з впевненістю сказати, що ви про неї зазначали як про таку, що «однозначно буде» (хоча і додавали, що все залежатиме від регіону).
Для чого «слугам» взагалі співпраця з цією політсилою (хай навіть на місцевому рівні), якщо ви – політичні опоненти?
– Дійсно йшлося про те, що можуть бути якісь робочі конструкції на місцевому рівні (так, як це є в нас в парламенті: є комітет Верховної Ради, але ми всі як представники різних партій співпрацюємо).
Там було питання: «Чи готові ви взагалі у будь-якому випадку співпрацювати з цією партією?». Ну, зрозуміло, що якщо ми в парламенті подаємо, наприклад, законопроєкт, то ми голосуємо. Якщо хочуть вони – підтримують.
Ми, до речі, повинні переконувати як партія влади і, взагалі, як будь-яка політична сила наших політичних опонентів підтримувати ті рішення, які ми виносимо, які ми вважаємо важливими.
– На місцях яка ця співпраця може бути? Щодо яких питань вона може існувати? Що це за формат?
– По-перше, саме місцеві депутати, яких оберуть, будуть визначатися, за якими питаннями і з ким співпрацювати, з якими політичними партіями.
Я сказав свою точку зору. Є східні регіони – там, де, якщо взяти соціологію (давайте тут не будемо брехати, це не в рамках якоїсь передвиборчої кампанії), є значний рівень підтримки. Можливо, щось зміниться іще (у нас є час до дня виборів), але така тенденція є.
Якщо партія зареєстрована відповідно до українського законодавства і вона потрапляє до органів місцевого самоврядування, то депутати будуть вимушені комунікувати з тих або інших робочих питань. Ми повинні будемо переконувати усі політичні сили (в незалежності від того, які це політичні сили), щоб вони підтримали те рішення, яке вноситься партією «Слуга народу». Саме про це йшла мова.
І я казав, що на обласному рівні (це рівень такий найвищий політичний, якщо казати про органи місцевого самоврядування) я не сприйму будь-яку співпрацю з «Європейською солідарністю», тому що я вважаю цю політичну силу деструктивною за своєю суттю. Але це моя точка зору і депутати, які будуть обиратися, вони будуть визначатися, з ким співпрацювати. Це абсолютно нормально.
Ні про які коаліції, ні про які об'єднання з цими політичними партіями ні на місцевому рівні, ні на обласному, ні на всеукраїнському йтиcя не може. Крапка.
– Як ви загалом ставитеся до партії «Опозиційна платформа – «За життя»? Це для «Слуги народу» більше політичний союзник чи все ж таки політичний ворог?
Депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук (на передньому плані), Юрій Бойко (ліворуч) і Сергій Льовочкін (на задньому плані)
– Я вважаю, що це – політичний опонент, однозначно. Тому що ми бачимо висловлювання представників цієї політичної партії і щодо президента України, і щодо нашої команди.
Я думаю, що це, мабуть, більше політичний ворог наразі для команди Зеленського. Це очевидно. Ми ж бачимо, що відбувається на телеефірах за участі представників цієї політичної партії.
Але водночас ми повинні розуміти, що у нас до парламенту обираються від різних політичних партій, навіть якщо хтось нам не подобається (от мені, наприклад, не подобається та партія, про яку я вам сказав («Європейська солідарність» – ред.).
– Це («Європейська солідарність» – ред.) – теж політичний ворог, ви вважаєте? Опонент?
– Так. Я вважаю, що це політичні опоненти – усі ті, хто зараз проводить жорстку і часто деструктивну критику тих рішень, які пропонуються і президентом, і партією «Слуга народу», якщо казати про «Європейську солідарність», це моє таке сприйняття.
Коли люди голосували за президента Зеленського і коли голосували за партію «Слуга народу», вони, зокрема, голосували проти БПП і проти Петра Олексійовича Порошенка (і проти ОПЗЖ, і проти всіх інших політиків, які раніше були при владі, але найбільше був негатив щодо Петра Олейсійовича Порошенка), тому і будь-яка співпраця, на мій погляд (а я за однією з освіт ще й політолог), буде великим розчаруванням для українських громадян.
Я можу мати будь-яку позицію щодо цих політичних партій, але якщо ми кажемо про комітет Верховної Ради, про голосування, я завжди буду переконувати представників всіх політичних партій, щоб вони підтримали те рішення, яке я вважаю необхідним зараз для країни.
Якщо є представницький орган, значить всі мають комунікувати однозначно, але так, я вважаю (щоб поставити тут крапку, підвести риску) ОПЗЖ нашим політичним опонентом і в цій виборчій кампанії, і в тих тезах, які зараз просуваються, ворогом, мабуть.
– При цьому «Європейська солідарність» є більшим ворогом для «Слуги народу», я правильно вас розумію?
П’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко (посередині) і його соратники. Київ, 21 липня 2019 року
– Це моє особисте бачення. Я вважаю, що люди, які віддавали свої голоси, в тому числі за президента Зеленського, вони голосували проти Порошенка. Це було фактично імпічментом президенту Порошенку, коли вони пішли і проголосували за президента Зеленського і потім за партію «Слуга народу». Тому це (співпраця – ред.) точно буде несприйняття. Це буде зрада тих людей, які віддали свої голоси саме за цю команду, яка уособлювала нове, боротьбу зі старим. Тому об'єднання нового зі старим неможливе. Не можна чорне з білим об'єднувати. Це буде сіре тоді. Це точно несприйняття викличе.
Я сказав свою точку зору, але як там буде... Хтось, може, по-іншому вважає. І на місцевому рівні люди вже визначаться так, як вони хочуть. Це – депутати. Я не можу їм продиктувати і партія не може продиктувати, з ким їм працювати. Тобто хай шукають з різних політичних партій підтримку для того, щоб ті рішення, які вноситимуться представниками нашої партії, набирали необхідну кількість голосів, щоб регіони розвивалися, ті, в яких будуть обиратись. Тому що якщо ми просто займемо позицію, що от тільки ці або ці, або хтось іще, то треба всіх закликати до конструктивної роботи, тому що вони насамперед йдуть ремонтувати каналізації, дороги, дитячі садки, школи. У цьому і суть місцевого самоврядування.
Звісно, обласний рівень – це вже трішки інше, це вже політична платформа. Але якщо казати про рівень нижче, то співпраця смає бути з усіма.
– Говорячи про «Європейську солідарність» ви щойно дали політичну оцінку для її лідера Петра Порошенка. А що ви можете сказати про одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука? Як ви взагалі можете оцінити його впливовість і, можливо, вклад в українську політику?
– Ну якщо казати про Віктора Медведчука… А що можна сказати? Я мало насправді про нього знаю. Я з ним познайомився в парламентській залі, хоча дуже багато нам всього приписують, що ми там були з народження знайомі.
Але я вважаю, що це однозначно впливовий політик. І якщо взяти всі ті дослідження рейтингові, які встановлювали рівень впливовості осіб (я їм довіряю, насправді, і по медіаресурсу, і по рівню підтримки), то дійсно це впливова політична особа, яка має підтримку певної частини населення і ми повинні всі миритися однозначно або переагітовувати тих громадян, які підтримують його. У нас повинні бути завжди демократичні шляхи вирішення.
Віктор Медведчук
– От ви сказали, що Петро Порошенко, на вашу думку, багато зробив негативного для розвитку України. Якщо його ставити і порівнювати, наприклад, з тим же Віктором Медведчуком, чий негативний вплив для вас є більшим?
– Я вважаю, що всі політичні еліти, які є старими, вони дуже погано (хтось менше, хтось більше) повпливали на те, щоб Україна була у такому стані, у якому вона знаходиться зараз.
А говорити про те, що хтось кращий, хтось поганий... Нехай люди виберуть, хай люди роблять оцінку.
– Але мені цікава ваша думка.
– Я взагалі до всіх політичних еліт ставлюсь однаково, тому що те, в якому стані зараз країна знаходиться, а ті люди, як були при владі, вони знаходяться у списку Forbes (і перший, і другий той, про якого ви сказали), вони всі знаходяться точно не на тому рівні, на якому знаходяться всі українські громадяни за доходами і за капіталом. Тому це викликає запитання однозначно. І тут, я думаю, що люди дадуть оцінку, вони вже дали, обравши партію «Слуга народу». І мені хотілося б, щоб ми не розчарували цю довіру.
– Я чому взагалі згадала про Віктора Медведчука, тому що буквально нещодавно (відносно нещодавно) на вашу адресу пролунала доволі гучна заява: вас звинуватили у тому, що ви співпрацювали з цією людиною.
Ви звернулися до суду. Я знаю про те, що йде судовий розгляд цієї справи. Але, все ж таки, у мене все одно до вас є кілька запитань.
По-перше, як ви можете пояснити, чому і відповідно до даних системи YouControl, і відповідно до офіційної відповіді Мінюсту, оприлюдненої у ЗМІ, поряд з прізвищем «Качура Олександр Анатолійович» стоїть позначка «керівник Відокремленого підрозділу № 800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» в Cолом'янському районі міста Києва»?
– Якщо казати про тих, хто публікував цю інформацію, це публікувала представник партії «Європйеська солідарність»
– Але я зараз посилаюсь не на неї.
– Ну це ж стало відомо від Чорновол Тетяни, тому що вона це опублікувала перша. Це було політичне замовлення щодо мене. Це – фейк однозначно, те, що вона понаписувала, що під час Майдану я нібито був керівником всієї партії. Я взагалі-то учасник Революції гідності.
Ми розбираємося що там і як, хто що зареєстрував. У мене вже є перша відповідь. Адвокати зробили адвокатський запит, чи є там мої підписи під протоколами «Качури Олександра Анатолійовича». Під будь-якими документами в реєстраційній справі громадської організації «Український вибір».
– Але тут ідеться про відокремлений підрозділ.
– От ми якраз щодо цього відокремленого підрозділу і запитували. Немає таких підписів з моєї сторони.
Я ніколи не був членом «Українського вибору», хоча я, до речі, не бачу нічого поганого в будь-яких громадських організаціях перебувати.
Це – відвертий фейк. І я однозначно доведу саме в контексті того, що в політичному нашому середовищі розповсюджують фейки, а оця представниця партії вона завжди розповсюджує фейки. Я доведу в суді, що саме ця інформація, яка опублікована, вона є фейковою однозначно.
Щодо пані Чорновол, я думаю, що їй однозначно треба розібратися зі своїми сайтами, що вони у Російськкій Федерації до останнього часу адмініструвалися в місті Санкт-Петербург.
– Я просто особисто зайшла на сайт YouControl і перевірила. Я посилаюся не на Тетяну Чорновол. То яким чином це прізвище там опинилося?
– Я не знаю. Ми розберемось однозначно і суд визначить, чи був я керівником цього підрозділу, чи не був.
Я подав до суду не через те, що був в якихось організаціях, я подавав через те, що мої почуття як учасника Революції гідності в цьому разі зачеплені, тому що вона написала, що я якісь організовував речі, які були проти Майдану. І я доведу в суді, що це відвертий фейк.
А щодо цієї справи ми розбираємось зараз з міністерством юстиції, що то було. Перша відповідь яка є, що жодних немає протоколів. Якщо, наприклад, відокремлений підрозділ реєструється, збирається конференція і тоді ті, хто обираються, підписують протоколи. Таких протоколів на сьогоднішній день немає в реєстраційній справі і ніколи не було таких протоколів. Тому це питання, можливо, і до «Українського вибору», чи є заяви.
Наступне звернення я хочу, щоб мені «Український вибір» надав (якщо там ще існує така організація, не знаю, я думаю, що вона формально існує) відповідь і копії документів, чи подавав я якісь заяви на вступ до цієї організації, чи подавав я будь-які протоколи і будь-які документи.
Я думаю, що ми знайдемо юридичний вихід з цієї ситуації і знайдемо відповідь вже чітко в рішенні суду.
– Тобто наразі пояснення того, як ваше прізвище з'явилося у цьому реєстрі, у вас поки що немає?
– Ми розбираємося. Я можу припустити, як це могло відбутися. Тому що у 2011-му чи в 2012 році в мене була громадська організація, це було до Революції гідності, я створив цю організацію, вона була всеукраїнська і ми проводили якісь акції з різними політичними партіями.
– ...і одна із цих акцій була з «Українським вибором» і ви визнаєте, що на цій фотографії, яка оприлюднена – ви?
– Це я точно.
Тоді ще не було окупації Криму, всіх відомих подій на Донбасі, коли Російська Федерація напала на нашу країну. Тобто ніхто не знав, що таке «Український вибір». Мені було тоді 20 з чимось років, коли ця акція проходила, і я не бачив нічого поганого в цьому. І я зараз не бачу нічого поганого.
Це було з молодіжним крилом цієї організації. У той момент ми попіклувалися про здоров'я студентів в Київському політехнічному інституті. Ми зробили спільне фото. Тобто я думаю, що в той момент, коли реєстрували якісь осередки, таким чином були просто записані люди якісь, можливо, які були учасниками акції, знаєте, як в Партію регіонів записували просто всіх, а люди не знали, і записали в цей осередок мене в тому числі.
І я розберуся, тому що я такої заяви ніколи не подавав, не був керівником цієї організації і ніякого відношення не маю, крім того, що акцію проводили поміж інших, мабуть, сотень акцій, які робились нашою організацією також і спільно з іншими партіями та громадськими об'єднаннями.
– Чи важливим був для вашої організації, коли ви проводили такі спільні акції, політичний вектор тієї чи іншої партії? Тому що «Український вибір» ніколи не приховував того, що він підтримує напрямок проросійський.
– Тоді не було такого дискурсу. До речі, у нас всередині суспільства, ви ж пам'ятаєте, у 2011-2012 роках були дружні відносини з Росією, в цьому нічого не було поганого. Наші вищі посадові особи зустрічались з президентом Російської Федерації, з представниками уряду. Вони приїжджали в Україну, а українські делегації приїжджали в Росію.
Тобто нас не турбував в цьому випадку ідеологічний вектор якийсь, тому що були різні точки зору. На той момент не було яскравого євроінтеграційного процесу, пам'ятаєте? Він потім вже розпочався під час того, коли Янукович заявив, що спочатку ми йдемо в Європейський союз, а потім відмовився від цього.
У нас було суто питання здоров'я тих студентів. Тобто це була абсолютно прикладна акція. Проти куріння вони також проводили (ми в ній не брали участі), а потім ми організовували в день боротьби проти СНІДу, роздавали засоби контрацепції.
– А ви на всіх акціях одягали партійну символіку тих партій, з якими проводили ці заходи?
– Не на всіх. Ми сфотографувалися з нашими прапорами (фотозвіт для нашої газети) і для їхньої.
– Просто виходить, що вдягнувши їхню символіку, ви виходить прорекламували цю політичну силу.
Довоєнна фотографія. Керівник проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук (праворуч), а поруч президент Росії Володимир Путін на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», що відбулася трохи більше ніж за півроку до початку збройної агресії Росії проти України. Київ, 27 липня 2013 року
– Можливо. Можливо, хтось робив такі помилки.
Можливо, коли ті, хто створював Партію регіонів, чіпляються до тебе, що коли ти був молодим іще і ти сфотографувався в якійсь футболці, то це їхня проблема однозначно. Я нічого не бачу в цьому поганого.
Можливо, ми врятували кілька життів і здоров'я людей, коли ми цю акцію провели. Якщо це вартувало того, щоб я провів таку акцію і зробив фотографію, і ми роздали тоді декілька тисяч засобів контрацепції, то, може, це варто того було.
Кошти, які виділялися, в більшій частині були від цієї молодіжної організації. Я пам'ятаю, що 40 відсотків ми заплатили зі своїх внесків членських, і 60 вони.
– А у вас не було якихось сумнівів брати чи не брати участь у такій акції, знаючи, що очільник «Українського вибору» – це кум російського президента і вже на той момент (ви говорите про те, що тоді ще між Україною та Росією, на вашу думку, були нормальні відносини), але це на той момент вже, наприклад, відбулося збройне вторгнення в Грузію.
– У нас такого дискурсу всередині суспільства не було. І коли мені було 20 з чимось років чи навіть менше, то ніхто взагалі не знав, хто такий Віктор Володимирович Медведчук, і що це за організація насправді, тому що ніхто так не заглиблювався. Не було усіх тих процесів, які є зараз.
Та й Медведчук взагалі не був в політиці, ви пам'ятаєте. Тобто уже взагалі забули його на той момент, коли він очолював цю організацію, створив щось. Я ж людина молода, я думаю, що ті, хто нас зараз дивляться, вони тільки зараз дізналися, хто це такий, коли вже він з'явився у партії ОПЗЖ. А якби його не було зараз в політичному процесі, то уже б і забули, хто це.
Я однозначно не цураюся того, що провів ту акцію. Я зробив правильно і точно не буду виправдовуватися за те, що одягнув якусь майку якоїсь партії чи організації, те, що я зробив фотографію, те, що я робив це для того, аби здорові були студенти в нашому Політехнічному інституті. Це добре, що я проводив такі акції і був таким активним, але той неприкритий фейк, по завданню я знаю якої політичної партії (тому що в мене є інсайдери, які злили мені інформацію, що щодо мене збиралося вище екскерівництво держави і ставило завдання, щоб мене дискредитувати). Я їм дякую за це. Я прийняв цей виклик і доведу в суді, що в цьому випадку я не мав ніякого стосунку під час Майдану до цієї конкретно організації, яка тоді мала протилежні переконання, ніж я, і це можна все прослідкувати.
– Закриваючи тему, ОПЗЖ, Віктора Медведчука і пов'язаних з цим історій, в мене до вас є ще одне запитання: чому деякі з ваших заяв суголосні з із заявами цієї політичної сили або її лідерів? Наприклад, про ті ж самі російські вакцини. Тобто виходить, ви стоїте в деяких питаннях на одних і тих самих позиціях?
– По-перше, кожен депутат має право на свою позицію, і позиція моя в тому полягає, що якщо світовою спільнотою буде визнана вакцина російська, ми повинні будемо її закуповувати і рятувати життя українців. Я вважаю, що це хороша позиція. Якщо будь-які політичні партії підтримують це, це дуже добре. І конкретно буквально декілька днів тому уже міністр Степанов сказав те ж саме, що і я, але я перший взяв на себе удар цей. Добре, окей, я міцно стою на ногах і моя позиція стала від цього тільки сильнішою. Це викликало несприйняття, але потім, коли розібралися, сказали, так він молодець, він правильно сказав, що якщо визнає світова спільнота, ВООЗ, то значить, що треба. Можливо, не напряму (тому що нам забороняє це закон), через Європу будемо купувати.
Наприклад, Олексій Гончаренко, представник «Європейської солідарності», сказав те ж саме, що і я: якщо світом вакцина буде визнана, то значить повинні закуповувати. Це сказав представник «Європейської солідарності» і я чекаю, що вже в найближчі дні «Європейська солідарність» прийме рішення щодо Олексія Гончаренка, тому що це ж не відповідає партії. Вони ж мене звинувачували на своїй сторінці, що я тоді казав те ж саме, що зараз представник «Європейської солідарності». Тому тут подвійні стандарти.
Тому я не знаю, що там співзвучне, але все що в інтересах України і все, що мені совість дозволяє однозначно висловлювати і те, що дійсно є моєю внутрішньою позицією, я буду висловлювати. І якщо з «Європейською солідарністю» це буде збігатися, добре, хай буде так. Якщо з ОПЗЖ або з будь-якою іншою партією, це їхні питання. В мене є своя позиція і мене нормально виховали батьки. Я розумію, що найголовніше – це здоров'я українських громадян. І по-іншому ніяк не може бути. Це – головний пріоритет і не треба політизувати це питання.
І зараз дискурс, бачите, уже цей відбувається. Але на мене накинулися першим. Дякую ще раз за медійну підтримку одній з політичних партій, яка є нам ворожою. Точно знаю, хто які заголовки ставив, і, до речі, багато видань потім робили уточнення, тому що мої адвокати направляли потім звернення, і видання ставили потім уточнення, що малося на увазі, і повний відрізок тексту який був озвучений в тому телеефірі. Там нічого страшного немає, ніякої крамоли.
– Чи не вважаєте ви, що закуповуючи російську вакцину проти коронавірусу, Україна буде фінансувати агресора, який зможе використовувати ці кошти на укомплектування своєї армії, своїх збройних сил, які беруть участь, зокрема, у військовому конфлікті на Донбасі?
– Я тут не буду згадувати, мабуть про газ, про ядерні твели для електростанцій наших, я вам скажу тільки те, що якщо ми кажемо про Російську Федерацію, то ми можемо не напряму закуповувати, можемо закуповувати через Європу будь-який унікальний медичний препарат. Який визнаний світом. Ми будемо платити в Європу, а вони хай розпоряджаються, якщо не хочуть, хай не перераховують далі в Російську Федерацію, а якось домовляються по-іншому. Для нас важливі життя і здоров'я українських громадян. І не треба це питання політизувати.
До речі, я бачив останні дослідження, що більше, ніж 65 відсотків українських громадян точно підтримують цю тезу і точно для них здоров'я важливіше за будь-які політичні розбірки політичних опонентів під час місцевих виборів. Тому що, якщо вони самі це кажуть уже в телеефірах, то я не знаю, які до мене можуть бути претензії.
– Після таких обговорень, медійних таких скандалів, пов'язаних із вами, чи говорить з вами керівницво фракції, можливо представники Офісу президента? Чи, можливо, сам президент може вам подзвонити і сказати, що ви щось не те там сказали?
– Щодо цього питання всім все зрозуміло, мені здається, що це ьбула атака цілеспрямована медіа-кіллерів так званих. Тобто всі ті, хто займаються цим напрямком, розуміють, що це було: що я сказав і як це використали. президент України з цього приводу мені не телефонував.
Президент України Володимир Зеленський
– А з інших приводів?
– У нас були такі випадки, коли я озвучував якісь речі і президент мені радив, як мені, можливо, підкоригувати свої тези.
– Він особисто вам телефонував?
– Так. особисто телефонував. Можливо, просто так випадково сталося, що побачив якісь включення чи брифінги під Верховною Радою, і висловив свою позицію, але це не було якоюсь вказівкою, претензією. Це була порада від лідера нашої партії і я точно вважаю, що вона була об'єктивна і я її використовую.
– Загалом ви часто зараз спілкуєтесь з перзидентом? Тому що під час виборчої кампанії минулого року ви, наскільки я розумію, були одним із тих. хто входив до найближчого кола тоді ще кандидата в президенти Володимира Зеленського.
– Я не знаю, чи до найбличого кола, тому що в мене було завдання не входити до якогось там найближчого кола, а виконувати ті завдання, які допоможуть перемогти цьому кандидату: стати і президентом і потм захистити результат (тому що, ви ж знаєте, що ми очікували того, що будуть фальсифікації). Такий відрив був шалений, що фальсифікацій фактично не було. Ми боролися і в цьому було моє завдання юридичного напрямку. Я його, думаю, виконав на той момент (ну собі не можна ставити 12 балів), може, на 10-9 балів так точно (я так можу себе оцінити).
Якщо говорити про зараз, наскільки у нас комунікація відбувається, то в мене є телефон президента. Я можу йому зателефонувати, але я розумію, що є щільний графік Я намагаюся все таки з довіреними представниками Офісу президента спілкуватися по тим напрямкам, які саме вони курують, а якщо в мене є безпосередньо питання, то я пишу повідомлення, а президент мені відповідає на те чи інше питання щодо тих рішень, які ухвалюються, зокрема, і в парламенті.
Щодо деяких рішень я раджуся і щодо деяких законопроєктів, які я вношу.
– Коли ви востаннє це робили? І, можливо, якщо не секрет, про що саме запитували президента або ж він вам що говорив?
– Я б не хотів виносити цей діалог на загал, але це було щодо законопроєкту, який я вносив як член комітету організації державної влади. Це було, мабуть, місяць назад. Тобто я запитав точку зору: чи правильний цей вектор розвитку подій в цьому напрямку і президент підтвердив, що я на правильному шляху. Тобто мені треба було отримати від лідера нашої держави отримати зворотній зв'язок, чи правильно я вчиняю в тому чи іншому випадку. Мені Володимир Олександрович підтвердив, що це – правильний вектор.
Друга частина інтерв'ю: