«Слуги народу» хочуть, щоб у день виборів ЦВК проводила опитування. Що це означає?

Четвертого вересня комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав законопроєкт, котрий передбачає розширення повноважень ЦВК. А саме можливість проводити соціологічні опитування у день виборів під егідою Центральної виборчої комісії.

Авторами проєкту є народні слуги Олександр Корнієнко, Андрій Клочко, Володимир Іванов, Олександр Качура та Андрій Стріхарський. Вони пропонують доповнити закон про ЦВК статтею 23-1 «Повноваження Комісії щодо забезпечення організації підготовки і проведення опитування громадської думки». Опозиційні депутати вже охрестили цей проєкт «ще одним кроком до держзради», тоді як представники партії влади просять не робити поспішних висновків, оскільки остаточне рішення ще не ухвалене.

«Псевдореферендум у день виборів». Які ризики несе рішення комітету Ради

Навіщо проводити опитування у день виборів? Які саме питання можуть звучати під час цих опитувань? Кому це вигідно і які ризики може нести таке рішення? Радіо Свобода зібрало думки народних депутатів та експертів виборчого процесу.

• Що конкретно пропонують автори законопроєкту?

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається наступне:

«Проєктом Закону пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження забезпечувати організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування».

Крім того, проєктом Закону встановлюється коло питань, які не можуть бути включені до переліку питань у опитуваннях громадської, зокрема питання які стосуються тимчасово окупованих територій, виборів на цих територіях, економічної взаємодії з тимчасово окупованими територіями, порядок управління такими територіями, а також питання амністії, та взаємодії з державою, визнаною Верховною Радою України «державою- агресором або державою – окупантом».

Автори законопроєкту також зазначають, що «опитування громадської думки надасть змогу налагодити інформаційну взаємодію між органами державної влади та громадянами реалізації реформ, забезпечити їх відповідне коригування».

• У чому конфлікт?

Низка опозиційних депутатів виступають категорично проти розгляду цього проєкту в сесійній залі та називають його «першим кроком до проведення «псевдореферендуму».

«Тобто ми йдемо на виборчі дільниці , а по дорозі до нас підходять люди з анкетами і про щось запитують. Про що – ніхто не знає і як запитують – теж ніхто не знає. Наприклад, на сході можуть підійти і спитати, чи підтримали би ви місцеві вибори в тих місцевих радах, де їх не буде . Люди кажуть – так, звісно, давайте проведемо. І це підстава для влади легітимізувати якісь рішення, наприклад – про проведення виборів на тих територіях, де їх не проводять, бо там є вплив Росії. А на іншій території України, де, наприклад, немає воєнних дій, людям можуть поставити будь-яке маніпулятивне питання. Наприклад, як ви оцінюєте програму «Велике будівництво»​ Володимира Зеленського? І люди, які йдуть на виборчі дільниці і думають голосувати за місцеві партії, по дорозі їхньою думкою і їхнім вибором можуть зманіпулювати», –​ зазначає депутат від партії «Голос» Роман Лозинський​.

Парламентар від «Батьківщини» Сергій Соболєв висловив схожі застереження. Він зазначає, що далеко не всі у парламенті розуміють, як і хто буде здійснювати це опитування і які питання будуть ставити виборцям.

«​Ніхто навіть не розуміє, що це буде. На наш погляд, це –​ маніпуляція громадською думкою в день виборів. Можна задавати будь-яке питання, котре буде змінювати позицію людини , яка йде на виборчу дільницю у день голосування», – ​каже Соболєв.

У «Європейській солідарності»​ цей проєкт називають «​ноу-хау зеленої команди, що робиться задля ​протягування сценарію Кремля».

«Через ці соцопитування можна провести речі, які здатні підірвати національну безпеку, територіальну цілісність та суверенітет України, починаючи від подачі води в Крим»​, – ​каже Ірина Геращенко, народна депутатка від «Європейській солідарності».

Віктор Чорний, народний депутат від ОПЗЖ, у коментарі Радіо Свобода зазначив, що це «просто опитування, котре ні до чого не призведе, а просто визначить точку зору українців до якоїсь проблематики». За словами Чорного, такі питання має формувати Верховна Рада, а не уряд, як наразі зазначено в законопроєкті, що пропонує партія президента.

Разом з тим, у «Слузі народу» просять утриматися від озвучування апокаліпсичних сценаріїв. Там нагадують, що законопроєкт встановлює коло питань, які не можуть бути включені в соцопитування. Зокрема, питання, які стосуються тимчасово окупованих територій, взаємодії з державою-агресором тощо.

У коментарі Радіо Свобода, народний депутат-слуга Дмитро Гурін сказав, що наразі у парламенті є конфлікт стосовно цього законопроєкту, «але це конфлікт форми», а не суті.

«​Ніхто не має сумнівів, що з людьми потрібно розмовляти у вигляді референдумів і плебісцитів. Це є частина виборчої програми партії і президента. Народовладдя. Але в парламенті є зараз конфлікт щодо форм. Наразі проголосували на комітеті про включення цього питання до порядку денного. Вже є три альтернативних законопроєкти. Є пропозиції, що запитання (для опитування –​ ​ред.) може обирати лише Верховна Рада. Є позиція, що це право можна дати Кабінету міністрів. Є позиція, що може бути проведено тільки у вигляді референдуму чи плебісциту. Зараз почалося обговорення»​, –​ сказав Гурін в ефірі програми Свобода LIVE.

• Які існують ризики?

Остаточного рішення про проведення того чи іншого опитування ще не має. Наразі такий законопроєкт лише дискутують, а дискусія – це частина законотворчого процесу. Тому, поки що, причин для паніки немає, каже Андрій Андрушків, виконавчий директор ГО «Центр спільних дій»​. Хоча, за словами Андрушківа, вирішувати складні ситуації шляхом прямого опитування громадян – небезпечно і, як приклад, експерт наводить «Брекзіт»​.

«​Влада повинна мати інструменти запитати в громадян про потрібні речі в інший спосіб (окрім прямого опитування – ред.​). Це є публічні консультації, фокус-групи, глибинні інтерв'ю, проведення опитування зацікавлених сторін. У такий спосіб питати в громадян значно ефективніше. Маємо приклад супер-демократичної Британії, яка запитала в своїх громадян і зараз має проблеми. Я маю на увазі «Брекзіт». В нас не вирішені питання з безпекою, громадяни не почувають себе безпечно, тому ставити їм важливі питання у форматі відкритого запитання –​ я не впевнений, що це є народовладдям»​, – каже Андрушків.

Практика, коли ЦВК використовує опитування громадської думки, існує в низці країн світу, говорить Ольга Айвазовська, координаторка громадянської мережі «Опора». Проте, каже вона, в інших країнах опитування проводяться на замовлення ЦВК, а не самою ЦВК. Крім того, це робиться перед виборами, або в міжвиборчий період, а не безпосередньо у день голосування.

«Опитування громадської думки, самі по собі, не несуть загрози і ЦВК використовують цей інструмент для вивчення громадської думки з метою підготовки стратегії, розробки новацій, рекомендацій. Проте, український варіант цієї ідеї полягає в тому, що таке опитування може відбутися у день виборів, у самих приміщеннях для голосування і мати ознаки паралельного процесу волевиявлення. Такі опитування в день голосування проводитися не повинні», – зазначає Ольга Айвазовська.

Читати по темі: «За і проти» законопроєкту про референдум. Інструмент народовладдя чи спосіб подарувати Росії Крим?

Оскільки низка питань лишаються без відповіді, наразі не можна стверджувати, що якесь опитування громадської думки буде проводитися у день голосування, або у приміщеннях для голосування. Проте, як зазначає Ольга Айвазовська, те, що цю ідею наполегливо просуває фракція «Слуга народу» та Офіс президента помножує занепокоєння опозиції стосовно проведення аналогів референдумів.

«Ніхто не розуміє до кінця, як, в який спосіб і для чого іде таке жорстке лобі щодо цієї ідеї. Ризики можуть полягати у проведенні аналогу референдуму. Але це може бути і умовною частиною передвиборчої стратегії партії влади, яка, наприклад, навколо певного питання мобілізує власних виборців. Ми зараз не можемо дати оцінку цій ідеї, але вона вже дискредитована», – каже Айвазовська.

Радіо Свобода звернулася до ЦВК з проханням про коментарі. Наразі ми очікуємо на відповідь.