Газета «День» з’ясовувала, свідченням чого є відмова місцевої влади Луцька та Тернополя виконувати обмеження «червоної зони» карантину. Видання нагадує, що «червона зона» карантину передбачає жорсткі обмеження: заборона роботи громадського транспорту, закриття закладів освіти, ресторанів та торговельних центрів.
Експерт видання Костянтин Надутий, уповноважений координатор Української медичної експертної спільноти, вважає, що в усьому, що стосується коронавірусу, не можна виключити політику, однак варто це розглядати разом з економічною та медичною складовими.
«Місцеві політики повинні реагувати на інтереси мас, бо вони ж тому й вибрані, щоб відстоювати інтереси місцевих. Або ж розхитують ситуацію на свою користь, якщо втратили певні дивіденди під час виборів. Тому цю незадоволеність політики можуть використати всупереч об’єктивним аспектам», – зазначає Надутий.
Інший експерт газети – Павло Ковтонюк, ексзаступник міністра охорони здоров’я України, переконує, що відмова Луцька і Тернополя виконувати обмеження «червоної зони» карантину – це українська ілюстрація до світової тенденції. Довіра людей до уряду і здатність національних лідерів об’єднати децентралізовану державу – ключове у боротьбі з пандемією. З думками інших експертів газета знайомить в статті «Недовіра чи передвиборчі технології?».
«Доки у Києві працюють «велюрові ресторани», у Тернополі «Укрзалізниця» заборонила зупинятися поїздам. Я звертаюся до міністра транспорту. Ви вирішили, що ви господарі людських доль? Хто дав вам право вирішувати за тернополян? Ваше завдання – обслуговувати українців. Ви – слуги нашого народу. А ви подумали, що ви господарі?.. Наше місто ніхто не змусить жити в жодній зоні», – заявив міський голова Тернополя Сергій Надал.
Радник міського голови Луцька, який за рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, потрапив у «червону» зону через поширення COVID-19, висловив незгоду з таким рішенням. Ігор Поліщук заявив, що «Луцька міська рада не буде ухвалювати жодних рішень щодо зупинки транспорту або закриття будь-яких закладів у зв’язку з вищевказаним незрозумілим рішенням».
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив 2 серпня, що місцева влада може лише посилювати карантин, запроваджений урядом, однак не послаблювати.
Перед цим Степанов зазначив, що рішення щодо продовження в Україні адаптивного карантину за новими правилами і розподілення регіонів на зони, відповідно до рівня поширення коронавірусної інфекції, не має жодного політичного підтексту.
В газеті «День» професор з Москви Борис Соколов коментує історію з «вагнерівцями» в Білорусі. Інтрига навколо 33 «богатирів»-«вагнерівців», заарештованих у Білорусі, продовжує розкручуватися, зазначає автор. І чим далі, тим менше у дописувача залишається сумнівів у тому, що ні до якої Туреччини й іще більш далеких країн російські герої, які встигли відзначитися подвигами на українському Донбасі, потрапити не прагнули. «Не потрібен їм берег турецький і Африка їм не потрібна! А потрібна їм сусідня братська Білорусь», – стверджує автор.
Він зазначає, що зараз в Білорусі – авторитарний режим, схожий на путінський, і чесна перемога опозиції на виборах там зараз у принципі неможлива. А революції в Білорусі Москва категорично не хоче. Усунення ж Лукашенка за допомогою «вагнерівців» вирішило б усі проблеми, зазначає дописувач.
«Зараз же історія з «вагнерівцями» лише допомогла Лукашенкові. Тепер масових протестів після фальсифікації виборів він може не побоюватися», – вважає автор. Заголовок публікації – «Вовка на собак на допомогу не клич!».
Раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправлення до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». 29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах». Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.
Через кілька місяців відбудуться вибори місцевих органів влади. І, як переконує дописувач «України молодої» професор зі Львова Олег Гринів, «Слуг народу» чекає «Сталінград». Хоч українцям, на думку автора статті, ліпше згадати Конотоп, де козацькі війська під командою гетьмана Івана Виговського розгромили московське стотисячне військо набагато меншими військовими силами.
Дописувач вважає, що на торішніх виборах населення виявилося не на висоті тих звершень, яких Україна домоглася за чотири роки попереднього президентства. «Україну почали шанувати як суб’єкт міжнародного права: без неї не обговорювали зовнішню політику України, що роблять західні держави за останній рік. Україна зупинила навалу однієї з найпотужніших армій й отримала підтримку цивілізованого світу щодо повернення загарбаних Москвою земель. Відроджене українське військо належить до найдосвідченіших армій на континенті. Не варто недооцінювати усамостійнення української помісної церкви, що понад 300 літ перебувала під московським гнітом», – наголошує автор. Однак, на його думку, за останній рік усе змінилося.
Трагедія України в тому, переконаний дописувач, що в Україні відсутня потужна патріотична партія, якою після проголошення незалежності був Народний рух України. Докладніше з його думкою газета знайомить в матеріалі «Зробимо їм Конотоп! Як Зе-команда веде Україну до катастрофи і що з цього буде».
Верховна Рада України призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Якщо не «зашкварені», значить будем брати». Як «Слуга народу» готується до місцевих виборів
Коронавірус і карантин змушують українців дедалі глибше залазити в свої заначки, адже зростання доходів зупинилося ще в квітні, стверджує газета «Голос України». Економісти видання зазначають, що ще три роки тому накопичення населення росли, а не зменшувалися, а тепер йде зворотний процес. Тому прогнози, найімовірніше, песимістичні, зазначає газета.
Так, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пов'язує зменшення заощаджень з тривалим – понад рік – зниженням темпів промислового виробництва і падінням реального ВВП в цілому, а не тільки через коронакризу.
Кабмін, щоправда, в другому півріччі обіцяє зростання економіки. Але поки що незрозуміло, за рахунок чого такий оптимізм, зазначає газета.