«Вакцинний націоналізм»: Кожна країна за себе?

Reuters, Радіо Свобода

Лондон/Чикаго – У світі вакцин від COVID-19 людина людині – вовк? Такої ситуації побоюються глобальні органи охорони здоров’я, які сподіваються на оптову закупівлю та справедливий розподіл вакцин у світі. Вони обурено спостерігають, як деякі багаті держави вирішили впоратися з викликом самостійно, укладаючи угоди з фармацевтичними компаніями і таким чином намагаються забезпечити мільйони доз для своїх громадян.

Ці угоди – в тому числі між США, Великою Британією і ЄС з такими компаніями як Pfizer (PFE.N), BioNtech (22UAy.F), AstraZeneca (AZN.L) та Moderna (MRNA.O) – підривають світові зусилля, кажуть експерти.

«Якщо всі будуть укладати двосторонні угоди, це не покращить ситуації», – зазначає Сет Берклі, керівник глобального альянсу з вакцин GAVI, що є одним із керівників ініціативи COVAX. Її створили для швидкого та справедливого доступу вакцин від COVID-19 у світі.

Компанія Pfizer повідомила цього тижня, що веде переговори з ЄС та окремими країнами про постачання своєї потенційної вакцини.

29 липня Велика Британія заявила про укладання угоди про постачання потенційних вакцин від компаній GlaxoSmithKline (GSK.L) та Sanofi (SASY.PA).

За оцінкою міжнародної медичної благодійної організації «Лікарі без кордонів», це ще більше сприяє «глобальним перегонам із запасання вакцин багатими країнами» та посилить «небезпечний тренд вакцинного націоналізму».

Є занепокоєння, що постачання та розподіл вакцини в цій пандемії будуть відображати останню кризу, спричинену вірусом грипу H1N1 у 2009/2010 роках – тоді багаті країни закупили доступну кількість вакцин, не залишивши спочатку нічого для бідних держав.

Однак тоді, оскільки H1N1 виявився менш серйозною хворобою і пандемія зрештою закінчилася, вплив дисбалансу в розподілі вакцини на кількість інфекцій та смертність був обмежений.

Проте COVID-19 є набагато більшою загрозою, а роблячи значну частину світового населення уразливою, нашкодить не тільки їй, а й зумовить поширення пандемії та збільшення збитків, кажуть експерти у сфері охорони здоров’я.

«Є ризик, що деякі країни роблять саме те, чого ми боялися – кожен сам за себе», – сказав Ґейл Сміт, колишній голова Агентства США з міжнародного розвитку та керівник неприбуткової організації One Campaign, яка ставить за мету подолання бідності та захворювань, яким можна запобігти.

«Я схвильований»

Понад 75 багатших країн, в тому числі Велика Британія, проявили інтерес до схеми фінансування COVAX, керівниками якої є ВООЗ та Коаліція з інновацій у сфері готовності до епідемій (CEPI). Вони долучаються до 90 бідніших держав, яких будуть підтримувати через пожертви.

Проте, згідно з даними GAVI, США, Китай і Росія не зацікавлені у COVAX.

Джерело з ЄС повідомило минулого тижня, що Європейська комісія, виконавчий орган ЄС і лідер у переговорах із фармацевтичними компаніями, порадила країнам ЄС не купувати вакцини від COVID-19 за програмою COVAX.

«Я схвильований, – говорить Томас Болики, директор Програми всесвітнього здоров’я при Раді з міжнародних відносин (американської неприбуткової організації). – Те, що трапляється з невеличкою кількістю країн, котрі перекривають постачання вакцини, конкурує з багатосторонніми угодами про постачання». «Врешті-решт, виробництво вакцин – невідновний ресурс. Його можна розширити, але є межа», – вважає він.

Експерти припускають, що світ може сподіватися на виробництво двох мільярдів доз вакцин від COVID-19 до кінця наступного року, якщо будуть ефективними прискорені клінічні випробування, що тепер проводяться. Метою COVAX є розподіл доз для щонайменше 20 відсотків населення країн-учасниць програми.

Україна теж очікує на імунізацію 20 відсотків населення в рамках ініціативи COVAX, повідомив 28 липня заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко. Він розповів, що Україна також веде переговори з виробниками напряму, щоб забезпечити поставки вакцини як в межах державних закупівель, так і для того, щоб надати змогу людям купувати вакцину самостійно.

Ще два роки?

Однак Берклі з глобального альянсу з вакцин GAVI сказав, що якщо корисливі держави чи регіони закуплять їх, щоб покрити все своє населення, замість того, щоб поділитися з іншими країнами та захистити спочатку найбільш уразливих людей, то пандемія стане неконтрольованою.

«Якщо вакцинувати все населення США та ЄС, до прикладу, двома дозами вакцини – потрібно було би використати приблизно 1,7 мільйона доз. І якщо це буде кількість доступних доз, то для решти світу багато не залишиться», – зазначає він.

Якщо невелика кількість країн чи навіть 30-40 матимуть вакцини, але більше ніж 150 країн ні, то «епідемія буде палати там», – додає Берклі.

«Цей вірус... пересувається як блискавка. Тому в якийсь певний момент ситуація доходить до стану, коли вже не можна повернутися до нормального життя. Не можна буде займатися торгівлею, туризмом, подорожами, хіба що вся пандемія сповільниться», – наголошує Сет Берклі.

Він, Сміт та інші експерти з охорони здоров’я кажуть, що зупинити пандемію означає зупинити її в усьому світі.

«Різниця в тому, що пандемія може тривати ще два роки, а не один, – зауважує Сміт. – Наслідки для економіки та здоров’я цього були би величезними».