Уряд констатує, що цього року ВВП України впаде майже на п’ять відсотків, але наступного року підніметься більш ніж на чотири з половиною. Ще через рік урядовці прогнозують продовження підйому ВВП такими ж темпами. Ці прогнози озвучив 29 липня прем’єр Денис Шмигаль. А міністр фінансів Сергій Марченко заявляв про чіткі сигнали виходу України із кризи, спричиненої коронавірусом. Натомість 60% українців кажуть про погіршення економічного становища, менш ніж один із десяти опитаних соціологами респондентів помічає поліпшення. І все це на тлі певного зменшення рівня довіри до Володимира Зеленського. Як президент і призначений ним уряд реагують на коронакризу і чи може вилитися економічне незадоволення людей у масові протести?
«Наш базовий прогноз по Україні залишається незмінним – зменшення ВВП на 4,8%… у 2020 році. Незважаючи на менш оптимістичні прогнози різних організацій, ми більш оптимістичні, ми бачимо, що Україна рухається за тим прогнозом, який розробило і надало Мінекономіки. Починаючи з 2021 року, уряд закладає середньорічне зростання ВВП на 4,6% у наступні роки. Мінімальна зарплата на 2021 рік складає 6250 гривень у середньому, у 2022 році – 6700 гривень, у 2023 – 7200 гривень», – заявив 29 липня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні кабміну.
Урядовці затвердили цього дня прогноз економічного і соціального розвитку на наступні три роки, розроблений Мінекономіки. Як стверджують у Кабміні, цей макропрогноз «є цілком реалістичним і враховує реалії, які склались на світових ринках унаслідок пандемії COVID-19» із урахуванням перспектив відновлення світової економіки.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль
А міністр фінансів Сергій Марченко заявляв недавно про гідну реакцію України на кризу, яка виникла внаслідок коронавірусу. Під час наради урядовців із президентом Володимиром Зеленським 13 липня цього року Марченко стверджував: «Незважаючи на зниження ділової активності, є чіткі сигнали про вихід із кризи. Про це свідчить зростання надходжень і фінансування видатків із державного бюджету. Зокрема, у травні план із доходів держбюджету виконано на 100%, у червні – на 105,5%. Це відбулося, зокрема, завдяки ефективній роботі Державної податкової служби. Крім того, митниця виконала планові показники в червні».
В унісон із Марченком тоді висловлювався і прем’єр Денис Шмигаль: «Перші результати реалізації програми стимулювання економіки України для подолання наслідків COVID-19 дають підстави очікувати на подальше поступове відновлення економічного розвитку».
Українська економіка падала задовго до коронакризи і падає при Зеленському – Лановий
Експерт, ексміністр економіки і колишній віцепрем’єр-міністр України Володимир Лановий у коментарі Радіо Свобода не поділяв оптимістичних прогнозів Денис Шмигаля і його підлеглих у Кабміні. Лановий зазначає, що ще задовго до коронакризи в Україні були негативні процеси в економіці – падало виробництво і ВВП. Україна потребує глибоких економічних реформ, наголошує експерт. Треба розвивати конкуренцію, дрібний і середній бізнес, розвивати нові технології, сучасні економічні підходи, боротися з монополізмом тощо. Але ані Зеленського з нинішнім урядом, ані їхніх попередників на Банковій і Грушевського реформаторами ніяк не назвеш, вважає Володимир Лановий.
«Діяльність урядів і за Порошенка, і за Зеленського не була скерована на вихід із економічної кризи»
«Діяльність урядів і за Порошенка, і за Зеленського не була скерована на вихід із економічної кризи. Це стосується, в тому числі, подолання падіння виробництва. Тобто урядові дії були на щось скеровані, але ефекту жодного. Тому ми мали падіння виробництва і ВВП незалежно від коронавірусу. Треба розвивати конкуренцію, дрібний і середній бізнес, розвивати нові технології, підходи, стабільність грошової одиниці тощо. І за жодним із цих напрямів не було суттєвих успіхів. Навпаки, створили систему, коли є, зокрема, дуже високі процентні ставки в банківському секторі. У нас надули процентні ставки – 20–25 відсотків – і, звичайно, впаде вся економіка, бо прибутки йдуть не у виробництво, а в ці от кола. Це становище склалося до президенства Зеленського, але він продовжив це все. Взагалі, фінансова система функціонувала всупереч інтересам виробництва в усіх галузях», – стверджує Лановий.
Володимир Лановий
А тепер на це все наклалася коронавірусна епідемія, продовжує фахівець. У світі створили фінансові фонди в різних країнах і міжнародні фонди для боротьби з наслідками пандемії. В Україні теж створений фонд. Запитання Ланового: на що були витрачені кошти?
«В Україні при Зеленському нічого цього не відбувається»
«В усіх державах, постраждалих від пандемії, намагаються допомогти споживчому секторові. Дати гроші людям, щоб люди прийшли і почали купувати. Але в Україні при Зеленському нічого цього не відбувається. Навіть для пенсіонерів не змогли розщедритися. Триста гривень комусь там долали, і все. А, наприклад, у США громадянам, дохід яких нижче від середнього по цій державі, по 700 доларів на тиждень виплатив уряд. Щоб люди пішли в магазин, в інші відкриті зараз заклади і витратили гроші на економіку. А у нас нікому нічого не дали. Це парадокс! Не можна запустити сферою споживання зупинену економіку, не давши ресурсу, щоб ця сфера споживання почала крутитися. Відомо, що закриваються зараз кав’ярні, ресторани тощо. І кількість банкрутств зростає. Тобто нічого не зроблено, щоб бодай частково подолати негативні економічні наслідки карантину. В такому становищі слід знаходити кошти. Просто у тих же США або, наприклад, Німеччини є трильйони, а у нас мільйони. Треба було шукати – там скоротити, тут скоротити. Але в Україні не скорочували», – стверджує Володимир Лановий.
Уряд Шмигаля заслуговує четвірку за п’ятибальною системою – Устенко
А інший економіст, економічний радник президента України Володимира Зеленського Олег Устенко у коментарі Радіо Свобода звертає увагу на те, що коронакриза болюче вдарила по всіх без винятку країнах світу. Але втрати Україні є меншими, ніж у деяких інших державах, які вважають економічно розвинутими, вважає він.
«Падіння в Україні не виглядає чимось неймовірним на тлі інших держав»
«Україна перебуває між двох вогнів. З одного боку, коронакриза, з іншого – глобальна економічна криза. Обидві кризи між собою пов’язані. Їхній перебіг – різний, але наслідки – серйозні. Для будь-якої держави світу серйозні, Україна – не виняток. Більшість країн Західної Європи показуватиме падіння далеко за десять відсотків. Наприклад, наші сусіди поляки впадуть майже на п’ять відсотків. В Угорщині прогнозують зниження ВВП близько семи відсотків. У Росії – за їхнім прогнозом – падіння сягне шести відсотків. Тобто падіння у самій Україні, яке вже спостерігається і триватиме протягом цього року, – це падіння на рівні п’яти відсотків, – не виглядає чимось неймовірним на тлі інших держав. Інша річ – подушки безпеки Україна не мала. Адже коли ти падаєш у Західній Європі, але в тебе ВВП на душу населення понад десять тисяч євро (як і в тих же деяких наших сусідів) – це одна ситуація. А коли в тебе ВВП на душу населення три тисячі доларів, то й наслідки – інші. Що стосується саме України, як я розумію, – прем’єр-міністр дотримується логіки, що криза розвиватиметься за траєкторією англійської літери «V». Тобто – падіння вниз, точка відскоку і потім зростання», – вважає Олег Устенко.
Олег Устенко
При цьому експерт визнає, що і від уряду Дениса Шмигаля залежало чимало. Його дії в умовах коронакризи він оцінює на четвірку за п’ятибальною системою. І додає: об’єктивно ресурсу для пом’якшення наслідків кризи в України було обмаль. Зокрема, бракувало надходжень від митниці.
«В Україні перебуває «під матрацом» до п’ятдесяти мільярдів доларів»
«На митниці додаткові надходження можуть бути значними. Йдеться навіть про декілька мільярдів доларів. Зараз ми на митниці такі надходження втрачаємо. І по Державній фіскальній службі теж можливі додаткові надходження. Урядовці називають суму в мільярд гривень. У цьому зв’язку ще гострішою постає проблема приборкання контрабанди. І, безперечно, потрібна активізація інвестиційної діяльності в Україні. Йдеться і про іноземних інвесторів, і про вітчизняних. За оцінками більшості експертів, в Україні перебуває і не використовується (тобто, як кажуть, перебуває «під матрацом») до п’ятдесяти мільярдів доларів. І ці кошти треба було б залучити. Але тільки лозунгами, вмовлянням це не зробиш. Слід створювати умови. Які саме? Передусім – усе, що стосується прав власності. По-друге – усе, що стосується судової системи. Адже потрібен захист прав власності», – каже Устенко.
У що виллється коронакризове незадоволення людей?
Тим часом понад 60% українців скаржаться на погіршення економічного становища за останні півроку. Це показало опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» 15–20 липня нинішнього року. Тільки 8% відзначили поліпшення економічного становища. Як зауважують соціологи, у довгій динаміці розчарування залишається емоцією, яку відчувають найбільше (43%). А причину можливої економічної кризи більшість опитаних вбачає у некомпетентності влади, хоча чверть вважає, що економічний занепад – через коронавірус. Загалом 19% вважають, що в цілому справи в Україні ідуть у правильному напрямку, а 68% – у неправильному. І все це на тлі хоч і не обвального, але помітного зменшення рівня довіри до президента Зеленського.
Володимир Зеленський
У що виллється незадоволення українців економічним становищем, якщо коронавірусна епідемія триватиме ще пів року, а чи й більше, якщо криза поглиблюватиметься й реальні доходи падатимуть? На Україну чекає третій Майдан?
Політолог, соціолог Віктор Небоженко у коментарі Радіо Свобода зауважив, що виключати в Україні не можна нічого.
«Після Майдану передбачити поведінку українців стосовно любові чи ненависті до влади дуже важко»
Хоча якщо до масових заворушень і дійде, то спусковим гачком стане якраз не коронавірус, додає експерт. За твердженням Небоженка, епідемія стала не ахіллесовою п’ятою, а рятівником чинної влади.
Віктор Небоженко
«Українські виборці коригують ставлення до будь-якого президента через рік-півтора його перебування на посаді. А якщо відповісти вам із політологічної точки зору, – рівень незадоволення президентом напряму не пов’язаний із загостренням ситуації у країні. Пам’ятаєте – рівень незадоволення Януковичем зростав, але всі його терпіли, поки він не поїхав до Вільнюса і відмовився підписати певні документи щодо продовження євроінтеграції України. І євроінтеграція, яка була не головною проблемою пересічних людей, головною проблемою завжди є матеріальні проблеми, – стала тригером для подальших подій. Те ж саме можна сказати про якусь техногенну катастрофу, якщо вона, не дай Боже, станеться. Така катастрофа миттєво покаже безсилля влади. І переведе латентне, приховане незадоволення у відкритий протест. Я вже не кажу про феномен Врадіївки. Тобто приводів може бути дуже багато. Будь ласка, я можу взяти далеке від України місто Хабаровськ. Ну хто міг подумати, що зняття з посади звичайного бізнесмена кримінального походження стане приводом для місцевого незадоволення? Найголовніше – люди там не бояться влади, яка разів у десять потужніша за українську. Тому, безперечно, певні соціологічні умови повинні бути, якщо виникає спалах протесту або масові заворушення. Але українці здатні на все. Після Майдану передбачити поведінку українців стосовно любові чи ненависті до влади дуже важко. Тому спусковим гачком може стати що завгодно. А коронавірус якраз урятував владу, створивши екстремальні мотиви її непрофесіоналізму. Тобто, «що ми могли поробити, якщо весь світ страждає?» А так можете не сумніватися – нинішньому прем’єр-міністрові і міністрам довелося б уже пакувати валізи», – стверджує Віктор Небоженко.