Два сценарії: поганий і малоймовірний. Чого чекати після відставки голови НБУ?
Заява голови Національного банку Якова Смолія про відставку недовго чекала відповіді – вже на наступний день після новини президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт постанови про його звільнення.
Сам Смолій після повідомлення про відставку не коментує своїх мотивів. Його прессекретарка Олена Снєжко пояснила, що чинний голова Нацбанку поспілкується з медіа після того, як Верховна Рада розгляне постанову про його відставку, а це може статися вже сьогодні, 3 липня, на позачерговому засіданні Верховної Ради.
Відставку голови Нацбанку вже прокоментували і в Офісі президента, і в Міжнародному валютному фонді, де в один голос заявили про важливість збереження незалежності регулятора.
Відставка голови Нацбанку Якова Смолія матиме негативні наслідки для України, незалежно від того, хто прийде йому на заміну, вважає економічний експерт Гліб Вишлінський. Адже влада вже показала, що може тиснути на голову центробанку. Водночас голова ради НБУ Богдан Данилишин заперечує, що Смолій мав підстави заявляти про політичний тиск. А джерела Радіо Свобода вже прогнозують, хто може прийти йому на заміну. Великий матеріал на цю тему за лінком.
«Суддівська корпорація». Кругова порука замість верховенства права у Вищій раді правосуддя?
Втім, проблеми в Україні не лише з НБУ. В Україні – криза судової системи. В багатьох судах, особливо в регіонах, гостра нестача суддів, а в деяких – узагалі не має жодного. А частина з тих, які здійснюють правосуддя і до яких є багато питань, – не мають можливості пройти переатестацію.
Низка вищих спеціалізованих судів третій рік не здійснює правосуддя, але через те, що їх ніяк не можуть ліквідувати, державний бюджет продовжує втрачати сотні мільйонів гривень. Наводити лад у цій сфері за законом покликані органи суддівського врядування – але і з ними проблема.
Хто зацікавлений у блокуванні роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів? Хто зацікавлений, щоб сотні мільйонів ішли на утримання ліквідованих судів?
Усі ці питання стосуються роботи однієї з найвпливовіших судових установ у країні – Вищої ради правосуддя. Наскільки вона є незалежною й неупередженою? Чому члени Вищої ради правосуддя дозволяють ухвалювати рішення щодо впливових суддів, заплющуючи очі на ймовірний конфлікт інтересів? Чому там чинять спротив спробам журналістів у цьому розібратись? І, зрештою, яку реформу системи пропонує президент Володимир Зеленський і чи не стануть запропоновані ним зміни черговою ширмою? Про все це у свіжому розслідуванні журналістів програми «Схеми».
Коротко про не менш важливе далі.
- Слідчі Державного бюро розслідування повідомили про підозру ще двом правоохоронцям і виявили нові факти тортур у Кагарлицькому відділенні поліції
- Уряд заслухав претендентів на мовного омбудсмена, кого призначать, стане відомо після спецперевірки
- Конституційний суд України почав розглядати справу про конституційність карантину в той час, як в Україні критеріям послаблення карантину досі не відповідають Київ та 10 областей.
- В Україні з 2 липня відновили роботу кінотеатри та театри, але з чіткими умовами, наповненістю не більш ніж 50%
- ДСНС тим часом попереджає про погіршення погодних умов на заході України
Протести шахтарів, Ахметов і енергетика: що буде далі з вугільною галуззю України
Гірники, які приїхали до Києва з усієї України, вимагають заборонити купувати вугілля з-за кордону.
За протестами шахтарів в Києві, зокрема, з Добропілля Донецької області, стоїть компанія ДТЕК Ріната Ахметова, заявив народний депутат і голова комітету Ради з питань енергетики Андрій Герус. За його словами, Ахметов сам винен у тому, що вугілля накопичується на складах, а шахтарі залишаються без роботи.
Компанія «ДТЕК Енерго» заперечує звинувачення в організації протестів шахтарів. «ДТЕК Енерго»… не є організатором акцій протестів шахтарів», – йдеться у повідомленні компанії, оприлюдненому 30 червня на її сайті. В компанії розцінюють заяви Геруса, як «використання державної влади в особистих цілях для тиску на приватний бізнес, а також нехтування стратегічними державними інтересами».
Чому шахти простоюють насправді? Чи повинна Україна допомогти шахтам Ахметова? Чи дійсно ДТЕК олігарха маніпулює гірниками? І куди б вартувало рухатися Україні в питаннях енергетики?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили експерт з енергетики та інвестицій Українського інституту майбутнього Наталя Кацер-Бучковська і громадський активіст Валентин Краснопьоров.
Скільки людей з окупованого Донбасу проголосували за «путінські поправки»?
«Вони беруть участь у загальноросійському голосуванні за поправки до Конституції Росії, яку обрали і душею, і серцем. Люди зі сльозами на очах усе це переживали», – ці поетичні рядки належать заступнику голови комітету Держдуми Росії у справах СНД Віктору Водолацькому. У пунктах для голосування не було сліз, але фразу про обов'язок ті, хто давали інтерв'ю, і справді повторювали як один. Щоб виконати його, потрібно було витратити 1 день свого життя та від 150 до 450 рублів на автобус в два кінці.
Жителі окупованої частини Донбасу останні шість днів курсували через неконтрольовану частину українсько-російського кордону, щоб голосувати за поправки до Конституції Росії. Ця опція, як обіцяв Кремль, була доступна власникам російських паспортів, які не містять прописки. Російські чиновники кажуть, що відбувалося це голосування «активно» – але що це означає в цифровому вимірі?
Автобус, який прямував із окупованого Донецька до Росії на голосування 27 червня 2020 року
Як діти з Луганська готуються і вступають до закладів вищої освіти України
Українську вчили з репетитором, тому що одна година на два тижні, який залишила в школах підконтрольна Кремлю адміністрація, – це імітація. Історія України – найскладніше, її не опанували зовсім. Так описує підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання мати випускниці з окупованого Луганська. Її дочка зараз здає тести, щоб вчитися на вільній частині країни. «У нас іншого шляху немає, ми по-іншому не могли», – говорить вона.
За даними Луганської обласної адміністрації, 329 випускників із окупованих територій зареєструвалися на основну сесію ЗНО, ще 76 – на додаткову. Цього року вони зіткнулися зі ще більшими труднощами: бойовики на КПВВ залякують абітурієнтів та їхніх родичів тим, що назад до Луганська їх не пустять. Кожен вирішує цю проблему, як може: одні побігли за «паспортами ЛНР», інші беруть довідки із ЖЕКів про луганську «прописку», треті просто – йдуть на ризик.
Як поводяться сім'ї тих, хто вирішив вступати на підконтрольну урядові України територію – в оповіданні мами луганської абітурієнтки.
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.