Напруга в Україні стрімко зростає – політолог Михайло Басараб (огляд преси)

Під час акції біля Печерського районного суду на підтримку п'ятого президента України Петра Порошенка. Київ, 18 червня 2020 року

«Напруга в країні стрімко зростає. Президент, СБУ, МВС вдають, що не помічають», – стверджує в тижневику «Країна» політолог Михайло Басараб. Він вважає, що Україну штовхають до громадянського протистояння. Останнім часом пришвидшилися загрозливі процеси і з’явилися інші подразники. У повітрі витає напруга.

Схоже, що зараз Кремль готується до масштабної дестабілізації України зсередини. Порівняно з минулими роками для цього сформувалися сприятливіші умови, зазначає експерт. Тактика російської гібридної агресії базується на використанні слабких місць і внутрішніх протиріч, які існують у будь- якій демократичній країні.

Інспірування внутрішнього конфлікту в Україні на тлі неспроможності влади спочатку дасть можливість проросійським силам на виборах взяти під контроль місцеві ради у південно-східних регіонах, зазначає експерт. Вони стануть продукувати антидержавницькі рішення і саботуватимуть центральні органи влади. Провокації та сутички антимайданівців і патріотів створюватимуть тло для суспільної напруги. Президент і його оточення перетворюватимуться на статистів. «Восени складуться ідеальні обставини для прямого втручання Росії, якими вона може розпорядитися в будь-який спосіб», – прогнозує політолог.

Невтішні прогнози дає і газета «День». Видання пише, що в Україні і Росії маємо дві різні реальності. І хоча останні події в Росії напряму загрожують існуванню України, в Україні більшість політиків і журналістів воліють цього не помічати (або просто не здатні реагувати на небезпеку). Бо зайняті обговоренням під час безкінечних ток-шоу і телеефірів, в соцмережах і різних медіа чергових низькопробних скандалів про «корабельну сосну», «дітей дуже низької якості», борця з корупцією Клітину в купальнику тощо. Скандалів, які тут ніколи не закінчуються.

Тим часом, у Росії відбуваються дуже серйозні події. Проаналізувавши їх докладно, видання пише, що події в Україні, дивлячись на усі зовнішні загрози, нагадують гру в пісочниці. Не кажучи про те, що справжніми реформами всередині держави ніхто не займався і не займається – натомість постійні скандали, які розростаються як ракова пухлина. «Це несе велику небезпеку для нашої державності (тут відповідальність і політиків, і журналістів)», – зазначає видання. Докладніше про ці небезпеки йдеться в статті «Росія після 1 липня».

«Хто буде після Авакова?». Цій темі присвячений випуск тижневика «Країна». «Контроль над репресивним поліцейським апаратом задовго концентрується в руках однієї людини. Це загрожує демократії й розвитку країни», – наголошує волонтер Роман Сініцин.

Він вважає, що Арсена Авакова «вічним міністром» робить його далекоглядність і вміння прораховувати на кілька кроків уперед. «На тлі «зелених» дилетантів видається ледь не технократом. Вміє замилювати очі й демонструвати «ефективність», – зазначає експерт.

Досі неможливо оцінити масштаб впливу Авакова. Контролює не лише Міністерство внутрішніх справ і поліцію, а й Державну службу з надзвичайних ситуацій і прикордонників. Також – держпідприємства із фантастичним фінансуванням, йдеться в публікації. Майже в усіх міністерствах існує так звана квота Авакова – не обов’язково міністри, а заступники, керівники департаментів та управлінь.

На запитання журналіста, чим керується президент, зберігаючи Авакова на посаді, волонтер наголосив, що Зеленський – інформаційно ізольована людина, якій найближче оточення вкладає у вуха потрібні смисли. Він не контролює ситуації. Серйозними центрами ухвалення рішень зараз є Аваков і Єрмак.

Загалом, на думку експерта, «Арсен Аваков має ресурси пережити на посаді ще й наступного президента».

«Вибори – це політична смерть Арсена Авакова» – у статті під таким заголовком в тижневику «Країна» політолог Володимир Фесенко переконує, що до місцевих виборів у жовтні не варто чекати на відставку міністра внутрішніх справ. А після них, ймовірно, буде зміна уряду.

Політолог вважає, що на сьогодні це єдиний керівник силового відомства, який контролює свою структуру.