«Це абсолютно в стилі «Беркуту» – Євген Крапивін про побиття активістів під Шевченківським судом

П’ять затриманих осіб, побої і побиття ногами активіста Миколи Виговського. Під будівлею Шевченківського суду 15 червня під час розгляду «справи Стерненка» відбулося зіткнення між активістами, які його підтримують, і поліцією.

Активісти, серед яких учасники Євромайдану і ветерани війни на Донбасі, заявили, що «структура «Беркут» і її правонаступник має зникнути назавжди».

Чому поліція била активістів? Чи правда, що в її лавах – члени одіозного «Беркуту» часів Януковича? І чи виправдані слова активістів, які підтримують Стерненка, про «реванш антимайдану»?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили ветеран війни на Донбасі, громадський активіст Віталій Овчаренко, речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко та експерт групи «Реформа органів правопорядку» в громадській спілці «Реанімаційний пакет реформ» Євген Крапивін.

– Одразу після свого затримання ви написали у фейсбуці, що «Структура «Беркут» і її правонаступник має зникнути назавжди!». Що вам нагадало «Беркут» часів Януковича?

Віталій Овчаренко: Мені нагадала «Беркут» безапеляційна, жорстка, звіряча агресія. Затримана людина вже нічого не може зробити. Але ці добивання, викручування рук, смішки, коментарі «Вы шо – самые умные», «А шо вы тут забыли?», «Сидите дома, меньше ходите по майданам». Хтось уповноважував працівників «Беркуту» – а це саме працівники «Беркуту» – на такі висловлювання до нас? Особливо надмірне викручування рук: один більш-менш нормально мене вів, а іншому кажу «не тягни руку», а він тягне ще більше. Таке відчуття, що у людини просто комплекси.

Ще мені нагадало «Беркуту» 2013 року, що вони безапеляційно всіх хапають, вриваються в люди. Ви бачили, яка «куча мала» була: люди просто попадали, і вони продовжували всіх забирати, Миколу Виговського ногою вдарили. Навіть зовнішньо вони нагадують «Беркут»: червоні берети, куртка. Те, що вони не називаються «Беркутом» – це трохи смішно, тому що ми всі знаємо, що в соціальних мережах є групи, які так і називаються «Беркут».

– Що відбулося під приміщенням Шевченківського суду? Поясніть, як вас затримали і чому? Поліцейські казали в коментарі журналістам, що виникло непорозуміння між активістами, які підтримували Сергія Стерненка, і журналістами: почалася бійка, в яку вмішалися інші активісти – і поліцейські були змушені її рознімати.

Віталій Овчаренко: Я стою, потім почалася «куча мала», «Беркут» почав всіх людей валити. Мене взяли за ногу і руку, викрутили і потягнули. Коли мене тягнули, «Беркут» продовжував мене бити. Люди наступали, падали. Це в принципі все, як я запам’ятав. Ніхто мені нічого не пояснював. Взагалі ніхто нікому нічого не пояснював. Коментарі були лише одні, на задньому дворі – «ви шо – самые умные, зачем вы сюда ходите?», «сидите дома следующий раз».

Вони мене на голові до крові побили, закручували руки, в мене роздерте коліно, спина вся в синцях була. Великий палець так сильно був викручений, що мені досі ручку, наприклад, тримати незручно. Телефоном користуюся лівою рукою.

Сутички біля суду у справі Стерненка у 22 фото

– Давайте підключимо до нашої розмови Артема Шевченка – спікера Міністерства внутрішніх справ України. Яке правопорушення здійснили п’ятеро затриманих під Шевченківським судом? Багато активістів кажуть, що до них необґрунтовано застосовували силу – що сталося?

Артем Шевченко: Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Це святе конституційне право в нашому суспільстві. Правоохоронці на таких акціях постійно забезпечують в публічному порядку безпеку, незалежно від мети, політичних уподобань або будь-яких інших фактів. Якщо захід проводиться мирно, не застосовується сила, не починаються провокації, якщо громадяни мирно стоять, скандують, щось проголошують – іноді навіть дозволяють поліцейські піротехніку застосовувати, якщо нею не шкодять іншим громадянам, – то, повірте, все буде тривати і закінчиться мирно. Поліція і Нацгвардія перебуватиме на місці, пильнуватиме, але без причин застосовувати силу не буде.

Артем Шевченко

Однак вчора (15 червня – ред.) були непоодинокі випадки, коли учасники заходів не дотримувалися цієї законної вимоги мирного проведення зібрання. Було кілька параметрів: нецензурна лайка в громадському місці, агресивна поведінка, в тому числі по відношенню до правоохоронців і журналістів. Я не кажу про такі побутові незручності, як шуми протягом тривалого часу, перекриття дорожнього руху. Хоч це і мирно, але це – незручності, дії провокативного характеру. Тобто якби громадяни не мали на меті порушити публічний порядок, підбурити інших до противоправної поведінки, а просто там перебували, мирно висловлювали свою позицію, нічого не було б.

На п’ятьох затриманих правопорушників складений адміністративний протокол поліцією Києва.

– За якою статтею? Що вони порушили – надто голосно вели себе під будівлею суду, дозволяли собі образливі висловлювання на адресу поліцейських?

Артем Шевченко: В нас протоколи відправляються в суд, розглядаються судом. В їхніх діях поліція побачила склад адміністративного правопорушення. За протиправні дії на п’ятьох осіб складено адміністративні протоколи за рішенням поліції за статтею 173 – дрібне хуліганство і статтею 185 – за непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського Кодексу України про адміністративні правопорушення.

– Марія Томак – координатор медійної ініціативи з прав людини, правозахисниця – опублікувала фотографію, на якій мінімум п’ятеро правоохоронців на шоломах мають однаковий номер – 327. Чому так сталося, адже ідентифікувати тих, хто здійснив злочин, виходить, неможливо?

Артем Шевченко: У нас немає проблем з ідентифікацією правоохоронців, якщо є якесь перевищення. У нас є один факт, буцімто, як виглядає по відео, поліцейський копнув ногою правопорушника, який перебував на землі під час затримання. Він відсторонений від служби, призначене службове розслідування, тяжких наслідків нема. Після проведення службового розслідування буде процесуальне передавання матеріалів у ДБР. Якщо ДБР побачить кримінальний склад – буде кримінальний склад. Це стандартна процедура всіх випадків перевищення.

Між іншим, якщо поліцейський, перешкоджаючи у законний спосіб всім «двіжам» десь перевищує повноваження, одразу притягаємо його до, щонайменше, дисциплінарної відповідальності.

Ми спілкуємося по радіо, я не бачу, про що ви говорите. Ви мені покажіть і тоді я можу коментувати.

Там були різні підрозділи – поліції і Національної гвардії. Хтось носив шоломи, хтось не носив. Між іншим я зауважу, що у працівників поліції полку спеціального призначення навіть не було спецзасобів при собі – гумових кийків – спеціально для того, щоб не провокувати і не застосовувати. Це діє звичайна поліцейська тактика, коли люди провокують, вона не перевищується в ніщо більше, ніж шарпанину, штовханину, а коли вже відбувається силове затримання, то, безумовно, застосовується фізична сила.

Я стверджую, що ці громадяни умисно порушували громадський порядок з метою того, щоб акція не була мирна. Повірте, якщо б вони стояли собі спокійно, жоден би поліцейський не торкнувся б рукою до них.

Віталій Овчаренко: Сказані слова про якісь провокації абсолютно не відповідають дійсності. Ми поводили себе так само, як і в п’ятницю. Але, наприклад, в п’ятницю все закінчилося нормально: попалили флаєри і благополучно пішли. А тут в самий центр натовпу залітають сотня (чи скільки їх там було) «Беркуту», всіх «мутузять», «гребуть» підряд. Зі слів Андрія виходить, що це ми зробили провокацію.

На мій погляд, це просто або ексцес виконавця, або той самий «Беркут» просто продовжує пам’ятати події 2013-2014 року. Можливо, вони хотіли показати, щоби всі розуміли, що можуть бути побиті, або якось надавити, щоб на акції протесту більше не приходили, бо, хочу нагадати, там були жінки і дівчата. Звичайна поліція вела себе абсолютно коректно.

– Щодо інциденту з Миколою Виговським: на фотографіях видно, що він лежить, і поліцейський його торкається: швидше за все, б’є. Хто цей поліцейський, чи має він відношення до попередніх силових структур, про що активно ширяться чутки?

Артем Шевченко: Це не Виговський лежить, а інший громадянин –правопорушник, який поводив себе агресивно, неодноразово провокував поліцейських, чіплявся до них і журналістів.

Взагалі все почалося з того, що група активістів почала нападати на журналістів. Там було багато журналістів з різних медіа, які займають різну позицію щодо підозрюваного у вбивстві. Хтось його критикує, хтось – підтримує. І тут починається агресія спочатку до одних, далі – до іншої жінки-журналістки. Щоб припинити цю агресію, напади, поліцейські почали застосовувати заходи поліцейського примусу.

Акція під стінами Шевченківського суду під час розгляду «справи Стерненка», 15 червня 2020 року

Правопорушники почали чіплятися до поліцейських, штовхати їх. Є купа відео, де вони вступають у суперечку, бійку. Після цього поліцейські починають їх затримувати. Не робіть нікому шкоди ніякої і ніхто вас, на відміну від 2013, 2014 року, не буде ні прибирати, ні силу застосовувати. Це філософія нових дій поліції на масових акціях. Ми ніколи не робимо нічого, що б перешкоджало суті статті 39 Конституції України.

– Ви можете сказати кілька слів стосовно силовика, який, імовірно, бив ногами активіста, що лежав на землі. Хто він?

Артем Шевченко: Поліцейський.

– Співробітники поліції діалогу повинні запобігати подібним випадкам. Чому це не спрацювало?

Артем Шевченко: Поліція діалогу працює активно і постійно. Подивіться: журналістка одного з телеканалів, яка критично ставиться до підозрюваного, включається в прямий ефір, навколо неї стоять троє представників поліції діалогу, щоб на неї не нападали інші учасники акції. Поліція діалогу постійно працює на всіх масових акціях. Вони ледь не як з дітьми носяться з учасниками і кажуть «будь ласка, давайте мирно, шановні». Якщо акція спокійна, мирна, то жодних обмежень немає. Тільки вони переходять межу закону – поліція змушена і зобов’язана це робити.

– Учасник подій під стінами Шевченківського суду проводить паралелі з «Беркутом» часів Віктора Януковича. З вашої точки зору, наскільки такі паралелі доречні? Багато залишилося в силових органах української поліції учасників другої сторони Євромайдану?

Євген Крапивін: Щодо «Беркуту», то десь третина осіб, які в ньому працювали, продовжують службу, успішно подолали атестацію і опинилися, хто де, але здебільшого якраз в поліції особливого призначення і так званих «космонавтах», і тих, кого ми вчора спостерігали.

Загалом в поліції зараз є так звана скандинавська модель охорони громадського порядку, коли спочатку відбувається діалог за допомогою сил поліції діалогу з протестувальниками і лише в крайньому випадку приводяться підрозділи поліції особливого призначення.

Насправді, це лише концепція, а по-факту ми бачимо, що поліція діалогу має якусь другорядну роль, і як тільки відбувається якесь правопорушення, це стає приводом для поліції особливого призначення вже втрутитися. Тому, якщо проводити паралелі, то людина, яка вчора била ногою людину-протестувальника, який не чинив жодного опору і лежав на землі, – це абсолютно в стилі «Беркута». І я не здивуюся, якщо після службового розслідування з’ясується, що це один із тих, хто служив до Майдану в «Беркуті». Але я б не казав, що ми зараз повертаємося в ці часи: система стала кращою і в цілому механізми реагування на порушення стали ефективнішими.

Євген Крапивін

А от питання, як цьому запобігти – дуже складне. Мені здається, що в поліції особливого призначення, на жаль, не працюють якісь механізми самоочищення, існує певна кругова порука. В цьому випадку, якщо навіть одну людину звільнять хоча б з підрозділу, це вже буде великим досягненням. Бо допоки там працюють люди, які працювали в «Беркуті», я думаю, що вони будуть час від часу вдаватися до таких дій.

За п’ять років це не перша акція, на якій лежачу людину, яка не чинить жодного спротиву, всупереч будь-яким принципам застосування сили, європейським стандартам, було побито: не тільки завдавши їй фізичних ушкоджень, але й по суті порушено її гідність.

– Як сталося, що багато силовиків часів Віктора Януковича залишилися у лавах Національної поліції України? Були масові переатестації в 2015, 2016 роках, працюють поліцейські комісії, ніби створена така інфраструктура, щоби громадськість могла атестувати силовиків – тим не менш багато колишніх беркутівців залишилося в лавах Національної поліції.

Євген Крапивін: Атестація була дійсно провалена, це не голослівне твердження. 93% поліцейських успішно її подолали. А половина з тих 7%, яких було звільнено, ще й поновилися через суди. Так сталося, бо саме МВС вже на чолі з Аваковим, але із старим керівництвом, в особі департаменту юридичного забезпечення розробило такий підзаконний акт, інструкцію № 1465 МВС України, яка зробила недолугу юридичну процедуру проведення атестації. Комісії могли складатися не з представників громадськості, бо це тільки в Києві громадськість атестувала, а в регіонах це були здебільшого працівники апарату МВС і поліції. А ще й в судах дозволялося, в принципі, будь-кому поновлюватися, не оцінюючи, хто цей поліцейський, який він. Атестації такої не було, це була радше профанація.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбуці чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)