На тлі повідомлень про пропозицію хабаря для керівників антикорупційних органів України ЗМІ знову згадали про українську компанію «Бурісма». Ту саму, до ради директорів якої входив Гантер Байден – син колишнього віцепрезидента США, нині кандидата на президентських виборах. Глава НАБУ Артем Ситник і керівник САП Назар Холодницький заперечили будь-який стосунок до цієї справи Гантера Байдена. Але критики Джо Байдена продовжують дорікати йому перебуванням сина у «Бурісмі». Це все відбувається через кілька тижнів після оприлюднення так званих «плівок Деркача». Але, як зауважили Радіо Свобода експерти, ані президент України Володимир Зеленський, ані суперник Байдена-старшого на виборах, нинішній президент США Дональд Трамп не зацікавлені роздмухувати друге коло «україногейту». Хоча це не знімає вимоги Вашингтона до Києва ефективно боротися з топ-корупцією і не лише у «справі Бурісми».

12 червня цього року детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря у 6 мільйонів доларів главі Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику і керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще мільйон знайшли в автівці податківця – йому як посереднику. Загалом затримали трьох осіб – першого заступника начальника ГУ ДПС, одного із керівників групи компаній, афільованої з ексміністром екології України Миколою Злочевським, а також колишнього керівника одного з департаментів ДФС, довірену особу ексміністра. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо саме Злочевського, міністра часів президентства Віктора Януковича, власника газової компанії «Бурісма».

Зі свого боку, в компанії «Бурісма» наголосили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

Два коментарі Зеленського

Ситник і Холодницький заперечили будь-який стосунок до цього провадження Гантера Байдена, сина кандидата у президенти США Джо Байдена. Гантер Байден був членом ради директорів «Бурісми», коли Байден-старший був віцепрезидентом США. Гантер Байден обійняв свою посаду в Burisma Holding навесні 2014 року. 1 травня 2019 року він повідомив, що його термін перебування у компанії закінчився, тому залишає посаду в умовах політичного клімату, в якому його кваліфікації та робота піддаються нападам. Крім Байдена-молодшого до ради директорів «Бурісми» входив, зокрема, експрезидент Польщі Александр Кваснєвський.

«Цей епізод стосується стабілізаційного кредиту, який видавався Національним банком України банківській установі, яка пов’язана з паном Курченком «Реал Банк». Давайте не перетворювати цю справу в темний бік, щоб був політичний підтекст. Ще раз хочу звернути увагу: справа зареєстрована лише 3 червня… Дійсно, люди дуже поспішали, щоб забезпечити необхідне процесуальне рішення саме до 14 червня. Епізод, за яким підозра була оголошена, ми вже назвали. Тому ми б дуже хотіли, щоб не було певних політичних спекуляцій, їх вистачає на сьогодні», – сказав Артем Ситник. (14 червня – день народження Миколи Злочевського).

Цей скандал навколо «хабаря» розгорівся через кілька тижнів після іншого скандалу, де критики Джо Байдена теж згадували перебування його сина у раді директорів «Бурісми». Йдеться про так звані «плівки Деркача» – позафракційний депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив 19 травня записи нібито розмов 2015–2016 років експрезидента України Петра Порошенка з колишнім віцепрезидентом США Джо Байденом. На записах нібито Порошенко говорить, зокрема, про можливість звільнення тодішнього генпрокурора України Віктора Шокіна.

На запису обговорювані питання пов’язуються з перспективами отримання Україною американської фінансової допомоги та позики в 1 мільярд доларів від МВФ. За твердженням Андрія Деркача, за цими розмовами є підстави звинувачувати Порошенка «у державній зраді», бо Україною в часи його президентства нібито «керував Байден». Також депутат заявляв, що обговорення посадовцями генпрокурора було начебто пов’язане із зацікавленістю Джо Байдена у припиненні розслідування діяльності «Бурісми». Хоча в оприлюднених Деркачем розмовах назва компанії «Бурісма» не прозвучала жодного разу і про Гантера Байдена жодного разу не згадували.

Наступного дня після оприлюднення «плівок Деркача» президент України Володимир Зеленський дав пресконференцію.

«Що стосується вироку пану Порошенку… Я впевнений, що все це ще попереду. Ви ж бачили вчорашній скандал. Я думаю, вони так керували державою, що їх чекає дуже багато різних пригод і різних вироків», – так президент Зеленський прокоментував нагадування про його заяви щодо Петра Порошенка під час своєї виборчої кампанії. «У Генпрокурора відкрили кримінальне провадження (за фактом оприлюднення Деркачем записів переговорів – ред.). Не хочу більше коментувати...Це не останній дзвінок, який побачать українці», – відповів Зеленський на запитання щодо оприлюднених Деркачем аудіозаписів.

Зі свого боку Порошенко відреагував на сказане Зеленським і «плівки Деркача».

«Аудіофайли, які демонстрував випускник Вищої школи КДБ ім. Дзержинського у Москві, сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив. З чиєї санкції? Кому це вигідно? Бо все це вилилося у спецоперацію проти стратегічних стосунків України з Америкою, ключовим нашим партнером, здатним стримувати Росію. На жаль, є прописні істини геополітики та дипломатії, які дилетанти не в змозі засвоїти навіть за рік активної практики», – стверджував Порошенко у фейсбуці.

Володимир Зеленський повернувся до теми «плівок Деркача» 1 червня в інтерв'ю британському виданню The Telegraph через скайп.

«Послухайте, я нічого не знаю про деталі цієї угоди (між Порошенком і Байденом – «Інтерфакс»). І чи було цю угоду досягнуто або відкинуто, і чи існувала взагалі ця угода. Мене цікавить лише те, як можна було підслухати, записати на плівку Офіс президента України», – стверджував Зеленський.

Президенти України і США Володимир Зеленський і Дональд Трамп під час зустрічі у Нью-Йорку, 25 вересня 2019 року

Зеленський підкреслив, що Україна не хоче впливати на внутрішньополітичну чи зовнішньополітичну ситуацію в будь-якій країні або на процес виборів. «Ми – незалежна держава. Сполучені Штати Америки – незалежна країна», – зазначив він.

«Другого кола «україногейту» Зеленський вже не витримає»

Директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця вважає цю, другу, заяву Зеленського визначальною. І саме такий погляд президента на українсько-американські відносини він зберігатиме, які б нові скандали навколо «Бурісми» не виникали, каже експерт. Бо «другого кола так званого «україногейту» Володимир Зеленський вже не витримає».

Григорій Перепелиця

У коментарі Радіо Свобода Григорій Перепелиця констатував, що президент України ледь відкараскався від першого кола цього скандалу (йдеться про ініціювання торік у США процедури імпічменту президента Дональда Трампа. Підставою критики Трампа вважали телефонну розмову глави Білого дому 25 липня минулого року з українським лідером Зеленським. Білий дім оприлюднив не дослівний виклад тієї розмови. Трампа звинувачували у зловживанні президентською владою – що він заради власної політичної вигоди нібито намагався маніпулювати відносинами з іншою державою. Тобто, на думку критиків Трампа, він тиснув на Україну, щоб та розслідувала участь сина суперника Трампа на виборах – Джо Байдена – Гантера у роботі «Бурісми». Зрештою імпічмент провалився: контрольований республіканцями Сенат визнав необґрунтованими звинувачення проти Трампа – ред).

Григорій Перепелиця згадав, як «допитували» Зеленського під час його візиту до Нью-Йорка, в розпал «україногейту». Це, на погляд експерта, був перший серйозний виклик для Зеленського після переконливої перемоги на президентських виборах і здобуття більшості у Верховній Раді його партією «Слуга народу». Тому сиквел «україногейту» є неприйнятним і для Зеленського, і, головне, для України. Адже при всій гостроті боротьби демократів і республіканців у США, яка тільки посилюватиметься з наближенням голосування у листопаді на президентських виборах, одне з небагатьох питань із двопартійним консенсусом – підтримка України. І наразі немає жодних ознак послаблення цього консенсусу, констатує Григорій Перепелиця. До того ж, на користь України грає в цьому контексті загалом негативний чинник для Києва – зменшення уваги Вашингтона до українських питань, вважає експерт.

«Для самої Америки цей «україногейт» став «відіграним м’ячем», невипадково Дональд Трамп не дуже зреагував (експерт має на увазі реакцію в тому числі на «плівки Деркача – ред). Напевно, Трамп пам’ятає, що це йому вартувало процесу імпічменту. Трамп не хоче розігрувати «українську карту», якщо можна так назвати. Я припускаю, що «справу Гантера» у Трампа можуть розкручувати не стосовно України, а стосовно Китаю. Опоненти Гантера Байдена раніше критикували його за співпрацю на «китайському напрямку». А Трамп намагається дистанціюватися від України. А от Китай – це інша справа! Китай для Трампа – основний геополітичний суперник США», – вважає Григорій Перепелиця.

«Спочатку Зеленський погарячкував»

«Тема Гантера Байдена» давно не є сенсацією і в Україні, і в Америці, зауважив у коментарі Радіо Свобода міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко.

«Те, що Зеленський включив задній хід (заяви президента України виданню The Telegraph), я вважаю правильним. Спочатку Зеленський погарячкував, осліплений «любов’ю» до попередника. А потім Зеленському, мабуть, більш-менш ясно доповіли, про що йдеться. А йдеться насправді про стратегічні речі, й ризикувати цим не можна. Зеленський усвідомив: Україні конче потрібна підтримка з боку США – саме двох партій (демократів і республіканців) і обох палат Конгресу», – зазначив Огризко.

Володимир Огризко

Ексглава МЗС вважає, що скандалом із «хабарем» у кілька мільйонів доларів для керівників антикорупційних органів Зеленський може скористатися для зміцнення українсько-американських відносин.

«Це, навпаки, можна вчергове подати як боротьбу з корупцією в Україні. Що певні сили продовжують корупційну лінію. А нова влада бореться з цим і витягує на світ Божий от таких «чудових» персонажів, які готові роздавати наліво-направо по 5-6 мільйонів доларів. Інша річ – Росія. Для неї – «все средства хороши», щоб вбити клин між Україною та США. І вкидання плівок п’ятиколонниками, які рясно представлені в парламенті й не тільки, був очевидним кроком із цього боку. Але зараз такі дії пройдуть повз, бо що важливе зараз в Америці? Якась «Бурісма», яку мало хто знає і про яку мало хто чув», – зауважив Володимир Огризко, маючи на увазі протести, які тривають зараз у США.

«Якби я був Зеленським»

Натомість американський політолог, політтехнолог Джейсон Смарт, який на виборах 2008 року працював у штабі кандидата-республіканця у президенти США Джона Маккейна, а 2016-го вів кампанію учасника республіканських праймериз, сенатора Круза, не вважає «тему Гантера Байдена» нецікавою для США.

Джейсон Смарт

Навпаки, прогнозує Джейсон Смарт, із наближенням голосування 3 листопада ця тема все більше цікавитиме республіканців – чим саме займалися Джо Байден і його син в Україні? І Зеленському саме для зміцнення українсько-американських відносин вигідне повне розслідування щодо «Бурісми», стверджує американський експерт. І додає: звісно, таке розслідування має бути об’єктивним, прозорим, відкритим.

«Якби я був Зеленським, що я зробив би? Я сказав би: «Добре. Ми це будемо розслідувати, бо є стільки запитань. А я хочу показати, що ми – прозорі. Що нам усе рівно: там працював будь-який українець чи там працював син віцепрезидента США. Ми будемо розслідувати будь-яке звинувачення у корупції та з’ясовувати, справедливе воно чи ні? Тим більше Джо Байден стільки разів казав, що його син нічого незаконного не вчиняв. І він сам нічого незаконного не робив. Й таке розслідування в Україні, підтвердивши ці слова Байдена, може виявитися великим плюсом для нього, спростувавши критику республіканців», – стверджує Джейсон Смарт.

Тим часом США схвалили пакет безпекової допомоги Україні у 250 мільйонів доларів на 2020 рік. Про це повідомив 11 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, «ця підтримка підвищує обороноздатність України у протистоянні російській агресії».