14 червня минають шості роковини трагедії з українським літаком Іл-76, збитим бойовиками поблизу аеродрому в Луганську. За загибель 49 українських військових так ніхто й не відповів. Цими днями очікується судове засідання з розгляду апеляції генерал-майора Віктора Назарова, якого через службову недбалість засудили до 7 років ув’язнення. Цей судовий процес триває вже майже п’ять років. Разом з тим в Україні судять й ватажків угруповання «ЛНР» як безпосередніх організаторів збиття літака. Суд відбувається заочно й також триває вже кілька років. Окрім того, родичі загиблих бійців у судах доводять причетність Росії до катастрофи літака.

Іляна Гайдук із Кривого Рогу востаннє говорила зі своїм молодшим братом Іллею по телефону 13 червня 2014 року, напередодні трагедії. 21-річний десантник Ілля Гайдук разом з товаришами з 25-ї бригади очікував на відправлення в зону АТО. Іляна каже: куди саме і як бійців транспортуватимуть, тоді не знали.

«Хочеться змінити ставлення до наших військових як до «м’яса»

Її брат ніби передбачав біду, не хотів летіти літаком, розповідає дівчина.

Іляна Гайдук на вшануванні загиблих в Іл-76, Київ, 14 червня 2019 року

«Він мав надію, що він не буде летіти літаком, а їх пересадять в автобуси. Такий величезний страшний літак. Він не хотів летіти літаком. Як рідні ми не володіли інформацією, куди вони летять. Так само і вони… Звикнути до цієї думки, що твоя близька людина загинула, неможливо. Окрім того, дуже великою травмою для нас є судовий процес, який довго не починався, а потім відбувається з великими затягуваннями», – розповіла Радіо Свобода Іляна Гайдук.

14 червня родичі десантників дізнались: із трьох літаків з українськими військовими, відправлених у зону аеродрому «Луганськ», вціліли два. Літак з їхніми хлопцями був збитий бойовиками з переносного зенітно-ракетного комплексу.

Рідні загиблих покладають провину за трагедію не тільки на терористів, а й на українське командування, яке їх туди послало, проігнорувавши, як вважають родичі, розвіддані про обстановку в у районі, каже Іляна Гайдук.

«Хочеться змінити цю зашкарублу радянську систему ставлення до наших військових як до «м’яса», коли життя військового не цінувалось, зламати її. Щоб це ніколи більше не повторювалось. Військове керівництво знало, що літаки будуть збивати, але відпустило їх на «якось воно буде». Я думаю, що якби їхні сини там перебували, було б ухвалене інше рішення. Літаку не було надано жодного захисту з багатьох можливих, кинуто його напризволяще: пролетить – не пролетить», – сказала сестра загиблого військового.

П’ять років суду в «справі Назарова»

Суд над генерал-майором Віктором Назаровим, який 2014 року очолював Штаб антитерористичної операції, триває вже майже п’ять років – з грудня 2015-го.

2017-го, через майже два роки після початку розгляду справи, суд першої інстанції – Павлоградський міськрайонний – визнав військового високопосадовця винним у недбалому ставленні до служби, що призвело до тяжких наслідків. Тоді йому присудили 7 років ув’язнення. Генерал подав на апеляцію.

Віктор Назаров на суді, Дніпро, 20 грудня 2018

Розгляд апеляційної скарги в апеляційному суді Дніпра також затягнувся. Спершу її розглядала судова колегія в одному складі, потім – в іншому. Судді задовольнили клопотання генерала про повторну судову експертизу і судовий процес призупинився. Експертиза тривала загалом два роки.

Після дворічної перерви: в очікуванні судового засідання й результатів експертизи

Зрештою цими днями, 16 червня 2020 року, має відбутись чергове судове засідання апеляційного суду. Адвокат потерпілих родин​ Віталій Погосян каже: результати експертизи вже готові й перебувають у суді, він з ними ознайомився.

Тепер захисник сподівається на швидке завершення процесу.

«Я ознайомився з висновками експертів й можу однозначно сказати: експерти вважають, що між діями генерала Назарова й наслідками – збитий літак – є прямий причинно-наслідковий зв’язок. На мій погляд, з урахуванням цієї експертизи, вирок Павлоградського суду має залишитись чинним, генерал має понести покарання, а Міноборони має виплатити потерпілим моральне відшкодування – по 500 тисяч гривень», – сказав Віталій Погосян.

Віталій Погосян, Дніпро 12 червня 2020 року

За його словами, справа затягувалась «із політичних причин».

«Експертиза тривала понад два роки. На досудовому етапі вона тривала два місяці. Але я розумію, що у нас завжди якісь політичні течії, коли не можуть у такій справі ухвалювати рішення. А це ж – дуже важлива справа для країни: одномоментно загинуло 49 військових. Дуже тяжкі були наслідки, я вважаю, зокрема, для бойового духу наших військових. Тому треба поставити крапку в цьому питанні», – сказав Віталій Погосян.

Віктор Назаров зі своїм адвокатом Михайлом Туриком

Між тим адвокат генерал-майора Віктора Назарова Михайло Турик, з яким поспілкувалось Радіо Свобода, заявив, що до початку суду коментувати результати повторної експертизи не має права.

Затягування розгляду справи в суді він пояснює кількома причинами.

«Є об’єктивні й суб’єктивні причини. Об’єктивні – це те, що дуже довго робилась експертиза, – два роки. Які причини цього, мені важко сказати. Можливо, не так просто було експертам з’ясувати. Ще одна причина – змінювався склад суддів: спершу була одна колегія суддів, потім, коли у цієї колегії закінчився термін повноважень, передали іншій колегії, почався розгляд фактично спочатку. До початку суду я не буду нічого говорити. Будемо читати, розглядати…», – сказав адвокат Михайло Турик.

Позиція генерал-майора Віктора Назарова незмінна – провини він не визнає, додав його адвокат.

Судовий процес проти бойовиків

Паралельно з судовим процесом генерала Назарова в судах Дніпра триває процес над бойовиками – заочний.

Ще в с січні 2017 року прокуратура області повідомила, що передала до суду обвинувальний акт проти керівника терористичної організації «ЛНР» Ігоря Плотницького та двох командирів незаконних збройних формувань: Олександра Гурєєва та Андрія Патрушева – у справі збитого літака Іл-76. Дії бойовиків кваліфікували як терористичний акт.

Однак суд у цій справі довго не міг розпочатись. У Бабушкінському райсуді Дніпра, куди справа потрапила спочатку, п’ятеро суддів заявили про самовідведення. Ситуація повторилась і в Красногвардійському райсуді, куди провадження передали потім.

Зрештою розгляд розпочався і наразі, за інформацією адвоката родин загиблих Віталія Погосяна, наближається до завершення. Суд має переходити до допиту свідків.

«Саме розглядаючи цю справу, в суді ми прослухали розмови бойовиків, які були впродовж всього червня 2014 року. З цих розмов, збиття літака було заплановане заздалегідь. Відомо, що туди вирушила група з ПЗРК (переносним зенітно-ракетним комплексом – ред.), я вважаю, що це російська група, бойовики її пропустили. І вони сиділи, чекали. Літак миттєво загорівся і впав… Плотницький, щодо якого триває заочний суд, напередодні казав, що всі літаки вони будуть збивати. Це не випадковість. Це – сплановані дії бойовиків», – зазначив захисник інтересів потерпілих.

Чи відповість за трагедію Росія?

Разом з тим, родичі загиблих в українських військових вважають, що за трагедію з Іл-76 має відповісти й Російська Федерація. Рідні бійців доводять у судах зв'язок між загибеллю їхніх синів та чоловіків і збройною агресією Росії на сході України.

Так, у листопаді 2017 року Тернівський районний суд Кривого Рогу розглянув заяву матері десантника Надії Гайдук й визнав факт загибелі її сина внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Пізніше схоже рішення ухвалив суд в Запоріжжі. Він визнав російську агресію причиною загибелі командира літака Іл-76 Олександра Бєлого, задовольнивши апеляцію його вдови Тетяни Чимиркової.

«Історично правильно розставити акценти. Перше – винна Росія, бойовики, терористи. А друге вже – недбальство нашого військового керівництва. І саме цей факт, що наші рідні загинули від рук російських окупантів, був доведений у суді. Поки що це нічого не дає. Але, можливо, у подальші роки це буде важливо», – розповіла Радіо Свобода сестра загиблого бійця Іляна Гайдук.

Європейський суд з прав людини, Страсбург, 18 квітня 2018 року

Окрім того, на розгляді в Європейському суді з прав людини перебуває спільна скарга усіх родичів загиблих екіпажу Іл-76, подана Українською гельсінською групою з прав людини. Відповідачами мають виступити Україна та Росія.

Напередодні 14 червня в різних містах України вшановували пам'ять українських військових, загиблих в літаку Іл-76. У Павлограді до стели з їхніми портретами принесли квіти й чорні паперові літачки. У неділю жалобні заходи відбудуться в Кривому Розі. Родичі загиблих розгорнуть 10-метровий прапор зі ста світлинами трагедії.

Стела пам’яті загиблих десантників у Дніпрі

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. 32 з них були з Дніпропетровської області. Усі 49 військових загинули.