Радіо Свобода Daily: Силовики ДБР увірвалися на виставку картин Петра Порошенка

П’ятий президент України Петро Порошенко із дружиною Мариною під час відкриття виставки художніх робіт з родинної колекції Порошенків у Музеї Івана Гончара. Київ, 26 травня 2020 року

ДБР і виставка картин Порошенка

Увечері 26 травня музей Івана Гончара, попри карантин, повідомив про незвичних відвідувачів – до закладу приїхали люди у формі, які представилися співробітниками Державного бюро розслідувань. Озброєні люди, як стверджує пресслужба музею, виламали двері та увірвалися до приміщення, де цього дня п'ятий президент України Петро Порошенко та його дружина Марина презентували виставку картин зі своєї колекції.

Згодом у ДБР пояснили, що перевіряють, чи заплатили мито при ввезенні картин до України. Наскільки музеї захищені від політичних цунамі, читайте тут. Також варто зауважити, що це вже, як мінімум, п’ятнадцята справа, порушена в Україні проти Петра Порошенка після завершення його президентського терміну. Тому ми вирішили нагадати за що намагалися покарати Порошенка протягом року.

Річниця початку оборонної епопеї ДАПу

26 травня бойовики гібридних російських формувань зайняли новий термінал Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва. Саме цю дату прийнято вважати початком оборони летовища. При допомозі співробітника СБУ Донецька, який зрадив присязі, бойовики без бою взяли під контроль будівлю міжнародного терміналу. Однак уже через кілька годин їх звідти вибив український спецназ.

За українськими даними, під час бою загинуло близько сотні бойовиків російських гібридних сил, пізніше очільники угруповання «ДНР» почали казати, що серед загиблих були і цивільні жителі Донецька. Українські військові стверджують, що зробили все можливе, щоб ніхто із цивільних не постраждав. Радіо Свобода зібрало свідчення учасників цих подій, що дають інформацію про бій, який поклав початок воєнній епопеї оборони Донецького аеропорту.

Військові аналітики зазначають, що затята оборона ДАПу зірвала плани Кремля із блискавичного розчленування України. Пропонуємо повернутись у минуле і пригадати, як усе було.

Бойовики гібридних російський сил на даху Донецького аеропорту. Донецьк, Україна, 26 травня 2014 року

Норильське повстання 1953 року

І до ще однієї історичної події, яка, щоправда, відбулась набагато раніше. Минуло 67 років від початку повстання політичних в’язнів у Норильському концтаборі. Воно тривало з 26 травня до 4 серпня 1953 року. Вирішальну роль у Норильському повстанні, в результаті якого влада СРСР була змушена піти на поступки, відіграли в’язні-українці. У поєднанні з повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.

Одним із лідерів Норильського повстання був українець Євген Грицяк (1926–2017). У 2004 році в ефірі Радіо Свобода він розповідав про події в Норильську, розмову з ним тоді вів також багатолітній політв’язень, філософ Євген Сверстюк (1927– 2014). В основі нашої цьогорічної публікації покладено матеріал, який був розміщений на сайті Радіо Свобода у 2017 році. Втім актуальності він не втратив і дотепер.

Далі коротко

Страхувати всіх медиків на передовій і залучити волонтерів для виходу з карантину

Президент Володимир Зеленський доручив «зібрати документи, які дадуть змогу зрозуміти, коли будуть застраховані лікарі», що працюють із хворими на COVID-19. Крім того, Зеленський висловився за залучення волонтерів для допомоги в дотриманні заходів безпеки під час виходу з карантину, як це роблять в Італії. Більше про результати наради президента з представниками Кабінету міністрів і головних державних відомств тут.

Друга хвиля коронавірусу

У той час, як деякі держави світу продовжують послаблювати умови карантину та навіть планують відкривати туристичний сезон, у ВООЗ попереджають про можливий «новий пік» захворюваності на COVID-19 у разі занадто ранніх скасувань карантинів.

Керівник відділу з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян заявив, що наразі світ перебуває у середині першої хвилі пандемії коронавірусу. Він додав, що у той час, як кількість випадків знижується у багатьох країнах, у Центральній і Південній Америці, в Південній Азії й Африці ця кількість продовжує зростати. Раян пояснив, що епідемії часто проходять хвилями, тобто спалахи можуть повернутися пізніше цього року там, де перша хвиля вже вщухла.

То коли саме чекати другої хвилі? Як вплине на пандемію літній сезон? Та скільки це ще триватиме? Відповіді за ці запитання зібрані за цим лінком.

Трудові мігранти в Італії: кому і як можна легалізуватися?

У трудових мігрантів з України, які незаконно перебувають в Італії і задіяні у сфері домашніх послуг та сільського господарства, з’явилася можливість отримати легальний статус жителя країни. Вперше за останні вісім років італійські урядовці оголосили (вибіркову) міграційну амністію. Це передбачено в останньому законі про подолання соціально-економічних наслідків епідемічної кризи коронавірусу. Планують узаконити понад 200 тисяч мігрантів. Нелегали-українці вже активно шукають місцевих правників та консультантів із трудового права, щоб вчасно подати запит і після років поневірянь отримати омріяне «пермессо» (дозвіл на проживання в Італії). Термін подачі документів – від 1 червня до 15 липня. Кому і як можна легалізуватися, дізнавалася наша кореспондентка у Римі.

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.