Після самогубства фермера на Одещині про засуху на півдні України активно заговорили в ЗМІ та у владі. Але що робитимуть фермери далі? Зараз їм потрібно хоча б розрахуватись із пайщиками. Обласна влада обіцяє компенсувати нове зерно для посівів та допомогти фермерам із грішми. До області вже приїхав заступник міністра сільського господарства – його весь день возили по засушливих районах
Фермер Василь Сердюченко засівав 150 гектарів землі, за які мав заплатити пайщикам 900 тисяч гривень. Врожаю взагалі не було в цьому році і майже не було рік тому. Він залишив посмертну записку та пішов з життя, розповів у своєму зверненні Павло Бойченко – голова міста Кілія на півдні Україна та керівник місцевої об’єднаної територіальної громади.
13 травня міська рада вже вдруге звернулася до президента і Кабінету міністрів та просить або чітко підтримати фермерів, або чесно відповісти – підтримки не буде. Як уточнив у коментарі Радіо Свобода Бойченко, вони просять навіть не про кредити, а про фінансову допомогу.
«Наше розуміння – це має буди субсидія, а не кредитні ресурси. Минулий рік також був неврожайним, деякі фермери ледве-ледве впорались вийти в нуль, а деякі навіть цього не змогли. І багато хто посівну взимку вже робив за рахунок кредитів, багато хто брав в борг навіть добрива. Сьогодні їм потрібно знайти гроші на розрахунок із пайщиками. На наш погляд компенсація має бути не менше від 6 тисяч гривень на гектар», – заявив міський голова.
За його словами, 6 тисяч гривень – це вартість тонни зерна, яку в Кілійському районі платять пайщикам за оренду гектара землі. Компенсацію мають виплатити з бюджетного аграрного фонду, наполягає Бойченко. І він, і багато хто з фермерів каже, що це найсильніша засуха за багато років.
Ненабагато краща ситуація в іншому районі Одеської області – Великомихайлівському, який розташований трохи північніше. Як розповів Радіо Свобода голова райдержадміністрації Олександр Дем’яненко, наразі вони порахували десь половину сільгоспземель і десь половина озимого врожаю, ячменю і пшениці – загинула. Тріщини в землі сягають метра в глибину, говорить чиновник.
«Ми зараз збираємо акти про загибель врожаю, потім їх затверджує районна комісія, а потім я ці акти завожу в Одесу. Нам потрібно допомогти сільгосппідприємствам, собівартість обробки гектару – це десь 10 тисяч гривень. Коли ми обробимо всю інформацію стосовно врожаю, ми будемо писати звернення до обласної влади, до депутатів Верховної Ради», – розповідає Дем’яненко. Зараз в його районі фермери саджають соняшники, бачать перші сходи і сподіваються на хоч таку компенсацію.
Головне – це розрахуватись хоча б із пайщиками, говорять фермери
500 гектарів обробляють в селянському (фермерському) господарстві «ПИНЕ» – це також південь Одеської області, Саратський район. Минулого року в нас також була засуха, але не така серйозна, як цього року, розповідає Радіо Свобода керівник господарства Роман Пинтяк. У 2019 році вони отримали тільки половину того врожаю, на який розраховували. Його вистачило, щоб розрахуватися із пайщиками та знову засадити поля. Вони платять пайщикам по 700 кілограмів на гектар.
«Ми посадили пшеницю та ячмінь, десь 250 гектарів озимих. З них загинуло 80% пшениці і 74% ячменя. Зима була теплою, без опадів, земля була сухою, і культури почали старіти. Я чудово розумію фермера, який добровільно пішов із життя. В нас також є кредити, з якими не можемо розрахуватись», – розповідає Пинтяк.
Зараз на своїх землях вони роблять рекультивацію і також саджають соняшники, щоб хоч якось компенсувати втрати. Звісно, проблему частково б вирішило крапельне зрошення, але це дуже серйозна інвестиція, додає фермер. Теоретично за власні кошти вони могли б зробити його на 20-30 гектарів, але не на 500. А кредити в банках видають неохоче.
Через засуху малі фермери можуть бути змушені «віддати» земельні паї великим господарствам, припускає Пинтяк. Втім, великі фермери кажуть, що також страждають від такої погоди. Фінансова подушка звісно в нас є, але й збитки значно більше, говорить Радіо Свобода засновник селянського (фермерського) господарства «Балкани» Саратського району Одеської області Микола Златов. Загальна площа його посівів – 12 тисяч гектарів. У врожайні роки вони приносили 50-60 тисяч тонн зерна, а цього року планують отримати 6-7 тисяч, тобто майже в 10 разів менше.
«В минулому році не було від держави ніякої підтримки, і в цьому році, враховуючи стан справ в державі, я також не дуже сподіваюсь. Була селекторна нарада із владою і там фермерам сказали, що будуть вивчати стан справ, розробляти заходи з підтримки фермерів півдня Одеської області», – розповідає Златов. Йому також потрібно платити з гектара з тонну зерна пайщикам, хоча цього року він планує отримувати з гектару близько півтонни.
Треба готуватись до погіршення погодних умов – аграрна конфедерація
Цього року засуха в Одеській області вдарить лише по п’яти відсотках врожаю в Україні, але в наступні роки виклики будуть більш серйозними, говорить Радіо Свобода президент «Всеукраїнської аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. Те, що сталось із посівами, не є несподіванкою, стверджує ексчлен парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
«Втрата вологи в ґрунтах – це системна проблема, яка спостерігається впродовж останнього десятиліття. І зараз ми попали в першу складну ситуацію, яка надалі буде тільки погіршуватись. Фермери в такій ситуації опиняються під ударом і держава повинна допомагати. Основним інструментом допомоги має бути страхування посівів, яке в нас не розвивається. В розвинутих країнах це основний інструмент допомоги фермерам, які потерпають від погодних явищ – втрата вологи, морози, шквальні вітри, град, тощо», – говорить Козаченко.
В перспективі, на його думку, потрібно розвивати систему поливу – доставки води з річок та озер на поля. На 15-20 років цієї води буди достатньо і держава має профінансувати створення систем іригації і поливу, стверджує Козаченко.
«Виробляти систему можна в Україні, встановлювати можуть фермери, а держава – має сприяти зростанню інвестицій», – заявив колишній народний депутат.
13 травня в Одеській області відбулася селекторна нарада за участю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а 14 травня до регіону приїхав заступник міністра Тарас Висоцький. Як розповів Радіо Свобода начальник управління аграрної політики Одеської обласної державної адміністрації Іван Петрів, вони весь день їздили по області. В деяких районах втратили всю озимину, каже чиновник.
«На обласному рівні в нас є проєкт рішення для обласної ради про виділення коштів на підтримку насінництва, це компенсація насіння під закупівлю на посів на осінь. Також плануємо підтримку тваринництва, щоб у нас не було масового скорочення через втрату кормів і компенсувати електроенергію на зрошення для тих, хто буде його робити», – розповів Петрів.
На рівні держави ОДА пропонує надати фермерам пряму грошову допомогу, компенсувати їм відсотки по кредитах, знизити чи скасувати окремі податки, зокрема ПДВ, а також домовитись із банками про розстрочку по кредитах. Ці заходи будуть розглядатися на рівні уряду.