Україна веде одночасно три битви. Боротьба з COVID-19 по-українськи

(Рубрика «Точка зору»)

Аналітик британського дослідницького центру Chatham House

Орися Луцевич

Боротьба з COVID-19 по-українськи

Коронавірус виявив вразливі місця України, але водночас активізував приватний сектор та залучення громадян до надання допомоги. Це може прискорити соціальні зміни, якщо застосувати стратегію «розумної відсічі», за якою послідують політичні реформи.

Українці звикли до криз. На тлі поширення COVID-19 в чорнобильській зоні відчуження вирували лісові пожежі, перетворюючи Київ на найбільш забруднене місто у світі. Бойові дії на Донбасі тривали, позбавляючи життя ще більшу кількість українських солдатів – де загальна кількість загиблих військових вже перевищила 4000 осіб. На додаток до цього, президент України Володимир Зеленський повністю змінив уряд. Тож, таким чином, Україна веде одночасно три битви – війна з Росією, боротьба проти власної неефективної системи, і тепер ще й з COVID-19.

Кожна криза – це привід подивитися правді в очі. Коронавірус спровокував і виявив стратегічні вразливості та глибоко закоренілі риси системи управління України. На передній план вийшли три тенденції.

• По-перше, неефективність та параліч багатьох державних органів, особливо недостатня координація між ними та переважання особистих інтересів.
• По-друге, залежність лідерів країни від великих фінансово-промислових груп для того, щоб компенсувати слабкий інституційний потенціал.
• По-третє, сильна мобілізація суспільства та приватного сектору для заповнення прогалин у напівзруйнованій системі охорони здоров'я.

Державні органи неповороткі та неефективні. Незважаючи на сучасну цифрову систему державних закупівель Prozorro та виділення урядом 2,5 мільйонів доларів США з перших днів епідемії, Міністерство охорони здоров'я блокувало закупівлі, пов'язані з COVID, протягом більш ніж місяця. Це була тактика тепер вже ексміністра Іллі Ємця – чинити тиск на державне агентство з медичних закупівель для призначення свого протеже.

Найнижча кількість тестувань в Європі

Аналогічним чином, у деяких регіонах, зокрема в Одесі, закупівлі зупинилися, а замовлення перейшли пов'язаним із політиками підприємствам за завищеними цінами у порівнянні з ринковими. Брак тестів та лабораторного обладнання означає, що Україна протестувала лише 72 тисячі людей, маючи при цьому населення у 42 мільйони людей – це найнижчий показник у Європі.

Лікарям наказали переконатися у тому, що вони тестують лише тих пацієнтів у шпиталях, які мають симптоми COVID-19 та лише тих, хто прибуває з Азії, ігноруючи той факт, що мільйони українських трудових мігрантів були в Європі. Перша особа, в якої підтвердили інфекцію, прибула з Італії.

Уряду та державним службовцям сфери охорони здоров'я бракує інформації для ухвалення обґрунтованих рішень. Не існує достовірної електронної бази даних із зареєстрованими смертельними випадками, тим часом звітність суттєво відстає у часі. Інформація про доступність тестування у регіонах відсутня.

Через 13 днів після того, як зареєстрували перший випадок інфікування, Зеленський закликав бізнесових магнатів прийти на допомогу. У популістському тоні Зеленський сказав, що Україна «довго вас годувала, пора і вам допомогти країні». Магнати розділили регіони між собою для того, щоб докласти зусиль для допомоги у відповідності з місцеперебуванням їхніх підприємств.

Вважається, що фінансово-промислові групи пожертвували близько 25 мільйонів доларів США для придбання тестів, апаратів штучної вентиляції легенів, засобів для індивідуального захисту та для дезінфекції. Це може здатися вражаючим, але багато хто з тих самих магнатів насправді заборгував державі мільйони, а деякі – навіть мільярди. Вони і спричиняють серйозні проблеми тим, що закріплюють діючу систему рентоорієнтованої поведінки, коли ці групи заради власної вигоди отримують доступ до державних ресурсів, що призводить до серйозних втрат для суспільства.

Те, що Зеленський покладається на ці групи, робить з нього їхнього заручника і може ускладнити впровадження майбутніх реформ. Це – небезпечне рішення, оскільки ці магнати часто перешкоджають економічному розвитку України.

У деяких регіонах з'являється альтернативна і більш трансформаційне явище державно-приватного партнерства. По всій Україні сотні малих та середніх підприємств (МСП) очолюють зусилля з доставки засобів особистого захисту, підтримки вразливих груп населення постачанням продуктів харчування та придбання апаратів штучної вентиляції легенів для ключових лікарень.

Вони мобілізували сотні волонтерів для надання допомоги та почали співпрацю з місцевими громадськими організаціями. Ініціативи зі збору коштів розпочалися у Львові, Одесі, Києві та Полтаві за рахунок пожертвувань, де всі витрати розмістили з метою прозорості в інтернеті. Компанії змінили напрямки діяльності для того, щоб виготовляти комплекти засобів особистого захисту та медичне обладнання. Ці зусилля розгорнулися досить швидко і, у деяких випадках, у тісній співпраці з муніципальною та обласною владою.

Україна не може дозволити собі «протринькати» цю кризу, яка могла б прискорити реформу системи охорони здоров'я, децентралізацію, модернізацію управління та розширення залучення громадян. Але для того, щоб це сталося, країна має застосувати «розумну відсіч».

Така «розумна відсіч» передбачає застосування підходів стійкості, яка підтримує гнучкість системи управління, забезпечує різноманітність суб'єктів в ухваленні рішень, підтримуючи як саморегуляцію, так і кращу координацію між ними. Замість того, щоб звертатися до магнатів, Зеленський повинен об’єднатися зі справжніми «агентами змін» – керівниками малих та середніх підприємств, волонтерами та мерами, які мобілізували ефективні дії на регіональних рівнях. Ці суб'єкти вимагають створення однакових правил гри, підзвітного управління та ефективних державних установ.

Громадянські центри реагування на COVID-19 та місцеві органи влади повинні бути об'єднані у мережу, що охоплює регіони, та пов'язані з національними агенціями і міністерствами, які розробляють план боротьби з пандемію. Для того, щоб національна стратегія була ефективною, центральний рівень повинен отримувати інформацію від місцевих громад та керувати «командами команд» децентралізовано.

Забезпечення ефективного надання державних послуг без погіршення доброчесності, а також зменшення корупційних ризиків мають бути пріоритетом політичної реформи. Волонтери та приватний сектор мають забезпечувати громадський нагляд за регіональними та національними потоками фінансуванням.

Таке залучення громадян може бути трансформативним, оскільки воно протистоїть радянській спадщині патерналізму та розширює віру серед громадян у те, що суспільство може працювати на них. Надаючи допомогу, громадяни отримують цінний досвід про те, як має виглядати якість публічних послуг та зроблять все, щоб державний сектор був підзвітний суспільству.

Участь дозволяє громадянам посилити розуміння про те, як повинні виглядати ефективні збройні сили, поліція, прикордонна служба та сучасні лікарні. Вони починають розуміти цінність грошей платників податків і переконуються, що корупція підриває інституції.

Якщо держава правильно використає цю мобілізацію на виживання, то це може призвести до трансформаційних змін та зробити Україну більш стійкою не лише перед кризою сьогодення, але й також перед майбутніми викликами.

Орися Луцевич – аналітик британського дослідницького центру Chatham House

Оригінал матеріалу –​ на сайті Chatham House

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода