(Рубрика «Точка зору»)
Не найкращий рік для Володимира Путіна
2020 рік мав стати часом справжнього політичного тріумфу президента Росії Володимира Путіна.
- Росіяни на референдумі мали схвалити зміни до Конституції, які несподівано звелися до «обнулення» термінів чинного президента країни. Стало ясно, що Путін готується до п’ятого, а то і шостого терміну перебування на посаді глави держави.
- Парад 9 травня повинен був підкреслити тріумф російської офіційної імперської ідеології, його гостями могли стати навіть керівники тих країн, які запровадили санкції проти Росії і виступають за припинення її агресії проти України – згадаймо хоча б про обіцянку прибути до Москви, яку дав президент Франції Емманюель Макрон.
- Ціни на нафту давали російському президенту впевненість у завтрашньому дні. Можна було збільшувати внески у стабілізаційні фонди і витрачати гроші на агресію.
- На українському напрямку була надія, що недосвідченого президента Володимира Зеленського та його помічників можна буде заманювати в нові і нові пастки і, врешті-решт, примусити до капітуляції перед Кремлем.
На саміті «нормандської четвірки» в Парижі виявилося, що Путін і його радники перебільшили готовність Зеленського до капітуляції
Все змінилося
Всієї цієї картини світу більше немає. Неприємності, власне, почалися ще наприкінці минулого року. На саміті «нормандської четвірки» в Парижі виявилося, що Путін і його радники перебільшили готовність Зеленського до капітуляції – зустріч російського і українського президентів виявилася класичною бесідою сліпого з глухим, а сам саміт завершився без будь-яких серйозних домовленостей.
Уже через кілька місяців новий короновірус змінив життя в усьому світі і призвів до падіння цін на нафту.
Володимир Путін не зміг правильно оцінити наслідків цього падіння і вплутався в безглузду цінову війну з Саудівською Аравією – війну, яку він не міг виграти за визначенням. В результаті навіть після капітуляції Москви перед країнами ОПЕК і зниження обсягів видобутку нафти ціни не поспішають відновлюватися. А це вдарить по російській економіці і тільки посилить наслідки кризи.
Зовсім не путінський стиль
Але найцікавіше почалося після того, як новий короновірус прийшов до Росії. Спостерігачі відзначають, що російський президент не поспішає проявляти лідерські якості. «Великий диктатор» Путін вирішив покласти всю відповідальність за боротьбу з епідемією на регіональних керівників, які нерідко вступають у конфронтацію з російським урядом. А Кремль спостерігає за цим ніби осторонь.
Росіяни знову бідніють не по днях, а по годинах. Нафта знову коштує копійки. Референдуму поки що не буде. Параду – теж
Навіть рішення про скасування параду 9 травня було оформлено, як відповідь президента на прохання ветеранських організацій. Російський президент постійно демонструє: він не ухвалює рішення, він – реагує. А це – зовсім не путінський стиль.
Можливо, ця невпевненість Путіна пов’язана з розумінням того, що епідемія може «обнулити» всі досягнення двох десятиліть його перебування при владі. Росіяни знову бідніють не по днях, а по годинах. Нафта знову коштує копійки. Референдуму поки що не буде. Параду – теж. До Чечні, повернення якої до складу Росії було першим кровопролитним результатом «воцаріння» Путіна, тепер пускають тільки її жителів. На Кримському мосту – там, де проходить справжній державний кордон Російської Федерації і України – тепер блокпост.
Під час акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року
Путін не зможе дозволити собі і серйозну війну з Україною
Якщо Путін вирішить залишитися на посаді президента Росії, це буде зовсім не продовження його правління.
Роки перебування при владі явно позбавили його енергетики, яка ще відчувалася у 2014 році
Не виключено, що йому доведеться починати все спочатку, повернутися у 2000 рік. І це при тому, що роки перебування при владі явно позбавили його енергетики, яка ще відчувалася у 2014 році, коли Кремль зважився на окупацію Криму і війну на Донбасі.
У 2000 році в Путіна хоча б не було війни з Україною, і навіть перший Майдан і провал Віктора Януковича в 2004 році не привів до краху відносин між двома країнами. Про відновлення цих відносин найближчими роками говорити не доводиться хоча б тому, що кризовій Росії просто нічого буде запропонувати для кризової України. Але Путін не зможе дозволити собі і серйозну війну з Україною. Ймовірно, все, що йому залишиться – це замороження конфлікту до закінчення свого правління. А намагатися вийти з кризи відносин із Україною будуть вже його наступники.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода