Після завершення карантину побачимо «епоху Ренесансу» – міністр інфраструктури

Він каже, що поки немає технологічних рішень та можливостей стовідсотково контролювати самоізоляцію громадян, що повертаються з-за кордону. Що ж до обсервації, то це питання вирішується тепер ще при купівлі квитка на літак, і вартість перебування в обсервації входитиме в його ціну. За словами міністра, карантин не завадив будівництву доріг, є зростання вантажообігу в морських портах. Про те, як виходитимуть з економічної кризи, пов’язаної з пандемією, вітчизняна авіація, «Укрзалізниця», про скандали з наглядовими радами і багато іншого міністр інфраструктури України Владислав Криклій розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: Ви – член Координаційної ради з питань протидії поширенню COVID-19. Наскільки я розумію, координаційна рада засідає щодня. Це селекторні наради? Чи як це відбувається?

– Так, це селекторні наради під головуванням президента та прем’єр-міністра. Ми інформуємо про ті кроки, які ми плануємо запровадити... Наприклад, з такого цивільного і зрозумілого – говорили про те, що треба якось заохотити громадян залишатися по домівках на Великдень. Власне, була з мого боку ініціатива, пропозиція, яку я передав «Укрпошті», відпрацювати можливість доставки пасок до домівок. Рішення підтримали. Після цього вже «Укрпошта» це організаційно опрацювала спільно з церквами. Домовились про те, що можна буде освятити ці пасочки. Вже на сьогодні, (розмова записувалась 9 квітня – ред.), до речі, маємо (тільки зранку фактично стартував цей проєкт) понад тисячу замовлень.

Власне, це про те, що ми маємо зараз наближати певні речі до громадян, щоб була можливість отримати як продукти харчування, так і паски на Великдень, віднедавна ще і медикаменти.

– А стосовно інших засідань, то що ще можна розказати про ці селекторні наради?

– Динаміка, які проблеми конкретно по регіонах, які ухвалюються рішення, взаємодія з органами місцевої влади. Тому що по-різному всі реагують, по-різному всі на місцях відпрацьовують. Десь краще і активна позиція, а десь така, як на мене, трошки зухвала, коли не віддають звіт тому, що відбувається у світі, власне, в Україні. Десь живуть у «рожевих казках», десь запізно ухвалювали рішення щодо закриття торговельних центрів, по ринках теж були певні питання.

Проблеми ж – вони постійні. І ти не завжди, якщо відсутня координація, їх відчуваєш. А так це дозволяє тримати руку на пульсі. Перевезення, наприклад, коли закрили, забезпечення критичної інфраструктури. «Укрзалізниця» – перші кілька днів, наприклад, були певні локальні проблеми по окремих містах, де медиків не давали перевозити. Ми на це швидко, оперативно відреагували і ухвалили певні управлінські рішення теж вже відносно цього. І таких дуже-дуже багато проблем різного масштабу.

– До речі, скільки зараз потягів «Укрзалізниці» перевозить медиків саме, залізничників, МНСників?

– Близько 20 чи 30 потягів. Звісно, що щоденно. Але це мало у порівнянні з тим, коли це відбувалося зі стандартними пасажирськими перевезеннями. Тому що ми зараз тільки об’єкти критичної інфраструктури забезпечуємо в перевезенні.

– Очевидно, на цих селекторних нарадах та й не лише на них обговорюються питання повернення українців додому. Щодня повертається в середньому 5-6 тисяч. Але прогнозується, що до Великодня більше людей буде повертатися. Так, прикордонники говорять про те, що буде і до 16 тисяч. Кількість пропускних пунктів зменшилася. Якщо ці люди будуть прибувати, то чи будуть вони йти на самоізоляцію? Але якщо не йтимуть, то який сенс їм їхати на Великдень?

– Наразі у нас ухвалена постанова і працює вимога по обсервації. Власне, ми ці речі контролюємо по паромних, залізничних, будемо, якщо відновимо нерегулярні рейси, сполучення, по авіаційних перевезеннях. Важче, звісно, координувати в цій частині пішохідні переходи, де громадяни перетинають кордон і взаємодіють виключно з Держприкордонслужбою.

А самоізоляція чи обсервація – на жаль, поки немає технологічних рішень та можливостей стовідсотково контролювати самоізоляцію. Це певним чином наражає на небезпеку інших громадян, не тільки самого громадянина, який перетнув кордон. Інформують на нарадах, що виписують штрафи відповідні стосовно порушників. Наскільки це ефективно? Ми бачимо, що кількість зменшується і порушників менше. Ви бачите, що міста порожніють фактично, бо більше людей залишається вдома і дотримуються вимог карантину. Але все одно лишаються в певних регіонах подібні порушення, на які реагують.

– Але з питаннями обсервації вже налагоджено співпрацю з керівниками міст, областей з тим, щоб люди, які прибувають хоча би літаками чи потягами, відправлялись гарантовано на обсервацію?

– Так. Ми якраз зараз останній тиждень відпрацьовуємо сценарій стосовно того, як відбуватиметься обсервація. І ми говоримо тільки про той формат, що громадянин, заздалегідь купуючи квиток, оплачує так само і обсервацію, тобто вона є обов’язковою, більше того, він підписує цю обов’язкову обсервацію. Потім при реєстрації з країни, з якої він вилітає, теж погоджується і підписує зобов’язання власноруч щодо дотримання обсервації. Тоді це ми вже координуємо тут, коли вони прилітають в Україну. Зрозуміло, що термоскринінг, перевірки стандартні, прикордонна служба, митники і у супроводі поліції їх вже довозять до місць обсервації. І на місцях обсервації так само присутні будуть поліцейські, які контролюватимуть периметр, щоб ніхто з тих, хто має дотримуватися обсервації не порушував правил.

– Але це не стосується тих, хто добирається власним транспортом, так?

– Я можу сказати тільки за Міністерство інфраструктури. Питання кордону ми ж не контролюємо. Тому те, що в нашій частині, літаком, то ми ці речі розуміємо, як координуватися. По залізничному транспорту теж. А кордон, де самостійно власною автівкою або пішохід перейшов, там йде мова про певні накопичувачі, як це все організувати, але точно там важча координація.

– Інше питання – доставка медичного обладнання, масок, санітайзерів. Кирило Тимошенко, заступник голови Офісу президента, розказував в інтерв’ю «Українській правді» про те, як літав туди військово-транспортний «Іл». Але це дороге задоволення. Потім користувалися послугами казахської компанії. Далі SkyUp запропонував свої послуги. І вони переобладнували пасажирські літаки під вантажно-транспортні.

І чому український «Руслан» не використовується для цього? Тому що ми бачили, що його використовують для поїздок до Чехії, Польщі, наприклад.

– Це не зовсім у нашій площині питання. Поясню чому. Тому що «Руслани» – це Антонов, це концерн «Укроборонпрому». І вони переважно задіяні на різних гуманітарних місіях. Але питання в тому, що такий вантажний літак також треба завантажити. Та кількість гуманітарних вантажів, яка зараз перевозиться, постійна, регулярна. Тобто рейси, які зараз здійснюються, майже щоденні. Але ємність менша. «Руслан» ми суттєво не завантажимо. І це не має сенсу, оскільки будуть витрати великі на те, щоб здійснити рейс «Русланом», а вантажу того не буде.

Але ж ми не можемо чекати по тижню або по два і накопичувати необхідну кількість гуманітарних вантажів і тільки потім здійснювати рейси. Бо проблеми є постійними, тобто постійно ввозять маски, антисептичні засоби, я так розумію, вже починають краще виробляти локально в Україні. Апарати штучної вентиляції легень так само. І це так само регулярними спеціальними рейсами здійснюється, але меншими літаками.

– Якщо говорити про ваші очікування, про економічне зростання, з одного боку, і економічний спад – з іншого. Я розумію, що зараз всі схильні говорити про спад. Але є, мабуть, одна галузь, яка буде розвиватися. Чи, можливо, я помиляюся? Проєкт «Великого будівництва» на автодорогах. І дороги зараз більш порожні, ніж завжди.

– «Велике будівництво» в нас йде добре. Нагадаю, що, правда, «Велике будівництво» в нашій частині – це дороги. Ще є Мінрегіон, який займається шпиталями, школами, стадіонами спортивними. Але це вже їх відповідальність. По «Великому будівництву» вже орієнтовно на 40% об’єктів, а це 150 об’єктів, дали старт. І процес пішов. «Велике будівництво» відбувається. На щастя, не дивлячись на зміни в бюджеті, те, що стосується доріг і дорожнього фонду, не скоротили.

Більше того, був наданий (кредит – ред.) на суму 19,3 мільярда гривень державних гарантій, якраз на виконання «укравтодорівських» зобов’язань. І тут ми теж рухаємося. Тому «Великому будівництву» бути. Це дійсно важливий проєкт. Він не тільки знаковий, тому що ми нарешті побачимо нової якості дороги, а ще це й про розвиток економіки України та економіки регіонів в тому числі.

Але хочу зазначити, що експортні і імпортні операції вантажів у нас так само рухаються. Тому ми зараз спостерігаємо навіть невелике зростання по вантажообігу по наших морських портах.

– Чи можемо ми говорити про кількість того, скільки кілометрів доріг буде прокладено? Чи маєте статистику стосовно того, скільки прокладено доріг за період карантину?

– Питання «з піддоном», я так сказав би. Тому що я не розумію, скільки протриває карантин, відверто кажучи. І сьогодні вам ніхто не дасть точну відповідь на це, скільки ми будемо виходити з цієї динаміки розповсюдження цієї вірусної хвороби і з кількості летальних випадків, тих, хто захворів, тощо. Тому не можу на це відповісти. Можу тільки сказати, що ми загалом плануємо понад 6 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення побудувати цього року. І це буде абсолютний рекорд у галузі дорожнього будівництва в Україні.

– Якщо можна назвати якісь конкретні місця, дороги? Можливо, ви будуєте якийсь хороший відрізок на Луганщині, Донеччині?

– Луганська область у нас в напрямку Станиці Луганської. Якраз дали офіційний старт цьому проекту нарешті. 130 кілометрів буде загальна протяжність дороги. По Донецькій області – Краматорськ. Маріуполь і Запоріжжя – ви знаєте цю «дорогу життя», яку ми ще в тому році здали. Всі основні траси, які вже давно потребували поточного середнього та капітального ремонту, в першу чергу якраз у цьому році ми до них підходимо. Схід, захід, північ, південь – абсолютно всі напрямки будуть покриті. Жоден регіон ми не оминаємо увагою.

Більше того, ми проактивно працюємо з нашими міжнародними партнерами. Я сподіваюся, що нам не завадить карантин і ця «коронакриза», і ми зможемо і технічні теж кредити залучити, щоб побудувати ще більше або, принаймні, розпочати цей процес вже у цьому році.

– Наскільки зараз реально залучити якийсь технічний кредит?

– Зараз в діалозі навіть проблема. Наші іноземні партнери банально приїхати не зможуть. Тому що у нас діє заборона на в’їзд іноземцям. Подібні заходи вжила велика кількість країн. Але ми дистанційно комунікуємо. І вони підтверджують готовність відразу, як завершиться карантин.

Всі знаходяться в очікуванні. І країни інші. І великі компанії готуються. Тобто вони використовують карантин для того, щоб краще підготуватися. Ми очікуємо, що відразу після завершення карантину буде такий бум зростання. Зрозуміло, що за цей період економіка суттєво втратить, особливо окремі галузі. У нашому випадку це авіаційна сфера, туризм, сфера послуг. Але в подальшому, я думаю, ми побачимо «епоху Ренесансу».

– Я читала, що для того, аби відновити докарантинний пасажиропотік, доведеться мало не 2 роки витратити. Так?

– Скажу чесно, що це такі нормальні прогнози, навіть напівоптимістичні. Треба розуміти, коли це завершиться, як почнуть відкривати свої «повітряні ворота» інші країни. Тому що, на жаль, літати ж треба мати куди. І якщо в інших країнах буде, як в Італії або в Іспанії, вирувати коронавірус, зрозуміло, що туризм не буде розвиватися. Більше того, там теж туризм постраждав, авіаційні компанії збанкрутіли. Тому це певний процес.

Авіаційна галузь дуже інерційна. Вона стабільними темпами, але повільно розвивалася. Але така зупинка – це шок і стрес для неї. Звісно все поєднано з туризмом. Це ж були не комерційні якісь перевезення. Це люди мандрували, їздили один до одного. Наразі точно ще певний період буде оновлюватися довіра до цих мандрівок, тому що всі зараз стурбовані, масковий режим тотальний по всьому світу. І, звісно, що ніхто не буде відразу бігти на літак.

– Але разом з тих дехто з експертів постить карту з радарів. І там лише небо над Україною, як пишуть, «незаймано чисте», а скрізь літачки літають. Україна зупинила не лише польоти в Україну, з України, але й транзитне сполучення. Тобто літаки, які могли би летіти з інших країн через Україну, так само не літають.

– Над Україною літати можна. Наш повітряний простір відкритий, ніхто його не закривав. Транзитні рейси у нас здійснювала переважно компанія МАУ, 80%, якщо не більше. Вони з інших країн підвозили до Києва в аеропорт «Бориспіль», який за хабовою моделлю працював. І вже з Києва вони летіли до інших країн.

Зараз, звісно, що ця модель не може працювати. Але авіасполучення не закривалося і простір не закривався. У нас обмежені саме пасажирські перевезення. Але якщо говорити і по світу, то так само отих літачків, які ми бачимо на Flightradar24, теж суттєво поменшало. Якщо не помиляюся, остання статистика від світової авіаційної організації говорила про те, що вже на понад 40% впала кількість, тобто майже удвічі, авіаперевезень.

– Питання «Укрзалізниці». Ми робили нічний чат із запитаннями до вас у мережі фейсбуку. Люди запитують щодо пасажирських перевезень, зокрема пишуть те, що зараз пасажирських перевезень немає, а, мовляв, коли закінчиться карантин, чи не покриє «Укрзалізниця» свої збитки за рахунок пасажира? Ви спростовували на початку року повідомлення про здорожчання квитків на залізничний транспорт. Які перспективи на зараз?

– Тарифи ще не змінювалися. І нам хотілося б, нам бракує закону про незалежного регулятора у сфері транспорту, щоб тарифи встановлювалися ними. Це аналог, як НКРЕКП в енергетиці. Це нам суттєво спростило би життя, щоб це не мало якогось політичного присмаку і підтексту. Тому розраховую, що цей закон таки буде ухвалений і відповідна комісія буде утворена. Вони цим усім будуть займатися.

Поки що підвищення тарифів по пасажирських перевезеннях як не планувалося, так і не планується. Зрозуміло, що до цього питання необхідно буде підходити в майбутньому. Але коли? Я поки що вам не скажу. Тим більше, що наразі пасажирські перевезення у нас не здійснюються.

– Юнона Шкурат запитує: «Коли ви востаннє їздили у плацкарті? Чи знаєте, що рівень сервісу там, м’яко кажучи, не відповідає вартості квитка. І коли люди з Київської області зможуть добиратися до Києва на зручних електричках, як у Європі, а не на попутках?»

– Про електрички і потяги ми говоримо якраз з компаніями. Ця криза... Ми якраз планували дати старт тендеру, інвестиційному проєкту на те, щоб компанії-виробники запропонували нам спільно з кредитними умовами свої варіанти електричок. І ми розглянули би. Звісно, хотілося, щоб якомога більше було локального виробництва. Але, на жаль, по електричках у нас компанії, у наших виробників немає такого досвіду, як по дизель-потягах або по вагонах як вантажних, так і пасажирських. Тому це у нас в найближчих планах, не дивлячись на те, що пасажирський напрямок є збитковим для «Укрзалізниці». Ми не зволікаємо і плануємо оновлювати рухомий склад, у тому числі для пасажирських перевезень.

– А коли це планується? Тому що запитання є як стосовно плацкарту, так і стосовно вагону класу «Люкс» потягу «Київ-Запоріжжя».

– Все залежить від того, як ми будемо виходити з кризи. Бо воно ж має відповідати фінансовому плану і фінансовим спроможностям. На жаль, тут мого бажання і політичної волі замало. Тому що «Укрзалізниця» – це господарюючий суб’єкт, самостійний і доволі автономний, і вони виходять з того, які у них фінансові можливості. Якщо вони будуть доволі збитковими у цьому році, то, зрозуміло, можуть закладати, планувати, розробляти, але тоді ми маємо за рахунок бюджетного фінансування фінансувати такі напрямки. Якщо буде інша ситуація, то цілком ймовірно. Те ж саме стосується, не важливо, плацкарту або електрички. Це все пасажирський напрямок. «Укрзалізниця» тут генерує збитки на відміну від вантажного напрямку. І тут, виходячи з фінансових результатів, вони матимуть спроможність вже у цьому році розпочати чи не матимуть.

Але ми працюємо в першу чергу над тим, щоб мати можливість і за рахунок бюджетної підтримки, за рахунок державного замовлення теж здійснити покращення пасажирського перевезення.

– Желько Марчек, в.о.керівника «Укрзалізниці», говорив про те, що вони очікують збитків як в пасажирських перевезеннях цього року, так само і у вантажоперевезеннях.

Разом з тим ви кілька днів тому сказали, що він не виправдав сподівань. І, очевидно, буде переглянуте рішення того, чи буде він працювати. Коли це буде переглянуто? Яких очікувань він не виправдав?

– Рішення, наскільки проінформувала нас наглядова рада, відповідне вже ухвалене. Ми чекаємо на формалізоване подання. Після чого це все буде вже вноситися до Кабміну.

Якщо говорити про ті речі, які не виправдали довіру, то їх чимало. Це в першу чергу продаж непрофільних активів, тому що по них ставилися відповідні завдання. Бо в «Укрзалізниці» дуже багато непрофільних речей, починаючи від якихось офісних приміщень, баскетбольних залів, спортивних майданчиків, того, чим не користуються, санаторії, багато-багато різноманітних речей. За приблизними підрахунками, можна вивільнити гроші від 8 до 12 мільярдів гривень. А це великі гроші навіть для «Укрзалізниці». І за рахунок них можна було і запланувати якраз придбання, у тому числі оновлення рухомого складу. У цій частині провалена відверто робота членами правління.

У тому числі по реструктуризації певних кредитів вони зволікали і затягнули з часом. І це теж, я вважаю, велика проблема. Багато операційних питань виникало. По оптимізації діяльності вони теж не здійснили програму, яку декларували. Питань і зауважень дуже і дуже багато.

– А чи є хтось, кого ви би бачили кандидатом на цю посаду?

– Не важливо, кого я бачу, тому що рішення ухвалює наглядова рада. У нас наразі 7 членів наглядової ради, 4 з яких незалежні. І це в нас іноземці. Тому вони самі там проводять співбесіди і ухвалюють рішення.

– Стосовно показників, про які говорив і пан Марчек, і в принципі аналітики говорять, що ці показники можуть бути дуже різними. Хтось каже, що від мінус мільярду збитків до плюс мільярду доходів стосовно вантажних перевезень. У когось набагато гірші прогнози. Наприклад, що збитки можуть сягнути 8-10 мільярдів гривень. Як думаєте ви?

– Я думаю, щоб зі збитками не довести до цієї ситуації, треба просто ухвалювати правильні управлінські рішення. Для прикладу. У них вагонний парк приблизно 15-16 тисяч вагонів, напіввагонів, які зараз простоюють просто через тарифну політику, відверто завищені ціни, і на ринку вони не користуються попитом, всі звертаються за отриманням цієї послуги до приватних компаній, які надають в оренду приватний парк, тому що у них значно нижчі тарифи. Це нелогічно з боку «Укрзалізниці», нічого щодо цього не робити, ніяк не реагувати, вони просто втрачали час і генерували збитки.

Тому, звісно, якщо будуть подібні управлінські рішення ухвалюватися неякісні, то можна нагенерувати дуже великі збитки. Якщо у той же ж час ефективно керувати, ухвалювати правильні рішення, співпрацювати нормально з усією комерційною частиною, яка звертається за отриманням послуг, за клієнтами до «Укрзалізниці», то, я думаю, цю ситуацію можна буде доволі швидко вирівняти.

Наразі ми бачимо, що на 8% впав вантажообсяг. Але знову ж таки ми виходимо з того, що у них і немає такої проактивної позиції. Що, власне, є одним з найбільших зауважень до пана Марчека.

– Світлана Інклюд в мережі «Фейсбук» запитує: «Наскільки залізничники захищені в період пандемії коронавірусу? Які засоби індивідуального захисту вони отримують? І чи покриває медична страховка залізничника лікування коронавірусу?»

– Медичні страховки у них є. По коронавірусу – я не уточню. Тут треба до страхових компаній звертатися. Я на це питання не відповім.

Що стосується індивідуального захисту, то, звісно, на самому початку, як і по всій країні, не вистачало об’єктивно, тому що просто було мало завезено і дефіцит був по всій країні, навіть у столиці. Всі про це добре знають, пам’ятають. Зараз ситуація вже значно покращена, вони забезпечують. І плюс вони менше здійснюють пасажирських перевезень. Фактично тільки по критичній інфраструктурі. Там вони забезпечують людей необхідними засобами індивідуального захисту.

– Чи хтось пішов у вимушені чи планові відпустки? І це не тільки на «Укрзалізниці», а й, можливо, в інших галузях – авіа, морські порти?

– У вимушені відпустки не відправляли. Такої ситуації немає. Але простої, звісно, є, як не працюють, то переходять на режим простою, отримують дві третини зарплати, але ніхто нікого не звільняє. І це принципова позиція і президента, і прем’єра, і моя звісно, що ми маємо максимально забезпечити, тому що в нас і так зростатиме безробіття через цю «коронакризу». І на державних підприємствах, як форпост, маємо точно тримати оборону і, наскільки можливо, забезпечувати той рівень працевлаштування, який є наразі.

– Ви говорили про морські порти і про те, що вони збільшили кількість перевезень. Як це відбувається?

– 1%-1,5%. Але це все одно позитивна динаміка. Нагадаю, минулого року у нас були рекордні показники – понад 160 мільйонів тонн було перевезено через порти. Власне, якщо буде така сама динаміка спостерігатися, то, не дивлячись на цю кризу, карантинний період, вантажообіг не впаде, тоді у нас по портах буде, можливо, одна з найкращих ситуаціях. Тому що вони фактично свою економіку і свої інвестиційні плани зможуть виконувати.

– Тут запитують стосовно Ренійського порту. «Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт». Працівники більше ніж 9 місяців не отримують зарплату. Що робиться в міністерстві і особисто вами щодо подолання цієї ганебної ситуації на підприємстві?». Про це запитує Колевич Олександр.

– У нас, на жаль, дійсно є маленькі порти, в яких немає вантажообігу зовсім або суттєво впав. І це дійсно впливає відразу на можливість здійснювати виплати ці. І цей та інші порти у нас якраз і є з тих, які ми розглядаємо до можливої приватизації або концесії. Відповідну інформацію опрацьовуємо спільно з Фондом держмайна. Усть-Дунайський, Скадовський, Білгород-Дністровський передаємо на приватизацію. По Ренійському – найімовірніше це буде концесія. Але ми хочемо швидко рухатися, щоб знайти інвестора, який буде вкладати і зможе дати інший імпульс для цього порту.

Основна проблема – це припортова інфраструктура, і зв’язок, у тому числі і з залізницею. І дно поглиблення, яке там треба здійснювати. Саме тому там і бракує вантажу. Плюс у нас там сусідня країна (Молдова –ред.), яка частину вантажу може до себе забрати, що вони і роблять. Тому такі непрості виклики у Ренійського порту. Але виплати по заборгованості – я окремо перегляну ситуацію, що там відбувається.

– Карантинне питання – вантажоперевезення. Кілька днів тому ви говорили про те, що Туреччина не пропускає на болгарсько-турецькому кордоні вантажівки, тому що вимагають ізоляції чи обсервації водіїв на 14-денний термін. Чи вже ухвалені заходи назустріч?

– Так, ми відповідні дзеркальні заходи відпрацювали. Хоча це питання більше в компетенції МЗС. Оскільки вони за дипломатію зовнішню відповідають. Чекаємо на публікацію постанови. Крім цього, президент безпосередньо спілкувався з президентом Ердоганом, щоб відпустили наші вантажівки. Вони ввели ці карантинні заходи по відношенню до 25 чи 30 країн, у число яких потрапила в тому числі і Україна. І тепер наші водії фур вимушені 14 днів стояти у карантинному відстійнику, перш ніж в’їхати до Туреччини. Звісно, це не дуже дружні заходи.

– Тобто це буде швидко вирішено. А ще з якими країнами є подібні проблеми?

– Сподіваюся. Є країни, які обмежували ввезення громадян. Взагалі пасажирські – зрозуміло, що левова частка європейських країн не надають можливості в’їжджати іноземним громадянам. Але, як правило, це не стосується вантажних перевезень. Винятком була у нас Словенія, де були проблеми з виїздом з Італії. Ми домовилися з їхньою владою. І тепер вони здійснюють коридор, супровід поліція забезпечує, логістику до Австрії. Австрія, Угорщина і до України.

– Ви вже говорили про те, що «Укрпошта» задіяна у великодніх посилках. І це вона робить за мінімальною ціною. Тобто ця ціна вкладена у вартість цих пасок. Але чи продумано, як листоноші будуть все це доставляти? Чи підвищується їм зарплатня, в багатьох, особливо в сільських населених пунктах, листоноші пересуваються на велосипедах. Як вони будуть перевозити ці товари?

– По-перше, так, дійсно це включено у вартість продукту. Тобто та націнка, яка є, має забезпечити дві речі – це компенсацію логістичних витрат і компенсацію заробітку, який отримає листоноша. Якщо я не помиляюся, 7 чи 7,5% листоноша додатково отримає від доставки таких речей. Наразі ми просто не хочемо, щоб відвідували зайвий раз стаціонарні відділення. Саме задля цього такі мобільні доставки ми будемо здійснювати якомога більше.

Як добиратися? Нагадаю, що у нас в «Укрпошти» є і мобільні пункти. Саме тому листоноші можуть в тому числі і на мобільних пунктах доставляти. І також ми плануємо найближчим часом, підписувати чергову угоду про нові мобільні пункти. Ми маємо також на базі машини, найближчим часом теж цей контракт буде підписаний.

– Скільки буде таких нових пунктів і де?

– 500. По Україні. Це ж не в одній локації, а по всій Україні вони будуть, по різних регіонах визначені.

– Була інформація про те, що керівник «Укрпошти» разом із народним депутатом від «Слуги народу» Миколою Тищенком разом складали благочинні посилки, пан Смілянський допомагав їх упаковувати, але одна біда –­ на тих посилках було підписано «Микола Тищенко». Чи розбиралися ви з цим?

– Я, чесно кажучи, не звернув уваги, обов’язково перевірю, хто там... Так а що не сподобалося? Те, що Тищенко, чи те, що пан Смілянський в тому брав участь?

– Те, що пан Смілянський на «Укрпошті» займався пакуванням посилок з ім’ям Миколи Тищенка.

– Він не перший раз взагалі пакуванням займається, посада керівника його не обмежує. Він може і в принципі виключно пакуванням займатися. Стосовно того, що тут ви шукаєте якийсь політичний підтекст, думаю, треба вивчити ситуацію.

– Є багато запитань із соцмереж стосовно наглядових рад. Зокрема, про наглядову раду «Укрзалізниці». Я знаю, ви вже писали про те, що це фейк, в наглядовій раді «Укрзалізниці» цієї особи немає. Мова про Валерію Мельничук, яка є в наглядовій раді підприємства «Київ-Дніпровське транспортне товариство». Щоб закрити це питання, бо це нашуміла історія. Що там відбулося насправді?

– Насправді ситуація така. Ви можете побачити, як останні два тижні замовляють на мене купу замовних речей, переважно, звісно, фейків, або намагаючись якось скомпрометувати. Я знаю, хто замовник і з якою метою. Бо багатьом не подобаються реформи, звісно, краще працювати у старому форматі. І тут я точно буду завжди заважати.

Що стосується саме цієї пані. Я її особисто не знаю. У нас призначений керівник Ігор Довбань на цьому підприємстві. Так як ми плануємо розпочинати у тому числі корпоратизацію цього підприємства, нам необхідно там утворити наглядову раду і необхідно було зробити технічні речі для того, щоб хтось фізично займався документами. Пан Ігор запропонував це зробити з числа його працівників. Власне, вона і ще один працівник, плюс радник на громадських засадах, які погодилися безкоштовно цим зайнятися. І все. Наглядова рада ще не утворена. Ніякі зарплати додатково ніхто не отримує.

Взагалі розповсюджена ситуація, коли на наглядові раніше (у нас тут так само раніше) заступники міністрів або радники призначаються на посади як представники держави, щоб додатково не доплачувати зарплату. Бо, якщо, наприклад, держслужбовець йде працювати до наглядової ради, отримує нуль гривень за це. А якщо йде людина зі сторони, яка не працює на держслужбі, отримує ті шалені зарплати, про які завжди шумить вся мережа інтернет.

– До речі, так само багато в мережі інтернет пишуть і запитують стосовно зарплати Сергія Лещенка як члена наглядової ради «Укрзалізниці». Там є зарплатня.

– Так, там є зарплатня. Це якраз, до речі, приклад. Я ж кажу, що якби він був держслужбовцем, працював у мене в якомусь директораті, департаменті заступником або радником не на громадських засадах, тоді він отримував би за це нуль гривень. І це була би суттєва економія.

– Але при цьому, наприклад, міністерство чи уряд можуть впливати на те, щоб зарплати членів наглядових рад держпідприємств були би меншими?

– Зараз якраз члени наглядових рад ... «Укрзалізниця» – вони самі це ініціювали. Якщо я не помиляюся, навіть не отримувати зарплати або направити їх на якісь, пов’язані з карантином, антикоронавірусні заходи. А урядом, так, ухвалене рішення, що не більше 10 мінімальних зарплат мають отримувати члени наглядових рад. Тому, власне, прохання і благання великої кількості людей почуті.

– Питання так званих «плівок», які стосуються Андрія Єрмака чи його брата Дениса. Там звучало про те, що, мовляв, когось хотіли влаштувати на посаду в Міністерство інфраструктури і в інші організації. Відгукувався Ілля Сагайдак, який не став заступником міністра. Що ви знаєте про це?

– Якщо говорити про плівки, то, чесно кажучи, про існування брата я дізнався тільки після плівок. Тобто я його особисто не знаю. Більше того, не дивився весь матеріал, але я там не чув ні про себе, ні про когось. Всі ті прізвища, які лунали, там можна подивитися, що ніхто і ніде в нас точно не працює. Тому, що це було – я не знаю. Мені важко коментувати. Нехай займаються правоохоронці і вивчають ситуацію більш досконало.

– Розмов з вами теж ніяких не було, так?

– Які можуть бути розмови. Я ж кажу, що людину я не знаю. Я дізнався про те, що існує брат, після плівок. Я думаю, що більшість людей дізналася про наявність брата після плівок.

– З’явилася інформація про те, що в Україні після завершення карантину планують запровадити електронні квитки повністю на увесь транспорт. Це стосується міських адміністрацій? Чи це ваша «парафія»?

– У нас дуже крутий менеджер в держпідприємстві «Галузевий центр кіберпезпеки» Володимир Набоков. Він цим займається. Я якраз поставив завдання. Думаю, що в цьому році ми взагалі зробимо таку цифрову революцію. Єдиний електронний квиток стосується того, щоб взагалі спростити переміщення між різними видами транспорту. Розпочнемо ми, звісно, з себе. Ми зможемо при цьому авіацію, залізницю об’єднати. У тому числі вже з деякими міськими органами влади відпрацьовуємо можливість об’єднання цього з їхніми електронними квитками. В першу чергу ми з Києвом розпочали подібний проєкт, теж об’єднання. Тому ви зможете практично з єдиний електронним квитком йти, якщо ви з іншого міста їдете залізницею, потім громадський транспорт, а потім доїхали до аеропорту і літаком кудись летите, то це все зможе бути єдиний квиток. І це суттєво, звісно, спрощує планування, логістику. Власне, не загубите тоді квиток. Тому що все це в електронному форматі завжди можна відновити. І важко загубити.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З ВЛАДИСЛАВОМ КРИКЛІЄМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю