Росії не можна вірити – колишні польські дипломати про урок авіакатастрофи під Смоленськом

Варшава – У Польщі – в тіні епідемії коронавірусу та католицької Страсної п’ятниці – відбуваються жалобні заходи з нагоди десятих роковин катастрофи літака Ту-154М, що сталася під російським Смоленськом. Попри попередні плани, ніхто з представників польської влади не полетів до Смоленська. Вкрай скромні заходи відбуваються у Варшаві. З нагоди сумних роковин поляки вкотре розмірковують про причини катастрофи президентського ТУ-154 та її наслідки для країни.

Своїми думками про «уроки» смоленської авіакатастрофи з Радіо Свобода поділилися колишній посол Польщі в Росії Катажина Пелчинська-Наленч та колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло.

10 квітня 2010 року в катастрофі літака Ту-154М, що перевозив польську делегацію на урочистості 70-х роковин катинського злочину, загинули 96 людей, серед яких президент Лех Качинський та його дружина Марія, представники найвищого командування польської армії та останній президент Республіки Польща в еміграції Ришард Качоровський.

50 представників польського уряду та парламенту збиралися цього року в Катинь і Смоленськ, аби 10 квітня взяти участь в заходах з нагоди десятих роковин смоленської катастрофи і 80-х роковин катинського злочину. Представництво мав очолити прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький.

Втім, за тиждень до візиту стало відомо, що делегація Польщі не вирушить до Росії. Про це повідомив Міхал Дворчик, голова канцелярії польського прем’єра. За його словами, російська сторона не дала чіткої відповіді на запитання польського уряду щодо організації візиту.

«Ми не отримали письмової відповіді від росіян на найважливіші для нас запитання, а саме: про безпеку учасників поїздки. Тому прем’єр-міністр вирішив скасувати делегацію», – пояснює Дворчик. За словами керівника канцелярії Моравецького, візит польських політиків до Смоленська й Катині обов’язково відбудеться, але пізніше.

Згадуючи трагічні події 10-річної давності, польські політики діляться думками про вплив жахливої авіакатастрофи на державне і суспільне життя. Нинішній президент Польщі Анджей Дуда був приятелем загиблого на борту ТУ-154 Леха Качинського, тодішнього президента Польщі.

Анджей Дуда

В інтерв’ю для газети Nasz Dziennik Дуда говорить про глибокі рани, завдані польському суспільству трагедією поблизу Смоленська. «У багатьох поляків тоді прокинулися дуже сильні, патріотичні почуття. Почуття надзвичайної важливості цієї події народилося не лише тому, що загинуло багато наших видатних земляків, а й тому, що загинули представники різних політичних угруповань. Катастрофа була великою національною травмою», – зазначив він.

За словами президента Дуди, уламки розбитого літака та бортові самописці можуть допомогти пояснити цю катастрофу, але ці речові докази дотепер залишаються в Росії. Президент наголошує, що залишки Ту-154 є польською власністю.

Під час перших роковин авіакатастрофи у Варшаві

Попри те, що в тривалому розслідуванні причин авіакатастрофи президентського літака було багато помилок, воно вже вийшло на фінішну пряму. У переддень десятих роковин смоленської катастрофи про це заявив Міхал Вуйцік, заступник міністра юстиції Польщі. Він твердить: «У нас – завершальна фаза розгляду справи щодо смоленської катастрофи». За словами Вуйціка, міжнародна команда експертів невдовзі підготує звіт для пояснення причини аварії.

В інтерв’ю Radio ZET віцеміністр визнав, що провадження щодо смоленської катастрофи тривало досить довго. Однак він додав, що такі розслідування є дуже складними. «Вони складні з точки зору доказів, проведення процесуальних дій, їхнього повторення, взяття чергових зразків», – пояснює Вуйцік. Він каже, що на початку слідства польська сторона зробила надто багато похибок, зокрема фактично віддала Росії першість у розслідуванні. Як нагадав Вуйцік, під час ексгумацій жертв смоленської катастрофи, проведених у 2018-му, виявилося, що у восьми могилах були останки не тих осіб, які начебто там поховані.

Польським політикам забракло єдності в розслідуванні причин катастрофи – Пелчинська-Наленч

Хоч з часу аварії ТУ-154 поблизу Смоленська минуло 10 років, поляки все ще не зробили правильних висновків з цієї трагедії. У цьому переконана Катажина Пелчинська-Наленч, польcька соціолог і політолог, посол Польщі в Росії у 2014–2016 роках. За її словами, про уроки смоленської катастрофи можна говорити на прикладі польської міжнародної та внутрішньої політики. Пелчинська-Наленч каже: «Що стосується міжнародних питань, то, напевно, урок смоленської катастрофи для Польщі полягає в тому, що ставлення до таких ситуацій передусім мусить базуватися на законах, а не на емоціях і довірі до Росії. Я не кажу, що цієї довіри було багато, але все-таки занадто багато».

Катажина Пелчинська-Наленч

Політолог вважає, що польським політикам забракло єдності в питаннях відносин із Росією та розслідування смоленської катастрофи. «У таких ситуаціях ми, поляки, повинні бути єдиними, навіть якщо ми маємо різні погляди, але наші суперечки повинні вирішуватися внутрішньо, технократичніше, а політизація таких питань шкодить нашій ефективності. На мою думку, Росія грала цими польськими поділами і використовувала їх проти польського суспільства», – розмірковує Пелчинська-Наленч.

За її словами, польські політики з різних таборів дарма звинувачують один одного в тому, що уламки розбитого Ту-154 дотепер залишаються в Росії. «Те, що залишки президентського літака не повернулися до Польщі навіть через 10 років, не є виною тієї чи іншої політичної команди. Це проблема російської сторони. Ми повинні всі разом підняти це питання в переговорах з Росією, а не критикувати один одного в Польщі. Це дуже важливий урок, який ми не до кінця засвоїли», – каже вона.

Пелчинська-Наленч зазначає, що в Польщі було дуже багато дискусій про те, хто несе відповідальність за катастрофу під Смоленськом. Вона виключає теорії змови, проте вважає, що частина відповідальності лежить на російській стороні, наприклад, якщо йдеться про обслуговуючий персонал аеропорту. Утім, на її думку, не слід відкидати й польської відповідальності, зокрема, в питанні дотримання процедур під час польоту польської делегації до Смоленська. Вона пояснює: «Ми повинні робити дуже конкретні державно-інституційні висновки, наприклад, що процедури важливі, що їх слід застосовувати, і що політичний тиск не повинен спричиняти відкладання чи незастосування процедур. Це може здатися технократичним, але, на мою думку, це ключовий урок, якого ми не вивчили».

Колишня посол каже, що після 2010-го польсько-російські відносини стали дуже складними. Вона перераховує причини різкого охолодження відносин Москви і Варшави. «По-перше, у нас принципова розбіжність інтересів, насамперед різне сприйняття війни в Україні. Ми розглядаємо цю війну як загрозу безпеці, а Росію як джерело цієї загрози. По-друге, російські погляди на історію для Польщі неприйнятні. І нарешті, російська сторона втратила інтерес до будь-яких конструктивних зусиль щодо побудови відносин з Польщею», – вважає Пелчинська-Наленч.

Політолог твердить, що смоленська катастрофа – лише елемент цього охолодження, на сьогодні не найважливіший. «Однак питання про неповернення уламків Ту-154 залишається болючою скалкою у цих відносинах», – підсумовує вона.

Російські військові на місці катастрофи польського президентського літака під Смоленськом. Росія, 13 квітня 2010 року

Ми навчилися того, чого постійно вчиться Україна – Ян Пєкло

Одним із наслідків смоленської катастрофи стало переформатування польської політичної сцени. Через 5 років після катастрофи президентського літака центристська партія «Громадянська платформа» втратила підтримку виборців й перейшла в опозицію. На зміну якій до влади прийшла консервативна політсила «Право і справедливість», яку очолює Ярослав Качинський, брат-близнюк загиблого в Смоленську Леха Качинського.

На цю обставину звертає увагу Ян Пєкло, посол Польщі в Україні у 2016–2019 роках. На його думку, сьогодні можна впевнено говорити про важливий урок смоленської катастрофи для поляків – путінській Росії не можна вірити. «Ми навчилися того, чого постійно вчиться Україна. Путінська Росія не є і не може бути партнером для демократичних країн. І їй в жодному разі не можна довіряти. Москва дотепер не повернула Польщі рештки польського президентського літака. Дотепер нема відповіді на запитання, які ставили польські прокурори», – каже Пєкло. За його словами, Росія гальмує розслідування причин смоленської катастрофи, використовуючи методи, схожі до тих, які застосовує щодо розслідування обставин збиття малайзійського «Боїнга» у небі над Донбасом.

Ян Пєкло

Пєкло зазначає, що сьогодні польсько-російські відносини зведені до мінімуму. Скасування візиту польської делегації до Росії з нагоди десятих роковин смоленської катастрофи він вважає яскравою ілюстрацією стану двосторонніх відносин.

«Очевидно, що на це має вплив епідемія коронавірусу, глибокої глобальної кризи, та видно, що тут постійно зберігається велика напруга. Ситуацію ще більше погіршують сигнали, які лунають у російському інформаційному просторі, про те, що у смерті польських офіцерів в Катині винен не Кремль, а гітлерівська Німеччина.Тож можна сказати, що рівень довіри польського суспільства до російського уряду нині є нульовим», – пояснює дипломат.

Колишній посол зазначає, що 10 років тому деякі польські політики та публіцисти сподівалися на «перезапуск» відносин з Росією. Їм здавалося, що спільне переживання жахливої катастрофи під Смоленськом зблизить дві країни. «Дійсність брутально розвіяла їхні сподівання. Час показав, що Росія нахабно бреше, причому у різних вимірах, в політиці та історії, і це глибока брехня. Росія при кожній нагоді намагається порізнити поляків і українців, або поляків і литовців», – наголошує знавець Східної Європи.

Ян Пєкло каже, що останніми роками поляки навчилися обережності у ставленні до Росії, а водночас почали краще розуміти Україну. Він пояснює: «Багато людей у нас сьогодні розуміє, що Україна платить величезну ціну за російську агресивну політику. Це нас, поляків, та українців зближує, можна сказати, що формується польсько-український союз, який я не порівнював би до політичної угоди часів Пілсудського і Петлюри, бо нині можемо говорити про громадянський вимір польсько-українського союзу», – переконаний колишній посол Польщі в Україні.

Недбало організований політ чи «свідоме доведення до катастрофи»?

Протягом минулого десятиріччя причини та перебіг катастрофи під Смоленськом були широко обговорюваною темою у Польщі. Політиками та фахівцями з питань авікатастроф розглядалися різні гіпотези – від спричиненої поганою організацією польоту аварії до теорії змови.

Ярослав Качинський та наближений до нього Антоній Мацеревич робили припущення, що катастрофа могла бути політичним вбивством, а катастрофа літака – результатом замаху чи іншого терористичного акту. Починаючи з 2017 року польська прокуратура розглядає версію про «свідоме» доведення російськими диспетчерами екіпажу президентського Ту-154М до авіакатастрофи.