Верховна Рада на трьох позачергових засіданнях ухвалила низку рішень, які матимуть важливі наслідки для країни. Про плюси і мінуси ухвалених законів, зокрема щодо землі, а також про ситуацію в парламенті, розповідають експерти газети «День». Так, кандидат політичних наук Iгор Вегеш вважає, що у винятково політичному контексті можна констатувати кінець монобільшості.
Якщо на перших порах, діючи у так званому турборежимі, монобільшість могла самостійно ухвалювати рішення, часто зверхньо ставлячись до будь-яких загравань із опозицією, то на цьому етапі це вже неможливо. Голосування на цих позачергових сесіях засвідчило, що фракція «Слуга народу», яка здавалась монолітною та «всесильною» у Верховній Раді України, більше не може ухвалювати рішення одноосібно. У подальшому, ця тенденція буде поглиблюватися, адже з самого початку було очевидним, що партія із перманентним роздвоєнням точки зору на ключові проблеми розвитку суспільства не зможе довго залишатися цілісною.
Це, безперечно, є позитивною ознакою нинішнього парламенту, переконаний експерт. Адже посилює таку невід’ємну складову демократичного парламентаризму, як колегіальність, створюючи тим самим підґрунтя для розмивання однопартійного централізму.
Інший експерт газети – кандидат політичних наук Сергій Бондаренко переконує, що нинішня ситуація невигідна насамперед для президента України. Адже саме він потрапить під «роздачу». На нього були зроблені високі ставки, яких він поки не виправдовує, і навряд чи виправдає.
Експерт вважає, що втрата монобільшості – це конфлікт із основним «бенефіціаром» президентського та парламентського проєктів, який підштовхне президента до союзу з конструктивними, на його думку, силами. Зеленському потрібно готуватися до війни всередині корпорації «Слуга народу». Але без підтримки сильних союзників він не витримає боротьби ані за посаду президента, ані за вплив на парламент.
Вихід один – шукати нових союзників. Хто це може бути? База – частина «слуг», «Європейська солідарність» Петра Порошенка, «Голос», плюс позафракційні, представники окремих депутатських груп, які не готові виконувати вказівки «зверху». Для Зеленського краще зараз об’єднатися зі своїми конкурентами, ніж втратити все. На цьому наголошується в статті «Що «діагностували» позачергові сесії ВР?»
Тривалий карантин вдарить по українцях. У них немає фінансової подушки, запасів вистачить на місяць, переконує в «Газеті по-українськи» економіст Олександр Охріменко.
Він каже, що економіку країни вбивають, бізнес стоїть. А масок та апаратів штучної вентиляції легень досі немає. Влада імітує боротьбу з пандемією. Люди залишаться без грошей і роботи. Більшість не отримають зарплат за березень і квітень. І хто знає, як далі буде. Банки почали обмежувати ліміти на кредитках. Розуміють, що українці наберуться боргів, а віддавати не буде чим. Торгівля впаде, дрібні фірми збанкрутують. Зате з’явиться купа нелегального: ліки, розважальні заклади, торгівля.
Ідея продавати землю на початках лише фізичним особам – невдала. Бо дієвий ринок почне працювати тільки 2024 року. Доти буде надто обмежений і зарегульований. Це занизить ціну ділянок і тому шкодитиме власникам, переконує читачів «Газети по-українськи» професор Київської школи економіки Олег Нів'євський.
Утім, економіст стверджує, що ухвалений закон найбільше враховує інтереси покупців. Великих, середніх і малих. Корпорації, нехай і не матимуть одразу права офіційно придбати землю, володіють капіталом для тіньових схем. Середні та малі два роки зможуть законно купувати землю за значно нижчою ціною, ніж ринкова.
Малі фермери отримають більше можливостей конкурувати і розвиватися. Вони працюють зазвичай на своїй землі, а не на орендованій. Не могли повністю використати цей актив. Їм були недоступні кредити під заставу землі, щоб розвивати своє виробництво.
Давши їм таку можливість, збільшиться конкурентність. Це підвищить цінність ділянок, що вигідно для продавців – власників наділів. Фермери з-за кордону зайдуть в український аграрний сектор із новими технологіями, досвідом і методами виробництва. Україні потрібні інвестиції. Залучення іноземців допомогло б, вважає експерт.
Коментує «Газета по-українськи» і скандал навколо Андрія Єрмака. Видання пише, що проти керівника Офісу президента грає частина політикуму й олігархів, яких він намагався відтиснути від впливу на главу держави.
Експерт газети політолог Микола Давидюк зазначає, що відставка Єрмака залежатиме від настроїв Володимира Зеленського, його оточення. І наскільки Єрмак буде ефективний у завданнях, які узяв на себе. Це вибудова роботи Кабміну, зовнішній вектор по Донбасу і внутрішня політика, в яку муситиме вникати. А також робота губернаторів і підготовка до місцевих виборів. Підготовленої кандидатури на заміну Андрієві Єрмаку в президента нема, переконаний політолог.
Період карантину – вдалий час для необхідних змін в Україні, вважає економіст Анатолій Амелін. В тижневику «Країна» він наголошує, що криза – це не лише труднощі, але й можливості. Період карантину підходить для вдосконалення транспортної інфраструктури. Частина реформ, як-от запуск системи електронного уряду для комунікації з чиновниками, буде доречна. Пандемія показала неготовність системи охорони здоров’я, тобто медичну реформу потрібно завершувати. Це сприятиме ранній діагностиці захворювань і профілактиці. Податкову в цих реаліях варто відкласти на наступний рік, але готувати її треба сьогодні.
Економіст попереджає, що протидія пандемії змінить відносини держави й суспільства. Влада сильніше контролюватиме народ, прикриваючись його ж безпекою. Суспільство у стані загрози бідності й захворювання готове пробачити жорсткіші заходи контролю. Якщо часткове обмеження прав громадян, розширення повноважень правоохоронних органів триватиме довго, до цього звикнуть і влада, і люди. Держава більше домінуватиме, визначатиме моделі поведінки. Після подолання пандемії влада може й надалі використовувати ці інструменти, зазначає експерт.