27 – саме стільки днів провели у міністерських кріслах очільник МОЗ Ілля Ємець та голова Мінфіну Ігор Уманський. Не давши добути їм і місяць на посадах, Верховна Рада звільнила обох. За проголосували 271 та 249 депутатів відповідно. А от їхніх наступників – Максима Степанова та Сергія Марченка – парламентарям вдалось призначити не одразу, лише з другої спроби і в присутності президента Зеленського.
Міністра Ємця до відставки довели скандальні заяви про те, що «зараз помруть всі пенсіонери» і, що фінанси у сфері охорони здоров'я «треба виділяти на живих людей, а не на трупи», а також неспроможність налагодити роботу міністерства в складній ситуації з поширенням коронавірусу.
Натомість міністр фінансів втратив посаду, зокрема, через проблеми з перерозподілом бюджету в кризових умовах.
На місце Уманського було заплановано призначити Сергія Марченка, а на місце Ємця – Максима Степанова.
Однак, щось пішло не так і з першого разу Рада не змогла їх призначити на ці посади. Набралось лише 223 та 217 голосів відповідно. Не врятували навіть ті «слуги», які голосували «за», хоча теж мали запитання до цих кандидатів.
Крісло міністра в МОЗ Степанову пророкували ще в серпні: одразу після парламентських виборів. За інформацією «Лівого берегу», він навіть мав співбесіди з на той момент майбутнім прем'єром Олексієм Гончаруком та президентом Володимиром Зеленським.
Однак, тоді міністерство очолила Зоряна Скалецька.
Час Степанова міг настати тепер відразу, але спершу не склалося. Під час першого голосування серед присутніх на позачерговому засіданні депутатів не вистачило голосів за його призначення.
Одними з тих, хто не підтримав його, стала фракція «Європейської солідарності», адже в її лідера з ним непрості відносини.
У січні 2017-го президент Порошенко призначив Степанова головою Одеської ОДА. Наголошував, що той «людина, яка налаштована тут працювати, а не їздити по закордонах, людина, яка налаштована брати на себе чіткі зобов'язання і їх виконувати».
А вже через два роки – у квітні 2019-го (між першим і другим туром президентських виборів) – Порошенко Степанова звільнив.
Останній пов'язав це з програшем тодішнього президента на Одещині під час першого туру і відмовився йти з посади.
«Мені була пропозиція написати заяву. Я відмовився від цієї пропозиції, бо в мене не існує власного бажання писати заяву», – наголошував тоді Степанов.
Одразу після звільнення йому почали пророкувати місце в Зе!Команді.
Одна з причин – зв'язки з Ігорем Палицею – товаришем і бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського, якого у свою чергу пов'язували з тоді ще кандидатом в президенти Володимиром Зеленським.
Сам Степанов визнавав: Палиця – його кум, але спільні бізнес-проєкти з ним заперечував.
Подібну відповідь він дав і «слузі народу» Ладі Булах, яка під час зустрічі кандидатів у міністри з фракцією монобільшості 29 березня підняла це питання.
«Я запитала, які саме цінності їх об’єднують, на що він сказав, що просто похрестив дітей і в цьому немає ніякої політики», – розповіла Лада Булах у коментарі Радіо Свобода.
Сам Палиця під час голосування за призначення Степанова на очільника МОЗ був відсутній.
Не одразу вдалося призначити і Сергія Марченка як очільника Мінфіну. Теж забракло спершу голосів.
Хоча у Марченка вже був досвід роботи в цій структурі: з 2016-го по 2018-й він працював заступником міністра.
Згодом він був заступником голови Адміністрації президента Порошенка.
У 2019 році Марченко балотувався до Верховної Ради за списком партії Володимира Гройсмана, однак безуспішно.
Низка ЗМІ пов'язують Марченка з лобіюванням інтересів одного з операторів лотерей. Саме це викликало застереження і в частини депутатів, наслідком чого теж стало провалене голосування за його кандидатуру з першої спроби.
Голосування за міністра енергетики під час першого позачергового засідання Ради 30 березня взагалі відклали.
І якщо місяць тому на момент голосування за уряд Дениса Шмигаля просто не було кандидатури, то нині, запропонована на цю посаду Ольга Буславець не влаштувала не лише опозицію, але і самих «слуг народу».
Дехто, як, наприклад, голова енергетичного комітету Андрій Герус, ще вранці заявив: голосувати за неї не буде.
«Формулу Роттердам+ критикували гумористично у серіалі «Слуга Народу». Володимир Зеленський критикував Роттердам+ цілком серйозно на дебатах із Петром Порошенком. Критикував цю формулу багато і я. Як я зможу вам дивитися в очі, якщо проголосую за людину, яка погодила цю формулу Роттердам+?.. Справа навіть не у сьогоднішньому кандидату. Який приклад буде показаний всім іншим, молодим чиновникам? Погоджуй схеми, не переймайся – і можеш стати міністром?» – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Пізніше – за кілька хвилин до самого голосування, – спікер Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив: «Надійшов лист президента України на додаток до листа від 29 березня 2020 року № 01-01/227: «Прошу виключити з порядку денного позачергового засідання Верховної Ради України питання про призначення Богуславець міністром енергетики та захисту довкілля України».
Зрештою шляхом повторного голосування і вже в присутності президента Зеленського Рада таки призначила Степанова і Марченка міністрами
Чому це не вдалося зробити з першого разу?
Окрім вищезгаданих суперечливих фактів у професійній діяльності, одним із аргументів був брак практичного досвіду в кандидатів.
Цим, наприклад, керувалась «слуга народу» Людмила Марченко, яка під час першого голосування за нового міністра фінансів натиснула кнопку проти.
«Моя позиція проти лише з точки зору професійних компетенцій. Я підтримувала призначення Уманського і вважаю , що на такій важливій посаді має бути людина з відповідним практичним досвідом», – пояснила депутат у коментарі Радіо Свобода.
Людмила Марченко, до речі, прийшла до Ради в ось такій гіпюровій масці
Ще один аргумент: колишня приналежність запропонованих кандидатур до політичного табору нинішньої опозиції. Адже усі троє працювали у владі за часів президента Порошенка.
«Вважаю некоректною практику «позичання» кадрів з політичних команд, з якими ми конкурували на виборах», – так свій голос «утримався» під час першого голосування за Марченка у коментарі Радіо Свобода пояснив «слуга народу» Богдан Яременко.
Четвертий аргумент – турборежим. Саме це стало причиною, чому «слуга народу» Лада Булах «утрималась» за голосування щодо Степанова як нового керівника МОЗ.
«Втретє ми ухвалюємо якісь надшвидкі, непродумані, несвідомі фактично рішення. Я не готова за ніч ухвалити таке рішення, проаналізувавши його бекграунд. На сьогодні знаю, що ті позитивні проєкти, якими він вчора пишався, мають іншу сторону медалі», – розповіла Булах у коментарі Радіо Свобода.
І нарешті п'ята причина – відсутність частини пропрезидентської фракції під час ранкового позачергового засідання, в результаті чого, забракло голосів.
Чи означає це посилення розколу в монобільшості?
Фактично все свідчить про нього, однак, як у публічних, так і в коментарях оф зе рекордз «слуги народу» запевняють: фракція наразі не розпадається.
А поки ж Степанов став дев'ятим очільником МОЗ, а Марченко шостим очільником Мінфіну за міністра МВС Арсена Авакова.