Вулиці, вимощені деревом, з природною каналізацією, обабіч яких розташовані акуратні двоповерхові споруди, вочевидь, також дерев’яні. Лунають дзвони церков, сяють на сонці золоті маківки храмів. Це княже місто Київ, столиця однієї з найпотужніших держав Європи. Як виглядало місто у той «золотий вік» (10–11 століття), розповідає кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Дмитро Гордієнко.
Зображення монет періоду Великого князя Київського Володимира (960/963 –1015) у виданні «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення»
– Власне Київ складається із 4 частин:
- «Град князя Володимира»;
- «Град Ярослава» (який насправді за Володимира почав розбудовуватись);
- Град Ізяслава-Святополка;
- Копирів кінець (єврейський квартал).
Фундаменти старовинної будівлі
Київська аристократія проживала у Верхньому місті («княжих кварталах»). Через щільну забудову ця частина міста найменше досліджена. Однак, однозначно, що це були двоповерхові будівлі, очевидно з дерева.
– А як жили ремісники?
– Це район Подолу: там дійсно будували двоповерхові споруди. При цьому на горі була можливість робити перший поверх напівземлянкою, що давало можливість економити енергоресурси.
Київ, Поділ, розкопки середньовічної вулиці
– Що відомо про княжі палаци?
– Відомо про два кам’яні княжі палаци за фундаментами, які археологи дослідили. Реконструкція пропонує повністю кам’яний палац. Але вірогідніше припустити, що другий поверх був дерев’яним. Причина та сама: економія енергоресурсів.
Виділяють ще двір Ярослава, але це дискусійно. Щодо так званого палацу княгині Ольги, то достатніх підстав для такої ідентифікації немає. Особисто я не підтримую думку, що палац княгині Ольги містився на узгір’ї Старокиївської гори.
Старокиївська гора, Верхнє місто – історична місцевість, пагорб, плато, у Києві. Зараз тут найважливіший комплекс пам’яток археології, історії, архітектури столиці. Тут, за легендою, княжив Кий і збудував фортецю
– Чи відомо, як виглядали київські вулиці?
– Так. У Верхньому місті, власне Києві, головна вулиця майже повністю збігалась із сучасною вулицею Володимирською, що йшла від Золотих воріт до княжого замку.
«Золоті ворота» (умовне відтворення, зовнішній фасад) – головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури України-Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи. Перша згадка: 1037 рік
Решта вулиць зумовлювалась рельєфом. Це суттєва відмінність українських середньовічних міст від західноєвропейських.
Останні розбудовувались за планом, українські, зокрема Київ, прилаштовувались до рельєфу. Тому вулиці зумовлювались струмками і ярами. Таким чином творились і квартали.
Замкова гора, Хоривиця, або Киселівка чи Флорівська (або Фролівська) гора – історична місцевість Києва. Місце колишнього розташування Київського замку
Вулиці були мощені деревом, мали природну каналізацію, правда і водовідведення і водопостачання здійснювалось по тих самих струмках. Цим Київ на багато століть випереджав тогочасну Західну Європу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна-Русь ХІ століття. Нове дослідження фресок Софійського собору дало несподівані результати