Права і свободи українців у надзвичайній ситуації

Запроваджені в Україні карантинні заходи подекуди є більш суворішими, ніж передбачає режим надзвичайної ситуації, оголошений урядом. Крім того, практично неможливо оцінити відповідність оголошеного особливого правового режиму наявній ситуації, оскільки в Україні наразі немає чіткого механізму визначення усіє кількості заражених та хворих на коронавірус. Про це заявляють правники, в яких Радіо Свобода поцікавилося, на скільки надзвичайна ситуація та карантин загрожують звуженням прав та свобод громадян.

Наразі про звуження основних свобод громадян України, визначених Конституцією, не йдеться. Надзвичайна ситуація лише покладає на громадян певні додаткові зобов’язання, такі як інформування відповідальних органів у разі підозри зараження коронавірусом та використання індивідуальних засобів захисту.

Водночас, окремі обмеження, які стосуються переміщення, чи які торкнулися роботи підприємців, не вписуються у норми Кодексу цивільного захисту України, який визначає правовий режим на час надзвичайної ситуації. Про це у коментарі для Радіо Свобода говорить юридичний радник Тransparency International Україна Максим Костецький. Відтак, за словами правника, по завершенні карантину низка дій влади може бути оскаржена у судовому порядку.

«Але в умовах пандемії люди розуміють виправданість таких заходів. Якщо говорити про обмеження пересування, перевірку автомобілів, то державі це буде важко реалізовувати в умовах надзвичайної ситуації і доведеться говорити про запровадження надзвичайного стану. Нині влада має певним чином зв’язані руки. Утім, рівень довіри до органів правопорядку в Україні критично низький. Тому настільки жорстка опозиція до можливості введення надзвичайного стану в силу того, що можливості зловживань з боку органів влади зростають в рази. Контролю не буде ніякого, бо навіть масові протестні заходи проводити буде неможливо», – додає юрист.

Поліцейський патруль перевіряє водія автомобіля у Києві, 26 березня 2020 року

Рішення про запровадження надзвичайного стану, який би дав владі законне право на низку обмежень для громадян, має ухвалюватися на підставі конкретних цифр про масштаби поширення вірусу в країні та їхнього аналізу. Наразі ж таких аргументів у влади немає, а відтак і у запроваджені надзвичайного стану потреби немає, зауважує Максим Костецький.

Рівняння з багатьма невідомими

Частина запроваджених урядом заходів для боротьби з пандемією не вписуються не тільки в норми Кодексу про цивільний захист, а й у норми інших законів. Так, запропоноване примусове притягнення хворих на коронавірус до лікування не відповідає українському законодавству. Змусити до лікування може тільки суд. На цьому наголошує в розмові з Радіо Свобода правозахисник, голова правління Української гельсінської спілки Олександр Павліченко.

Він також додає, що стеження за переміщеннями носіїв вірусу, встановлення їхніх контактів, поширення цієї інформації та інформації про перебіг їхнього хвороби часто порушує, як мінімум, закон про захист персональних даних.

«Наразі ми бачимо, що поєднуються законні і не дуже законні методи подолання коронавірусу, та сподівання, що це все допоможе встановити більш жорсткий бар’єр на карантинному рівні боротьби з пандемією. Тим паче, що у нас немає чіткого механізму визначення всіх хворих на коронавірус. Навіть особи, які повідомляють, що у них є підозра, що вони можуть бути зараженими, пропонують почекати доки буде діагноз. Тут є велика проблема з визначенням масштабів поширення, кількості хворих та носіїв. Це є одна з найсуттєвіших проблем. Ми не маємо реальної картини і де є джерела поширення. Це є рівнянням із багатьма невідомими, яке не дозволяє чітко визначити, де є межі обмеження прав і свобод. Але у будь-якому випадку держава вже зробила відступ від забезпечення всіх прав громадян», – зауважує правозахисник.

Військова поліція патрулює вулиці Києва, 24 березня 2020 року

Обмеження, які запроваджує влада заради подолання пандемії, мають бути пропорційними ситуації. Але у ситуації, яка склалася в Україні, пропорційність заходів наявній проблемі оцінити майже неможливо через неповноту даних про кількість заражених та хворих на коронавірус, вважає Олександр Павліченко.

Законодавство не розраховане на пандемію

Правові колізії пов’язані з пандемією коронавірусу, карантином та надзвичайною ситуацією виникають через те, що держава зіткнулася зі специфічною проблемою, яку раніше не доводилося вирішувати. Норми надзвичайної ситуації у законі сформовані з розрахунку на локальну ситуацію, якою не є пандемія. На це у коментарі для Радіо Свобода звертає увагу старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького НАН України Микола Сірий.

Водночас, за його словами, надзвичайний стан має запроваджуватися лише в тому разі, коли штатні системи реагування є недостатніми для подолання загрози.

«Проблема виникла в силу того, що до сьогодні законодавство і надзвичайне, і щодо реагування на небезпеки було орієнтоване на те, що небезпека має локальний характер. А масштабна вірусна атака – принципово інша. Вона поширюється не локально, а через усе суспільство. Суспільству доводиться захищатися від самого себе. Тому органи влади починають плутатися. Тому що законодавчі норми розраховані на дещо інші обставини – на реагування на локальні події у локальній місцевості з визначеним джерелом небезпеки. Тому можна з впевненістю казати, що уряд діє дещо експромтом і намагається підібрати той арсенал інструментів, який є найбільш адекватним для даної ситуації», – вважає правник.

Поліція перевіряє документи на вході в громадський транспор у Києві, 24 березня 2020 року

Відтак, на думку Миколи Сірого, наразі немає приводу непокоїтися про надмірне обмеження прав і свобод українців. Водночас він припускає, що уряд не вживає достатніх заходів для роз’яснення ситуації, тому лишається покладатися на розуміння з боку населення.

25 березня Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин до 24 квітня. В уряді також наголошують на тому, що надзвичайна ситуація має істотні відмінності від надзвичайного стану. Надзвичайний стан запроваджує Верховна Рада за поданням президента. В такому режимі держава може напряму керувати державними і приватними компаніями, а права і свободи українців можуть бути обмежені. При надзвичайній ситуації держава не буде втручатися в управління приватними компаніями та обмежувати права і свободи українців, запевняють у Кабінеті міністрів України.

Як розповсюджується коронавірусна інфекція COVID-19. Інтерактивна мапа оновлюється щогодини