Коронавірус зараз у фазі адаптації до людей. Що далі? Інтерв’ю з вірусологинею

Кабмін продовжив карантин до 24 квітня та запровадив надзвичайну ситуацію на території всієї України, а в Нідерландах низку нових обмежень ввели аж до 1 червня. У боротьбі з коронавірусом, у світі забороняють громадські зібрання, закривають навчальні заклади, ресторани, розважальні центри, обмежують рух громадського транспорту, а подекуди – узагалі забороняють виходити на вулицю.

Попри певні уявлення про те, як поширюється вірус та яким є перебіг хвороби, знань про нього досі дуже мало, каже завідувачка відділом вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Алла Мироненко. Вона – доктор медичних наук, професорка медицини, яка уже 30 років вивчає масові інфекційні захворювання. В інтерв’ю Радіо Свобода вірусологиня розповіла, коли слід очікувати спаду захворюваності, чи ефективно дезінфікувати зупинки та де в Україні вже були випадки хантавірусу, від якого нещодавно померла людина в Китаї.

– В Україні карантин продовжили до 24 квітня, у Нідерландах – до червня. Наскільки важливу роль відіграє тривалість обмежень?

–​ Зараз заробітчани повертаються додому, тому ризик поширення хвороби в нашій країні зростає. Якщо через два тижні після того, як всі приїдуть, буде витриманий карантин і ми вийдемо з цього достойно, тоді побачимо, наскільки він нам потрібен і на який термін. При інтенсивному зростанні кількості хворих і тяжко хворих, вірогідно, що карантин будуть змушені продовжити.

Я дуже сподіваюся, що всі респіраторні інфекції, і коронавірус в тому числі, не буде мати такого швидкого та інтенсивного поширення влітку. Можливо, якісь хворі й будуть, але в теплий час року респіраторні хвороби зазвичай не дуже поширюються через інсоляцію, тобто сонце, високу зовнішню температуру, протяги, відкриті вікна. Є надія, що влітку ми все-таки трохи перепочинемо. Але через те, що наше населення неімунне, тобто не стикалося з цим збудником, то восени все може повернутися.

–​ Наскільки ефективні маски та захист для рук? Чи захищає це від вірусу?

– Маска захищає. Якщо на вулиці ви ні з ким не цілуєтеся, то заразитися неможливо, тому що вітер розсіює цей інфекційний аерозоль. Інша справа руки, їх треба обробляти після торкання до ручок загального користування чи після відвідування магазину. В магазин потрібно заходити в масці.

– А після відвідин магазину, потрібно обробляти продукти? Як бути з доставкою їжі?

– Оболонковий вірус не дуже стійкий. При жодній інфекції, якщо не йдеться про дуже стійкі збудники, такі дії непотрібні. Мити та обробляти руки – так. Взагалі зараз всі товари йдуть в упаковках, тому не потрібно нічого такого. Виймаєте продукт з упаковки, а упаковку викидаєте.

– Які методи боротьби з коронавірусом є ефективними, а які –​ самозаспокоєнням?

– Носіння масок, рукавичок, обробка та миття рук – це все ефективно. А от коли дезінфектанти обприскують на вулиці зупинки громадського транспорту, це в мене в голові не вкладається. Тим паче, що вірус не лежить на дорозі. На мою думку, навіть закриття громадського транспорту і метро не було необхідним, варто було забезпечити людей масками і не пускати без них у транспорт.

– У чому різниця між експрес-тестами та ПЛР-тестами? Були випадки, коли експрес-тест показував негативний результат, а лабораторний згодом підтверджував зараження коронавірусом. То які тести ефективніші?

– Експрес-тести є двох видів. Одні дозволяють виявити сам збудник у носогорлянковому змиві, мазку або після бронхоскопії. Це тести на антиген. Його можна виявити швидко, якщо є висока концентрація збудника. Якщо її немає, то ПЛР – це саме той метод, який виявляє зовсім незначну кількість вірусу. Це найбільш точний і ранній метод. Є інші швидкі тести на виявлення антитіл, які, як я знаю, також закупили. Антитіла – це вже те, що утворилося в організмі у відповідь на вторгнення вірусу, і це не відбувається в перший день. За китайською інструкцією, це десятий день від початку хвороби. Я не знаю, яка цінність таких тестів. Якщо упродовж десяти днів тяжкому хворому не нададуть кваліфікованої медичної допомоги, тесту можна просто не дочекатися.

Крім того, тести, які закупили для ПЛР, мають праймери, зонди, фермент, позитивний контроль на основі плазміду і негативний, але вони не мають вибіркової системи. Потрібно додатково купувати систему, аби виділити нуклеїнову кислоту, тобто генетичну інформацію цього вірусу. Для цього необхідно виділити гроші і знайти продавця.

– Чи потрібно Україні масово тестувати людей на коронавірус за прикладом Німеччини або Південної Кореї?

– З допомогою ПЛР масово це робити неможливо, бо є обмеження часу, в лабораторії, по кількості персоналу, апаратури. Ми ж не можемо з нічого створити вдесятеро більше лабораторій, ніж існує. Наші державні лабораторні служби потерпають від того, що їх хочуть скоротити. Раніше люди були зайвими, а тепер нема кому і на чому працювати. За останні п’ять років було багато зруйновано. Вірусологів, які залишилися в областях, ми знаємо уже як родичів, бо їх дуже мало.

– Поговоримо про перебіг хвороби. Коли людина може лікуватися вдома, а коли –​ потрібно класти її в інфекційне відділення?

– Якщо немає такого симптому, як утруднене дихання, і рівень кисню в крові 97-98, людина може лікуватися вдома. Якщо є такий симптом і пневмонія, то тут потрібно лікуватися під наглядом лікарів.

– Коли лікар має діагностувати підозру на коронавірус? Чим це відрізняється від грипу? Досі багато людей хворіють грипом, застудою, як не допустити помилку?

– Лабораторні дослідження найточніші. Якщо є дані, що людина контактувала з тим, хто приїхав з країн, де цей вірус поширений, або якщо в родині є захворювання (лікар може діагностувати підозру – Радіо Свобода). Рівень захворюваності на грип знизився, порівняно з лютим, але цього року циркулював збудник H1N1, пандемічний, який почав свою історію з 2009 року з Мексики. Він часто викликає в людей працездатного віку пневмонію, якщо у них є фактори ризику. Це цукровий діабет, бронхіальна астма, вагітність, хронічні захворювання або ожиріння. В таких випадках грип може перебігати тяжко і швидко розвиватиметься пневмонія. Але ж проти грипу є вакцини. Цього року більше людей зробило щеплення, ніж минулого. Якщо людина без щеплення і не хворіла, має фактори ризику, то тут треба диференційний діагноз встановлювати допоміжним лабораторним методом.

– Крім людей похилого віку, хто є в групі ризику?

– Люди з хронічними хворобами, зокрема з онкологічною патологією. Багато літніх людей, які померли мали чи лікували онкологічні хвороби. Крім того, ті, хто курить, тому що у них пневмонія розвивається важче і швидше. Чомусь серед хворих і померлих більше чоловіків, але важко сказати, чому. Гіпертонія також входить у перелік хронічних хвороб, які збільшують ризик тяжкого перебігу хвороби.

– У Китаї чоловік помер від хантавірусу –​ чи це нова загроза? І чим цей вірус відрізняється?

– Хантавіруси – це не нові віруси. Це природно-вогнищеві інфекції, де джерелом є дрібні гризуни, які можуть заражати людей. Хвороба може протікати з ознаками легеневої недостатності, з високою температурою, але люди одне одного не заражають. Він не передається, можна заразитися лише в природних осередках, де може бути контакт із гризунами чи їх виділеннями. В нас у західних регіонах доведено, що є певна циркуляція (хантавірусу – Радіо Свобода), бувають хворі люди. Епідемії не може бути, бо людина від людини не заразиться.

– Як саме тварини можуть передати віруси людині? Чому віруси, які переносять тварини, настільки небезпечні для людей?

– Коронавірус вже став людським, бо здійснюється передача від людини до людини. Найімовірніше, він походить від кажанів, тому що генетична інформація вірусів COVID-19 на 96% схожа з генетичною інформацією коронавірусу, який притаманний кажанам.

Часто організм людини не адаптований до інших вірусів тваринного походження, тому вони викликають важкі захворювання. Наприклад, арбовірусні інфекції як весняно-літній енцефаліт, який передають комарі. В нас немає природних вогнищ інфекції, а в Сибіру це поширено. Вірус існує без участі людини в природному вогнищі, циркулює між переносниками (кліщами чи комарами), в той час як основним хазяїном частіше бувають гризуни. Людина випадково потрапляючи в природне вогнище може бути інфікована від тварини, а людина від людини – ні.

– Чи слід очікувати нових викликів через коронавірус?

– Ми ще мало знаємо взагалі, якщо говорити про наукове підґрунтя. Тим паче, що зараз вірус проходить фазу адаптації в людській популяції. Зараз багато епідеміологічних питань про те, як це буде відбуватися і які є закономірності. В Євробюро ВООЗ на моє запитання про те, чи ми вже розуміємо сезонність, відповіли, що є думки, але ми не знаємо.

– Чи впорається Україна та наша система охорони здоров’я?

– Будемо сподіватися, що впораємося. З якими втратами ми вийдемо – це теж питання. Дуже хочеться одержати профілактичну вакцину, але поки що у світі її лише випробовують. Якщо у США вийде, і буде створена ефективна і не реактогенна вакцина, то вони, в першу чергу, забезпечать своє населення похилого віку, а потім вже, можливо, продадуть нам. Я думаю, що принаймні до осені Україна вакцину не отримає.