«Вдома з температурою»: досвід та запитання людини на самоізоляції

Зараз Міністерство охорони здоров'я просить громадян, які відчули бодай найменше нездужання, ізолюватися вдома. Визначити, який саме вірус підхопила більшість з них, неможливо: на Covid-19 тестують лише в тих випадках, які медики визначать як підозру (наприклад, були в контакті з інфікованими, повернулись з-за кордону), а також важкохворих, котрих уже госпіталізують.

Журналістка Радіо Свобода Ольга Комарова описала свій досвід лікарняного удома. Не все в запропонованому владою алгоритмі виявилось зрозумілим: наприклад, як лікувати чи навіть діагностувати бронхіт, якщо з лікарем спілкуєшся дистанційно?

– Вже сьомий день я маю температуру 37,2. Думки були різні, як і поради, але я вирішила діяти за інструкцією і рекомендаціями. Весь цей час перебуваю на самоізоляції і ні з ким не бачилася, за винятком одного дня. Розповідаю детальніше.

Не четвертий день температури із такими супутніми симптомами: сухий кашель (не частий), інколи поболює горло, відсутність нежитю, слабкість, біль в спині на рівні лопаток, – я звернулася, як радять, до сімейного лікаря телефоном.

Сімейний лікар мене спитала, чи я була за кордоном останнім часом і чи спілкувалася з тими, хто був. Я нікуди не їздила і, наскільки знаю, не мала таких контактів. Лікар знає, що я журналіст, тож передбачила, що я могла мати чимало контактів у спілкуванні по роботі. Тож сказала, що я правильно зробила, що зателефонувала, до неї приходити не треба і вона до мене не прийде – через заходи безпеки щодо коронавірусу.

Тестування мені зробити не можуть, бо в сімейного лікаря немає тестів. Єдиний випадок, у якому мені його могли б зробити за моїх обставин – якби мені стало гірше і я потрапила в інфекційне відділення лікарні.

Ольга Комарова

Лікар порадила мені пити парацетамол (якого немає в найближчих аптеках), багато рідини, вітамін С, провітрювати приміщення, полоскати горло і вживати відхаркувальні засоби. Також спостерігати за своїм станом і в разі утрудненого дихання викликати швидку і казати, що я журналіст і мала багато контактів із людьми по роботі.

Ввечері вона поцікавилася моїм станом, але на той час нічого не змінилося.

Знайомі навперейми радили все, що можна: від часника до «піти здати тест у приватній лікарні» (я ще не знала, але на той момент приватні лікарні вже припинили робити ці тести).

Проблема в тому, що при температурі 37-37,2 може перебігати пневмонія, яка в мене вже була колись, і я пам'ятаю, що саме так це і було.

Тож мене мучила думка, що, поки я буду очікувати на погіршення симптомів, як то задишка чи підвищення температури (ті, що характерні для коронавірусу), я можу запустити свої легені, які можуть страждати зовсім від іншого збудника і потребувати допомоги.

Після того, як запитала в лікарки, чи варто зробити рентген, якщо температура не падає, і вона відповіла «так», я вирішила так і зробити.

У суботу почала шукати приватну клініку, де можна зробити рентген. Чому приватну? По-перше, це вихідний, по-друге, не треба заморочуватися із направленням, вони роблять під запис, по-третє, я хотіла мати якомога менше контактів: приїхати на таксі, зайти без черги (під запис), зробити знімок, отримати висновок.

Я мала майже повний захист: маска-респіратор + медичні рукавички. В приватній клініці теж всі були у захисному одязі. Рентген коштував мені 445 гривень.

За кілька хвилин зробили висновок: гострий бронхіт.

Всі, хто хвилювався за мене, одразу сказали: «Фух... пронесло, що не пневмонія». Насправді ж, і це підтвердила моя сімейна лікарка, гострий бронхіт може перейти у пневмонію.

Я була задоволена, що принаймні знаю, що зі мною. Зайшла в аптеку за ліками і поїхала на таксі додому.

Ліки лікар мені прописала наступні: три види відхаркувальних (сироп, препарат з ацетилцистеїном та амброксолом, таблетки, які треба розсмоктувати). Антибіотик радила мені неохоче, але зійшлися на тому, що треба купити, аби був, почекати ще добу і, якщо не стане краще, почати його вживати. Ну і всі поради, що були до того, залишилися в силі.

Насправді, в чому проблема з антибіотиком: він не діє на віруси, лише на бактерії. А гострий бронхіт можуть викликати як віруси, так і бактерії. Я не здавала кров на виявлення вірусів, вже говорила вище, за яких обставин мені зроблять цей тест.

Після доби очікувань краще не стало, тож я вирішила під свою відповідальність почати вживати антибіотик. Можна сказати, що це експеримент на собі… якщо покращить самопочуття, то це був не вірус.

(ПРИМІТКА: Українці в частині випадків лікуються антибіотиками, коли насправді не потребують їх. Які ж хвороби ми лікуємо антибіотиками даремно та чому? Пояснення Міністерства охорони здоров’я України читайте в публікації: «5 випадків, коли ми даремно лікуємось антибіотиками»)

Поки що минула лише доба, як діє антибіотик (курс складається з трьох пігулок і трьох днів прийому), і наразі температура тримається 37,2. Якщо симптоми не минуть навіть після курсу антибіотика, то я продовжу самоізоляцію і спостереження за організмом вдома, як радять зараз нам фахівці, паралельно зміцнюючись вітамінами.

Після того, як розповіла публічно про свої симптоми і дії в соцмережах, мені почали писати дуже багато знайомих із схожими симптомами. Вони питають мене – що робити? Друзі, я не лікар і не можу давати поради. Я це все описую для того, щоб привернути увагу спеціалістів, які можуть відреагувати і дати чіткі пояснення: як не загнутися від інших хвороб, поки намагаєшся зрозуміти, коронавірус це чи ні?

Ми запитали у головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, яким має бути алгоритм дій людини, яка під час пандемії ізольована вдома, але потребує зробити знімок грудної клітини:

Віктор Ляшко

​– Сьогодні ваша основна задача – тримати зв'язок з лікарем, щоб не пропустити можливе виникнення ускладнень. Лікар повинен обрати тактику ведення пацієнта, і в разі необхідності він перший прийде додому до хворого, проведе огляд з інструментальними методами дослідження і ухвалить рішення про подальшу тактику лікування або діагностики.

Прямої заборони відвідувати лікарні в ургентних випадках не існує. Але ми рекомендуємо обмежити кількість таких відвідувань. В усіх ургентних випадках – таких як пневмонія – є чіткий алгоритм, як доставити людину в той медичний заклад, який зможе надати допомогу.