Пандемія коронавірусу спровокувала масове скасування регулярних авіарейсів. Багато авіакомпаній, які широко використовують міжнародну мережу авіаперевезень, вже заявляють про збитки і говорять про серйозну кризу. На території пострадянського простору ситуація в цій галузі неоднорідна, кажуть експерти. І якщо в Росії ринок авіаперевезень може бути тимчасово переорієнтований, то в менш великих державах у авіакомпаній такої можливості не буде.
Інформація про скасування регулярних рейсів за кордон з'являється в засобах масової інформації країн пострадянського простору практично щодня. Останніми новинами стало припинення з 20 березня сполучення між Росією і Об'єднаними Арабськими Еміратами. Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов звернув увагу, що в результаті пандемії «стискаються цілі сектори економіки», окремо виділивши малий бізнес, туристичну галузь і пасажирські авіаперевезення.
«В епоху кризи доречно ділити авіакомпанії на дві категорії: ті, у кого є «фінансова подушка безпеки», і ті, у кого її немає, – каже авіа експерт, головний редактор сайту «Avianews» Олександр Мироненко. – І якщо перші, скоріш за все, зможуть адаптувати свою роботу під поточні умови, то щодо других вже сьогодні можна ставити питання щодо їхнього виживання».
«Поточна криза – це перевірка на міцність всієї авіаційної галузі», вважає головний редактор журналу «Авіатранспортний огляд» Артем Кореняко. Після закінчення кризи стане точно зрозуміло, хто є хто, запевняє експерт.
Державна подушка безпеки
Всі опитані «Настоящим Временем» фахівці вважають, що найлегше вийти з кризи зможуть державні авіакомпанії, оскільки багато приватних перевізників просто не дочекаються допомоги від урядів, які зараз змушені виділяти додаткові кошти на підтримку охорони здоров'я та соціальні потреби населення.
Так, російське керівництво спільно з Центробанком заявило про намір оновити перелік системоутворюючих підприємств, а також створити спеціальну групу з моніторингу їхнього фінансового стану. В аналогічному списку від 2016 року безпосередньо вказані дві авіакомпанії: «Аерофлот» та «Уральські авіалінії», крім того, в списку фігурує алмазодобувна корпорація «Алроса», що володіє однойменним авіаперевізником.
У російському уряді попередньо заявили про 10 пунктів підтримки сфер економіки, які найбільш сильно постраждають від кризи, але в той же час заявили, що говорити про конкретні цифри матеріального збитку поки рано.
Мільярдні збитки
Втім, деякі експерти говорять, що збитки авіакомпаній вже підраховуються. Так, президент Російської асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ) Володимир Тасун кілька днів тому оцінював таку шкоду галузі в 70 мільярдів рублів (близько 880 мільйонів доларів – авт.). Трохи пізніше глава Росавіації Олександр Нерадько на колегії агентства 17 березня заявив про збитки у 100 мільярдів (більше 1,25 мільярда доларів – ред.).
Ці цифри поки не є катастрофічними, оскільки, наприклад, заплановані витрати російських авіакомпаній за перші три квартали 2019 року становили 1,2 трильйона рублів (більше 15 мільярдів доларів – ред.), розповідає Артем Кореняко, проте отримати 100 мільярдів в якості незапланованих витрат буде, за словами експерта, «дуже боляче».
При цьому ситуація для галузі продовжує погіршуватися, а фінансові втрати для авіакомпаній будуть прямо пропорційні тривалості та інтенсивності пандемії коронавірусу. Крім того, «хвіст» цієї кризи буде тягнутися ще деякий час після зняття основних заборон на авіаперевезення, оскільки люди навряд чи одразу «ломануться» купувати квитки на літак, вважають експерти.
Головними потерпілими серед російських авіакомпаній в результаті поточної кризи будуть регіональні авіакомпанії, вважає Артем Кореняко.
У великих перевізників в силу географічних масштабів Росії «буде простір для маневру, хоч і дуже важкого». Якщо міжнародне авіасполучення буде де-факто призупинене, то такі компанії, як «Аерофлот» або «S7 Airlines» зможуть тимчасово переключитися на регіональну авіацію, де вони складуть конкуренцію більш дрібним авіакомпаніям, часто підконтрольним місцевій владі.
«У якийсь момент влада того чи іншого регіону може замислитися, а чи потрібна їм ця авіакомпанія зовсім», – вважає Кореняко.
При цьому «Аерофлот» буде як і раніше залишатися в привілейованому становищі по відношенню до приватних російських авіаперевізників. У цій компанії залишається фінансова подушка у вигляді отриманих роялті за прольоти транссибірськими маршрутами, і саме «Аерофлот» як флагман російської авіації зможе першим розраховувати на допомогу держави.
На межі виживання
В іншій ситуації опиняться перевізники країн, де регіональна авіація практично відсутня. Так, у разі повного припинення міжнародних перельотів білоруська авіакомпанія «Белавіа» може просто «посадити свої судна на невизначений час», – говорить Артем Кореняко.
Він наводить як приклад латвійського авіаперевізника «AirBaltic», який вже опинився в схожій ситуації: 17 березня компанія була змушена припинити всі польоти в зв'язку з пандемією коронавірусу, як мінімум, до 14 квітня. При цьому, незважаючи на фактичний застій 90% флоту, перевізнику все одно потрібно платити за лізинг літаків. Переключитися на регіональну авіацію, щоб отримувати хоч якийсь дохід, у авіакомпаній з маленьких країн не вийде. «AirBaltic» вже оголосила, що буде змушена звільнити до 400 співробітників.
Поточна криза може поставити питання про виживання головної авіакомпанії України «МАУ», яка до 2010 року на 60% належала державі. Зараз власником «МАУ» є структури, підконтрольні українському олігарху Ігорю Коломойському.
На момент початку кризи у «МАУ» вже були серйозні фінансові труднощі, згадує Олександр Мироненко. Компанія заборгувала українському державному підприємству «Украерорух», що забезпечує навігацію повітряних суден, близько півмільярда гривень і пережила в недалекому минулому скорочення флоту. «Якщо зараз прохання про допомогу з боку українських авіакомпаній ще не звучать, то, я думаю, скоро ми їх почуємо», – говорить Мироненко.
При цьому держава навряд чи визнає за необхідне інвестувати в приватну компанію. Мироненко припускає, що криза авіаперевезень може досягти такого масштабу, що державі буде дешевше заново створити авіакомпанію, підтримати її на першому етапі зможе державний аеропорт «Бориспіль» і той же «Украерорух».
Важкою буде криза і для іншого українського перевізника – «SkyUp». Це приватна компанія, яка працює за гібридною моделлю, що поєднує в собі елементи лоукостера і чартерного перевізника. При цьому, зазначає Олександр Мироненко, це молода компанія, яка не має великого боргового тягаря, а її флот складається всього лише з 11 бортів.