Рим – Перша і наразі єдина українка – жертва коронавірусу в Італії – померла минулого тижня після чотирьох днів госпіталізації. Тіло жінки досі зберігається у морзі і невідомо, коли зможуть провести його кремацію. Саме це запропонували родичам померлої з огляду на надзвичайну епідеміологічну ситуацію. Через велику кількість померлих у критичних районах області Ломбардія крематорії опинилися на межі колапсу, агентства ритуальних послуг не справляються з роботою, цвинтарі відкриті і вночі.
«Лише порожнеча в серці…» – внук померлої українки у розмові з Радіо Свобода робить довгі паузи і не знаходить слів, щоб висловити свій біль. Протягом 15 років, коли його бабця Раїса Малишева працювала в Італії, він звик до спілкування з нею на відстані або до побачень раз-два на рік, коли та приїздила додому в Київ.
Тепер, коли ця відстань стала вічною, хлопцю неймовірно важко змиритися із втратою рідної людини. Він не мав можливості сказати бодай прощального слова. З жертвами вірусу не прощаються навіть місцеві італійські родини. Сумне «чао» через вікно машини швидкої допомоги, телефонне повідомлення з лікарні, закрита труна – і все. Так у сім’ях описують останні дні своїх рідних, які не змогли подолати недугу.
«Відчувала щось не те»
За словами онука, початкові симптоми застуди його бабуся відчувала вже в середині лютого, загострення почалося 24 лютого. Це був перший день, коли на півночі Італії запровадили карантин. Вона вже тоді жалілася на сильний задушливий кашель, високу температуру та слабкість. Дільничий лікар вказав на бронхіт і приписав антибіотик. Лікувалася спочатку вдома. Жінка жила у містечку Ровато, що в провінції Брешії за 80 кілометрів на схід від Мілана. Нині ця зона у Ломбардії (міста Бергамо і Брешія) є епіцентром вірусу за кількістю інфікованих та померлих.
«Моя бабуся не мала раніше серйозних хронічних захворювань,часом грип, як у багатьох, але жодної важкої патології. Цього разу було підозріло, бо жалілася, що сильний кашель після антибіотиків не проходив. Перед госпіталізацією взагалі не могла говорити. Коли ще лікувалася вдома, лікарі не погодилися зробити їй аналіз на коронавірус, казала бабуся», – розповів внук.
Раїса Малишева, фото з родинного архіву
8 березня, через два тижні домашнього лікування, зв'язок з родиною пропав – зовсім кволу Раїсу забрала швидка. Родичі через друзів українців на місці попросили розшукати її і з’ясувати стан хворої. У телефонних розмовах зі знайомими вона передчувала, що «з нею щось не те», кажуть друзі.
Жителька міста Брешії Оксана Федків вийшла на контакт з лікарнею, і вияснила, що хвору транспортували до кардіологічного відділення шпиталю сусіднього міста К’ярі. Там відразу зробили пробу на вірус. За пару днів хвору підімкнули до апарату штучного дихання, про що Оксана дізналася від медиків.
«Лікар сказала, що результат аналізу на коронавірус був позитивний. У п'ятницю, 13 березня, з лікарні мені повідомили, що Раїса померла. Лікарка розплакалася у слухавку, підтвердила діагноз. Медики переживають шок з такою кількістю смертей», – додала пані Федків у розмові з Радіо Свобода.
Примусова кремація
Внук дізнався про смерть бабці від її друзів в Італії. Згодом це підтвердив йому працівник генерального консульства України в Мілані, який вийшов на контакт з родичем жінки. Тепер родина чекає новин від активістів з Брешії, які переймаються наразі питаннями кремації тіла. Про доставку праху жінки на батьківщину поки що не йдеться. У місцевих крематоріях великі черги, приблизно місяць доведеться чекати, сказали друзям померлої.
Керівник міланської агенції міжнародних ритуальних послуг та перевезення померлих Олег Мілінський повідомив Радіо Свобода, що через надзвичайну ситуацію на рахунку його бюро уже 10 тіл, які чекають на кремацію і доставку в Україну й Білорусь. Кремація і перевезення урни обійдеться родині у 2,5 тисячі євро, додав він. За його словами, на вимогу місцевої влади померлих з діагнозом COVID-19 слід спалювати, в іншому випадку не дадуть дозвіл на перевезення.
«Незалежно від причини смерті, ми пропонуємо зараз родичам кремацію тіл, бо відсутнє будь-яке транспортне сполучення. У кого був вірус, ми змушені кремувати, а іншим також пропонуємо, бо невідомо, скільки чекати ще. Робимо кремацію, оформляємо документи, а урни тримаємо в Італії у поховальних будинках. При добрих часах переправимо до України», – розповів про критичну ситуацію Олег Мілінський.
Активістка Раїса
Раїса Малишева, уродженка Хмельницької області, відійшла на завічну межу у розпал епідемії на 65 році життя. В Україні працювала вихователькою дитячого садка. Вперше до Італії на роботу прибула 15 років тому. Останні роки залишалася у Ровато, доглядала подружню пару пенсіонерів, при яких і жила.
Де й коли вона могла заразитися вірусом, ні друзі, ні родина не можуть нічого сказати. Її знайомі в Італії згадують телими словами жінку, яка окрім важкої буденної праці, долучалася до заходів української організації «Волонтерська сотня Бреші». «Вона мала багато друзів, підтримувала зв’язки з багатьма, завжди відгукувалася на прохання про допомогу, також брала активну участь у громадському житті», – згадує Оксана Федків.
Раїса Малишева, як і більшість жертв вірусу відійшла без прощального погляду рідних і друзів, без поховальної церемонії у церкві. Лише слова співчуття, листівки зі свічками та янголами у фейсбуці. Так змінився, а точніше зник традиційний ритуал поховання в Італії за важких часів пандемії.
Списки українців на евакуацію
Майже місяць на Апеннінах вирує епідемія корона вірусу. На півострові, за різними даними, живуть близько півмільйона громадян України. Згідно з офіційною статистикою, їх 240 тисяч. Багато хто перебуває в країні по безвізу. За даними посольства України в Італії, на сьогодні внаслідок вірусу померла одна громадянка, одна одужала.
Дипломати складають списки людей, які прагнуть повернутися до України в умовах обмежень для вільного пересування між країнами. Про бажання залишити Італію заявили понад 400 осіб, інформує посольство на своїй сторінці у фейсбуці. Також дипломати повідомляють про запланований на 23 березня авіарейс Неаполь-Київ, який призначений для перевезення охочих виїхати на батьківщину.
«Це наше 11 вересня»
Після Китаю Італія залишається другою країною за кількістю інфікованих: понад 35 700 осіб. Померли з діагнозом COVID-19 майже 3 тисячі людей, що є трохи більше 8 відсотків від загального числа заражених. 80 відсотків померлих були віком понад 70 років з наявністю попередніх патологій, інформує Департамент цивільної оборони Італії. Більше чотирьох тисяч людей одужали. Найскладніша ситуація у містах Бергамо (4 305 позитивних) і Брешії (3 785 позитивних).
Світом поширилися фото нічного Бергамо, де колони військової техніки транспортують труни жертв коронавірусу до сусідніх міст через брак місць на міському цвинтарі та довгий час очікування кремації. Місцева газета «Ехо Бергамо» друкує по десять сторінок некрологів. До епідемії на скорботні оголошення вистачало однієї сторінки. Мер Брешії Еміліо Дель Боно надзвичайну ситуацію у своєму місті підсумовує так: «Ці дні – наше 11 вересня».
Восьмий день країна живе в режимі тотального карантину, який був оголошений до 25 березня, потім продовжили до 3 квітня. Оскільки кількість випадків захворювання наразі продовжує зростати, уряд розглядає можливість подовжити період дії жорстких обмежувальних заходів. «Це є неминучим навіть, якщо пік поширення епідемії зупиниться», – сказав прем’єр-міністр Джузеппе Конте в інтерв’ю Corriere della Sera.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Людство зіткнулося з викликом небезпечного вірусу. Поради глави ПЦУ в час пандемії