У своєму інтерв'ю The Guardian президент України Володимир Зеленський демонстративно дав рік часу президенту Росії Володимиру Путіну для того, щоб покласти кінець війні на Донбасі. Це дуже смілива вимога, наголошує в інтернет-виданні «Главред» політолог Віктор Небоженко. У відповідь на зухвалу вимогу Зеленського прагматичний Путін висунув українському президентові зустрічні умови для переговорів щодо Донбасу.
Путін зажадав через свою креатуру в Україні, щоб Київ, протягом найближчих місяців, до літньої посухи, дав дніпровську воду в окупований Росією Крим. Цікаво, хто чиї вимоги швидше виконає? Або взагалі, вони розуміють один одного? – зазначає політолог. Він переконує, що в російсько-українському військово-політичному конфлікті обидва президенти виглядають політичними імпотентами – вони обидва нічого зробити не можуть. Росія не може перемогти Україну, а Україна поки не може повернути собі захоплені території – Крим і частину Донбас.
Більш того, Путін не може віддати Донбас без втрати частини влади і поваги в Росії, що неможливо під час конституційної перебудови. У свою чергу, президент Зеленський може багато говорити про миротворчі процеси, мріяти про обмін «миру на території» або «воду для Криму на мир в Донбасі», але мало що може зробити у врегулюванні цього конфлікту. Тому що російсько-українська війна давно вийшла за межі регіонального збройного конфлікту і стала постійним фактором міжнародних відносин між Заходом і путінською Росією. На цьому наголошується в статті «Протистояння Зеленського і Путіна – конфлікт двох імпотентів».
«Зеленський не вийшов з ролі Голобородька, навіть ставши справжнім президентом» – у статті під таким заголовком політичний експерт інтернет-видання «Главред» Андрій Головачов стверджує, що реально зараз виконує обов'язки президента Андрій Єрмак. Причому, на думку експерта, виконує погано, а раніше також погано виконував Андрій Богдан, – а Зеленський лише продовжує грати роль президента. При цьому, як і належить в довгих серіалах, сценарій є тільки на найближчі 2-3 серії, а що буде далі, сценаристи придумують в онлайн-режимі, в залежності від політичної кон'юнктури. То в Санжари повезуть президента, то на крюківський вагонобудівний завод, то Рябошапку знімуть, то Шмигаля призначать, то він погрожує вийти з переговорів з Путіним, то запевняє, що Путін хоче миру, то хвалить Макрона, то лає його тощо.
Це все безглузда й безцільна онлайн-політика. По суті, переконує експерт, це навіть не політика, а просто один безперервний хепенінг, де головний герой швиденько вивчає сценарій і текст чергової серії і вибігає на політичну сцену. Різниця між кіно і реальним життям полягає тільки в тому, що в останньому випадку дублі неможливі.
Не поспішайте «радіти» за Росію через падіння ціни на нафту. Уже завтра вона не розвалиться, попереджає в «Українській правді» журналіст Олексій Братущак. Він нагадує, що цей процес був ініційований самою Росією і освячений Путіним. Рішення Саудівської Аравії збільшити видобуток нафти – це реакція на дії Росії.
Чому ж сама Росія пішла на крок (відмова в рамках ОПЕК+ зменшувати видобуток нафти), який має знищити її саму? Бо в Кремлі не вважають, що це призведе до краху нафтогазових кампаній Росії. Там думають про крах цілої галузі в США. Йдеться про видобуток сланцевого газу.
Дописувач зазначає, що російська нафта має певну собівартість. І якщо ціна на світових ринках менша – Росія несе значні збитки. Свою собівартість має і американський сланцевий газ. І так само: за умов низьких цін на нафту на світових ринках з певного моменту його видобуток стає нерентабельним.
Але є суттєва різниця. Ціна американського сланцю повністю рахується у доларах. Російської нафти – переважно в рублях. Якщо курс російського рубля обвалити, то собівартість у доларах російської нафти зменшується.
Видання наголошує, що забаганка російських керівників боком вилізе саме для простих громадян. Вони знову за один десь стали значно біднішими. Однак журналіст не вірить в те, що вони почнуть масово обурюватись. Адже у них на носі значно важливіші справи: внести Бога в конституцію країни та відсвяткувати 75-річчя великої перемоги...