Уряд Олексія Гончарука має річний імунітет, а отже звільнити його, окрім як на підставі його власної заяви, не можна. Однак, як зазначає газета «День», сьогодні в ЗМІ активно обговорюється інформація про можливі кадрові перестановки, нові прізвища і нові міністерства. Зокрема, можуть з’явитися окремі – міністерство аграрної політики, міністерство промислової політики, міністерство з окупованих територій... З приводу ж самого прем’єра, якщо і відбудеться відставка, то, за інформацією газетярів, його обов’язки виконуватиме чинний віцепрем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Утім, все це поки не є остаточним рішенням. «Торги» триватимуть до останнього. І українці в черговий раз є свідками старих традицій в українському політикумі, коли кулуарно кілька кланово-олігархічних груп в контакті з владою ділять посади і ведуть боротьбу між собою за те, хто сильніше впливатиме на управління державою. Докладніше йдеться в статті «Кадровий цугцванг, або Знову до проблеми двох держав – «внутрішньої» і «зовнішньої».
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, побувши реформаторською маскою президента Володимира Зеленського, незабаром може стати вільним, пише газета «Україна молода». Журналісти вже прогнозували, що слідом за екскерівником офісу президента Андрієм Богданом чемоданний настрій може захопити і прем’єра Олексія Гончарука.
Нічого особистого – просто політика й змагання олігархату за вплив на президента, на економічний вектор країни, а відтак – спроби керувати процесами в країні задля власного добробуту.
Незважаючи на ажіотаж довкола перемовин президента зі старожилом української політики Сергієм Тігіпком, кому й прогнозують прем’єрство в чинному уряді, все ж в оточенні президента того, хто зможе виконувати обов’язки прем’єра, вбачають у кандидатурі віцепрем’єра Дениса Шмигаля. Нині вишукуються юридичні механізми. Відтак у Кабміні може оновитися вплив Ріната Ахметова, бо Шмигаля газетярі вважають саме його людиною.
Не виняток, що таким чином (посиленням позицій людей Ріната Ахметова на вершинах влади) впроваджується план зриву однобокого компромісу між суто пропутінською Москвою та оточенням українського президента.
Газета пише, що співбесіди проводять голова Офісу президента Андрій Єрмак та перший помічник президента Зеленського Сергій Шефір, причому перший просуває інтереси Ахметова, другий – Коломойського. Зеленський навіть не завжди присутній на цих співбесідах. Про це йдеться в матеріалі «Не програти б країну: що чекає на Кабмін і чим це загрожує Україні».
Про те, чи доцільно вводити в Україні прогресивну шкалу оподаткування, аналізує газета «День». Видання пише, що нова влада продовжує фонтанувати ідеями, зокрема в податковій сфері, які в разі їх реалізації можуть лише погіршити стан і без того передкризової вітчизняної економіки. Різні новації, наприклад обов’язковість використання малим бізнесом касових апаратів чи запровадження загального декларування доходів домогосподарствами (винятково з фіскальною метою), можуть лише поглибити «тіньовий» економічний сектор. На жаль, як стверджує газета, із цієї серії – нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт від депутата Олександра Дубінського щодо впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб.
Ідеться про зміни до Податкового кодексу, якими запроваджуватимуться три ставки оподаткування фізосіб: 18% – якщо доходи особи не перевищують десятикратного розміру мінімальної щомісячної заробітної плати; 36% – якщо дохід перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати, але менший від двадцятикратного її розміру; 54% – якщо база оподаткування перевищує двадцятикратний розмір мінімальної зарплати (понад 94 460 гривень).
Дубінський традиційно апелює до соціальної справедливості. Мовляв, багаті люди заплатять до держбюджету за бідних, котрі за рахунок грошей «багатіїв» отримають більший «шмат» бюджетного «пирога» у вигляді щедрих соціальних послуг. Та чи справді наслідки новації відповідатимуть шляхетній меті досягнення соціальної справедливості? А не матимуть зворотний руйнівний ефект у сучасних українських реаліях, за яких значна частка державних коштів банально розкрадається через численні корупційні схеми? І чи здійснив автор законопроєкту хоча б мінімальний аналіз та економічний прогноз щодо ймовірних негативних наслідків? Скоріш за все, ні, наголошує видання.
Утім, нинішня влада зі своїм «турборежимом» і «парадом» сумнівно-притомних ініціатив навряд чи зважатиме на будь-які фактори ризику, аби лише повернути втрачені рейтинги і довіру з боку народної більшості. А відтак швидке й беззастережне впровадження прогресивної шкали податків на доходи фізосіб, із високою ймовірністю, призведе до ще більшої «тінізації» української економіки. Про те – чому, пояснюється в публікації «Фіскальний фальшСтарт».
Україна хронічно недовиконує Державний бюджет. При цьому нова влада, яка обіцяла небачені раніше досягнення і різке зростання показників, не може впоратися з першочерговими завданнями: дефіцит у січні становить понад два мільярди гривень, констатує газета «Україна молода».
Проблему, на думку експертів видання, створило насамперед неправильне прогнозування курсу гривні, яке й призвело до мінуса 2,3 мільярда гривень. Але не тільки.
За статистикою, доходи, які надійшли від митних зборів на імпорт, на 5,5 мільярда нижчі, ніж рік тому. Головна причина – курс гривні. Якщо торік у цей період був курс 27–28,5 гривень за долар, то цьогоріч – 24-25 гривень.
Ще одна причина: зниження темпів зростання зарплат. Якщо рік тому Україна піднімала оплату своїх працівників на близько 26-30% у порівнянні з 2018 роком, то Зе-команда поліпшує фінансове утримання народу значно скромніше: лише на 13,9%. Таким чином держава взялася зменшувати інфляцію і затиснула реальний сектор економіки, не даючи «повітря» для його розвитку.
Тим часом Державний бюджет 2020 року зверстали зі сподіванням, що зарплати зростатимуть щонайменше на 15%. Утім, експерти видання прогнозують, що за підсумками року українці матимуть не більше від 10 відсотків. Заголовок статті – «Гроші в решеті: влада не може впоратись зі зростанням дефіциту держбюджету».