Ірина Кононенко

Україна робить усе можливе, щоб не допустити поширення коронавірусу в країні. З минулого тижня в медичному центрі в селищі Нові Санжари Полтавської області на карантин на два тижні розміщені українці, евакуйовані з Китаю. А з понеділка тих, хто приїжджає в Україну з Італії, як повідомили 24 лютого в ДПС України, зустрічатимуть в аеропортах медики, які будуть вимірювати у них температуру.

На карантині в Санжарах разом із евакуйованими українцями перебуває міністр охорони здоров'я України Зоряна Скалецька. Щоправда, вона не обмежена в переміщеннях, на відміну від евакуйованих, так як спілкується з ними виключно в захисному костюмі.

В інтерв'ю телеканалу Радіо Свобода «Настоящее время» міністр заявила, що напади на автобуси з привезеними у Нові Санжари евакуйованими з Китаю, які мали місце 20 лютого, переслідували політичні цілі і людьми, на її думку, просто маніпулювали, щоб вселити їм страх за своє життя.

– Як проходить ваш звичайний день під час карантину в Нових Санжарах? Чи є хворі серед евакуйованих?

– Мій день починається і закінчується зі спілкування з журналістами. У робочий час у мене багато телефонних дзвінків, нарад по скайпу, так було вчора і позавчора. У міністерстві багато справ, які треба контролювати, роздавати завдання.

Сьогодні я відвідала евакуйованих із провінції Ухань. Відчувають вони себе добре, так кажуть наші медпрацівники. Ознак гострих респіраторних захворювань у них немає. Проблеми, які у них виникають, – звичайні побутові речі: наприклад, зламався перехідник або потрібен адаптер до розетки. В цілому у них все в порядку, всі задоволені. Всі розуміють, що є умови, на які вони погоджувалися, в тому числі перебування в ізоляції, під наглядом. Ми з ними знаходимо взаєморозуміння.

– Чи буде Україна вживати якихось спеціальних заходів у зв’язку з тим, що спалах коронавірусу поширився на північну Італію?

– І європейські країни, і ВООЗ моніторять ситуацію, яка зараз відбувається в Італії. Ми одночасно з ними робимо те ж саме. 24 лютого до кінця дня європейські країни повинні були узгодити дії щодо ситуації, які заходи вживати, а наші фахівці до того ж часу повинні були надати інформацію, які кроки слід зробити нам, щоб далі винести план на оперативний штаб Міністерства охорони здоров'я і уряду. Це потрібно для ухвалення остаточного рішення. Сьогодні це все в процесі фіналізації.

Ми стежимо за ситуацією, спостерігаємо за тим, наскільки влада Італії контролює поширення [вірусу]. Вони вже застосували обмежувальні заходи: скасували публічні заходи, скасували публічні події різного роду; закриті школи, для того щоб обмежити комунікацію. І зараз вони вивчають, звідки поширився вірус. Тому що в таких епідемічних ситуаціях у першу чергу має значення зменшення кількості контактів, зменшення відвідування громадських місць.

Також ми повинні врахувати всі чинники, які впливатимуть на перетин кордону: адже в день ми маємо близько 20 рейсів з Італії в Україну. Це велика кількість людей. Природно, не всі приїжджають з північних регіонів, але ввечері ми повинні розробити пропозиції, як ми плануємо реагувати. Природно, це будуть узгоджені дії, симетричні тим, як Європа буде підходити до цього питання.

– Може бути введений карантин для тих, хто приїжджає в Україну з Італії?

– Сьогодні ні. Складна ситуація тільки в деяких містах, десяти маленьких містах: загалом це 50 тисяч населення, де застосовані обмежувальні дії. Тобто спалах не стосується всієї країни, Рима, Неаполя або Сицилії. Але в загальному ситуацію ми моніторимо.

– І про евакуацію з Італії теж не йдеться?

– Сьогодні ми говоримо про евакуацію людей лише із зони карантину, зони зі строгими обмеженнями і з високим ризиком підхопити вірус. Тому сьогодні по Італії тільки моніторимо ситуацію. Сподіваємося, спалах піде на спад і це буде питання лише кількох невеликих міст.

Фоторепортаж: коронавірус в Італії

Є жорсткий контроль дотримання епідемічних пересторог: не контактувати з хворими в громадських місцях, уникати контакту, якщо людина кашляє або пчихає, оскільки вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Мити руки дезинфектором або просто милом. Це ті кроки, які можуть уберегти від звичайного грипу, також від можливого короновірусу.

– Те, що сталося в Санжарах, нападу на потенційних носіїв коронавірусу: це може повторитися?

– Думаю, насправді тут ідеться більше про підбурювання людей. Коли маніпуляція стосується найдорожчого – життя, коли всі хочуть зберегти своє життя, а маніпуляція відбувається до рівня загрози, – природно, що це сильна маніпуляція. Навіщо це потрібно було? Можливо, це питання політичних цілей.

Але я б хотіла сказати, що ми щодня розповідали про ситуацію в країні, ситуації в світі, заходи у зв'язку з коронавірусом, які ми вибираємо, що буде запроваджуватися, щоб це все було безпечним. Усе це озвучувалося на всіх конференціях і прес-брифінгах, інформація була на сайті, ми телеграм-канал створили. Тобто від нас інформація йшла. Але запиту на неї насправді було небагато - рівно до тих пір, поки цим не почали маніпулювати і піднімати на рівень страхів.

Можливо, у нас є вироблений підхід: поки мене це не стосується, я цим не сильно цікавлюся. Наприклад, про політичні партії ми згадуємо тільки тоді, коли вибори приходять, а до цього ніхто не цікавиться життям політичної партії. Природно, те, що трапилося в Санжарах, – це урок для всіх, мені здається. Так само, як ми повинні піклуватися про своє здоров’я кожного дня, превентивно працювати, цікавитися щодня, яку інформацію дає влада, і піклуватися про своє здоров’я ще до відвідування лікаря.

Але поки все це не приїхало сюди, у нас новини пролітають повз вуха. Звісно, можна знайти ще один варіант, який ми не використали: наприклад, ми листівками всю Україну не засипали. Але, з іншого боку, коли ми почали говорити і в усіх газетах писати про коронавірус, то могли посіяти паніку. А люди могли почати думати незрозуміло що. Ми комунікували звичайним тоном, так, як ви робите кожен день, і це все йшло в нормальному режимі. І нічого не віщувало того, що хтось ось так проманіпулює і переверне [ситуацію].

– Ви вважаєте, що хтось спеціально організував дезінформацію, маніпуляцію в Санжарах?

– Цю ситуацію ми ще будемо прояснювати. Але це базові речі: той, хто навчався медицині, їх знає. І знає, як передаються гострі респіраторні захворювання. Те, що сталося, свідчить не про те, що всі вони пропустили пари або курс. Йдеться про те, що людей маніпулятивно залякали страхом за їхнє життя.

Знаєте, як я розумію закони маніпуляції? Коли людину маніпулятивно ставлять в ситуацію життя або смерті, вона перестає думати логічно, критично мислити, використовувати свої знання. Людина починає думати лише про життя або смерті. Я переконана, що та конкретна маніпуляція була дуже професійна.

Завжди можна сказати, що лікарям і Міністерству охорони здоров’я треба було більше писати, говорити про вірус – не двічі на день, вранці на сайті, ввечері на брифінгу, – а частіше. Але ми говорили, що відбір будь-якої установи, куди б не приїхали евакуйовані, буде відбуватися за вимогами безпеки і Нацгвардії, ДСНС, і МОЗ, щоб це було безпечно і для місцевого населення, і для людей, які туди евакуйовані. А нам у відповідь кажуть: ви ж не розповідали про це! Але що ми ще мали розказати?

– Як саме була організована ця маніпуляція?

– Я не фахівець із маніпуляцій, щоб зараз розкласти вам усе по поличках. Але ми можемо бачити, як це відбувалося. Наприклад, коли виходив наш пресбрифінг, а матеріали з нього транслювалися по телебаченню і йшов наш сюжет із пресконференції, потім у студії гості або експерти, політтехнологи говорили: ми почули, але якось слабо віриться. І далі йшла розмова про щось інше. Тобто кожен раз озвучували сумніву, але жодного разу [не озвучив] факти. І тому люди не до кінця нам вірили.

Чи маємо ми вплив на те, що коментують в ефірах ті чи інші експерти? Коли вони говорять: «Слабо віриться» – це коментар?

– В Україні вистачає захисних засобів і устаткування для боротьби з коронавірусом?

– У нас багато було розмов, що не вистачає засобів безпеки і чи був безпечним захист. І що для тих людей, які працюють з евакуйованими, треба також забезпечити захист. Гадаю, що ми продемонстрували те, що у нас є такі засоби. Так, кажуть, що в Україні нічого немає, але тільки ми показали, що костюми є. Насправді кожну ситуацію можна повернути по-різному, в кожній ситуації можна сказати, «щедрий» або «скупий».

– Ви думаєте, що організатори маніпуляції переслідували політичні цілі?

– Думаю, що це політичні сили або вплив із розрахунком на політичні дивіденди. І я б не хотіла, щоб тема охорони здоров’я стала розмінною монетою в політиці. Тому що є базові речі, епідеміологічна безпека передусім. Робити її предметом маніпуляції, підривати фактично довіру громадян – це те ж саме, що під час пожежі кричати: «Всі двері закриті, ми згоримо!». Тоді всі один одного просто затопчуть. І ми бачили такі ситуації.

Інша справа, коли всі поступово розуміють, що є виходи і всі знають, куди йти, ніхто паніку не сіє. Коли серед громадян починають сіяти паніку, не в межах реформи про тарифи чи ще щось, там можна дискутувати, там є про що розмовляти. Але в базових питаннях безпеки думкою громадян не можна маніпулювати, не можна використовувати цю тему, сіяти паніку. А паніка за фактом призводить до того, що всі помруть.

Ви подивіться: всього 2% смертей від коронавірусу в епіцентрі. І це люди, які пізно звернулися до лікарів, це люди похилого віку, у яких ослаблений організм. А у нас в ефірах ви чули, що говорять? «Діти ж будуть вмирати!». А ви чули, що доктор Комаровський не один раз говорив? Що дітки переносять хворобу легко або взагалі не хворіють, і молоді люди також дуже легко все це переносять. Взагалі летальний результат мінімальний.

Тому коли ставлять питання життя або смерті, ця маніпуляція не тільки вбиває довіру до фахівців-епідеміологів в Україні, довіру до влади, а й призводить нас до таких ситуацій, коли люди ще більше страждають.

– Ви, як міністр, що будете з цим робити?

– Якщо міністр освіти викладатиме той чи інший предмет, навіть у першому класі, після цього всі побачать, що це можливо і це дійсно цікаво, і діти на урок побіжать, а не навпаки, захочуть утекти. Якщо міністр оборони піде і за собою поведе своїх же, правильно координує все на полі бою – я думаю, це дасть набагато більше довіри тим, хто залучений до цього процесу.

Що відбувається тут, у Санжарах, – це гарантія того, що ми вживаємо всіх епідеміологічних заходів. І вони дійсно дієві і безпечні навіть тут, якщо дотримуватися всіх правил. Поза межами медичного центру це тим більш безпечно.

По-друге, все моє керівництво міністерством все-одно залишається: через телефон або через наради по скайпу, якщо я у відрядженні. Так було раніше і так само залишається зараз. Для моїх заступників такий режим був звичним: вони ходять на наради, ми постійно зідзвонюємося. У міністерстві, наприклад, ми можемо і не побачитися, якщо немає спільної наради.

Ми в суботу провели нараду, вчора телефонували один одному. Сьогодні з кожним із них я окремо розмовляла, тому що вони ходили на різні наради. Документи вчора я частково розписала, сфотографувала і вислала, щоб знали, на кого який документ розписувати. У мене тут ще стопки справ, які я повинна обробити, але у мене немає часу, тому що або телефонний дзвінок, або ефір. Роботи дуже багато. Але вся робота складається з ухвалення рішень, а рішення можна ухвалювати і перебуваючи тут. Координувати зусилля, разом радитися можна і тут.

– Вам держава доплачує за перебування в карантині?

– Без доплат. У нас держава і так цінує міністрів, я знаю.

Оригінал публікації на сайті «Настоящее время»