У Китаї не вщухає епідемія, викликана коронавірусом – кількість померлих перевищила тисячу людей. «Інфікує» вірус також економіку, і не лише в Китаї, який є «фабрикою» виробництва кінцевих продуктів або їх складових для всього світу. Китай – найбільший імпортер нафти у світі – зменшив її споживання на 20% за підрахунками агенції Bloomberg. Це – найрізкіше скорочення купівлі нафти за майже 19 років – після терористичної атаки на вежі-близнюки у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Якими є ризики коронавірусу для економіки України та Росії, що не міняє своєї політики стосовно Донбасу і Криму? Оцінює російський економіст, співробітник Інституту Брукінгса у США Сергій Алексашенко.
– Наскільки «китайський» коронавірус заразив світову економіку?
– У пострадянського простору є свої проблеми, які потребують вирішення і без поширення коронавірусу. Це по-перше. А по-друге, хоча минуло вже півтора місяця від початку оголошення епідемії, поки всі розмови про макроекономічний ефект від поширення вірусу можна віднести до гіпотетичних розмов.
Дійсно, наприклад «Starbucks» (міжнародна мережа кав’ярень швидкого обслуговування американської фірми «Starbucks Corporation» – ред.) закрила половину своїх кав’ярень у Китаї, а «Burberry» (британська компанія з виробництва одягу, аксесуарів і парфумерії люкскласу – ред.) закрила у Китаї чверть своїх магазинів. Дійсно, з’являється все більше повідомлень про виникнення саме через поширення коронавірусу проблем із постачанням певних базових товарів. Зокрема, минулої ночі стало відомо, що в НХЛ (Національна хокейна ліга – найпрестижніша хокейна ліга світу – ред.) виник дефіцит ключок.
У НХЛ виник дефіцит ключок
Зрозуміло, що це – перші дзвоники, такі собі перші «квіточки», а «ягідки» ще попереду. Але передбачити, що буде далі, неможливо. Бо потрібен достовірний прогноз про поширення коронавірусу. Оскільки вірус сконцентрований здебільшого в Китаї, тому там запроваджені жорсткі карантинні заходи. І як наслідок – Китай став поступово закривати свої кордони для зовнішньоторговельних зв’язків. Водночас потужні корпорації, наприклад «Фольксваген», «Тойота» тимчасово припинили виробництво на їхніх підприємствах у КНР. «Фольксваген» – на півтора місяця припинив, а «Тойота» – на два тижні. Інші можливі економічні наслідки епідемії коронавірусу – світовий попит на сировину впав, ціна на нафту пішла вниз.
Це – перші «квіточки», а «ягідки» ще попереду
Хоча сказати точно – це саме наслідок поширення вірусу або надлишок пропозиції нафти на ринку (а він зараз очевидно відчувається), сказати важко.
– Наскільки має подешевшати нафта, щоб Путін «пом’якшився» до України?
– Починаючи ще з 2008 року світова економіка, і російська економіка живуть в умовах таких мінливих цін на нафту. Вони коливались від 30 доларів до 148. Тобто, і світова економіка, і російська бачили різні варіанти. І сьогодні можна достатньо впевнено стверджувати, що якісь серйозні економічні … ні, потрясіння не скажу, а наслідки настають при ціні на нафту нижче від рівня 35 доларів за барель. От якщо ціна опускається нижче цього рівня, російська економіка, бюджет Росії починають відчувати наслідки. Ціна на нафту важлива для російського бюджету і російського платіжного балансу. Держбюджет складається, балансується за розрахунку ціни на нафту 43 долари за барель.
Держбюджет Росії складається за розрахунку ціни на нафту 43 долари за барель
Тому навіть якщо уявити, що ціна на нафту становитиме 43 з половиною долари (а це приблизно на 10 доларів нижче, ніж сьогодні), то бюджет не відчує жодних наслідків, крім того, що «кубышка» – Фонд національного добробуту – перестане наповнюватися. Тому запас міцності у російської економіки є. З іншого боку, якщо припустити, що ціна на нафту впаде нижче від 35 доларів за барель, чи зміниться після цього зовнішньополітична позиція Росії? Моя відповідь – ні. Бо «одночасно» не означає «тому що». І вважаю, що це не приведе до якихось змін відносин Росії та України.
– Українська економіка-2020: що їй загрожує – вірус чи брак реформ?
– Українська економіка в цьому, 2020 році, залежатиме від того, що робитиме влада – президент Зеленський, уряд, Рада. За підсумками 2019 року можу сказати, що в країні створено достатньо міцний фундамент. Тобто, інфляція знизилася до 4 відсотків річних. І можна достатньо сміливо стверджувати, що це міцний рівень. Що це – невипадково, Національний банк і Мінфін спільно мають намір проводити таку доволі жорстку політику, яка обмежуватиме інфляцію.
…чи це буде халупка Наф-Нафа чи то Нуф-Нуфа з тростинок?
Отже, фундамент є, а чи зможе Україна на ньому побудувати красивий «будинок», чи це буде халупка Наф-Нафа чи то Нуф-Нуфа з тростинок, листячка, і найменший подих вітру на світовому ринку, світової кон’юнктури зразу цю хатинку зруйнує?
Це, власне, і залежить від української влади. Мені здається, що є достатньо оптимізму вважати, що влада має намір зробити так, щоб цього року економіка зростала швидше, ніж торік. А чи вийде? Знаєте вислів: «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Побачимо.