Зе-команда, непублічний мер та можливі вибори. Як складається політичний ландшафт у Запоріжжі

Запоріжжя – Рейтинг президента зберігає свої показники попри падіння у загальноукраїнських опитуваннях – таку ситуацію демонструє одне з останніх соціологічних досліджень, проведених наприкінці січня у Запоріжжі. Водночас, соціологи фіксують 10% зростання рейтингу чинного мера Запоріжжя. Що відбувається у політичному житті цього центру Півдня України, та як поточна ситуація може вплинути на майбутні місцеві вибори Радіо Свобода розпитало запорізьких політичних експертів.

Запорізька область – одна з тих, що дали найбільшу кількість голосів президенту Зеленському, а згодом і його команді на виборах 2019 року: 39,75% – на президентських та 48,39% – на парламентських. Восени 2019 року в регіоні розпочалося перезавантаження державних органів влади на місцях. 6 вересня в регіоні був призначений новий голова ОДА Віталій Туринок, який до цього не мав досвіду державної служби та працював у сфері бізнесу. Певних трансформацій зазнала і сама ОДА. Так, свої посади в цьому органі змогли зберегти лише двоє заступників голови адміністрації: Андрій Антонов, який працював в ОДА з 2015 року, зокрема на посаді заступника з листопада 2018 року, та Зінаїда Бойко, яка працює в ОДА з 2005 року, а на посаді заступника з січня 2018-го.

Попри майже пів року роботи пізнаваність очільника регіону лишається низькою серед запорожців. Так, відповідно до опитування, проведеного кампанією IRG наприкінці січня 2020 року, 36,4% опитаних жителів Запоріжжя не знають хто такий Віталій Туринок, а підтримують його діяльність лише 3,3% містян.

«Тільки за аналізом подій, навряд чи я бачу його представником провладних сил, як не дивно. Це, як на мене, більш якась компромісна постать у контексті внутрішніх бізнесових розбірок, які на терені Запоріжжя відбуваються з 90-х років між центральною владою, місцевими представниками, електоратом, громадськими інституціями та іншими суб’єктами політичної і бізнесової діяльності Запоріжжя. Тому напряму прив’язувати (до Зе-команди – ред.) його навряд чи можна. Рейтинг, який опублікований, не такий-то і високий, тому навряд чи він може вплинути на політичний процес», – каже професор, завідувач кафедри політології Запорізького національного університету Євген Цокур.

Стосунки голови ОДА Віталія Туринка та «Зе-команди» в Запоріжжі наразі є неоднозначними. 1 лютого 6 депутатів від «Слуги народу», що є вихідцями з регіону або обрані звідти за мажоритарними округами, оголосили про свою недовіру очільнику області. Звернення, адресоване президентові та керівництву офісу президента, вони оприлюднили у соцмережах.

Запорізький політтехнолог Ігор Громов зазначає, що ця ситуація згодом позначиться на рейтингу президента та його команди у Запоріжжі та пояснює яким чином:

«Це впливає на сприйняття президента Зеленського і «зеленої» команди взагалі. Авжеж, знижує, демонструє, що нема монобільшості, як вони звикли мати. Це все краплі… Не можна сказати, що виборці будуть прямо занепокоєні цим, але це все краплі, що підточують рейтинг. Він просто так не падає за один день, що прокинулися: «Ах, який поганий Зеленський! Які погані «слуги народу»!». А ось так крап-крап-крап і прокинулися з 10% підтримки», – каже політтехнолог.

«Заморожений» рейтинг президента

Якщо загальноукраїнські опитування, проведені наприкінці січня, демонструють тенденцію до падіння підтримки чинного президента та його політичної сили, то у Запоріжжі ці показники поки лишаються відносно стабільними, порівняно з осінню 2019 року. За даними соціологічного дослідження, оприлюдненого представниками соціологічної компанії IRG і проведеного наприкінці січня, рейтинг Зеленського на кінець січня у місті складав 42,4% при похибці 2,1%. На кінець жовтня аналогічний показник, за даними соціологічної компанії, був 40.5%.

«Будь-яка політична сила, яка приходить до влади, в більшості випадків втрачає потім свій рівень підтримки, оскільки очікування завжди є більшими, ніж можливість будь-якого лідера чи політичної сили. Тому зрозуміло, що формується певний вакуум. Він заповнюється або реально опозиційними, або якимись новими політичними силами.

На жаль, як мені здається, на рівні Запоріжжя по кілька років, якщо не десятиліть, не маємо якоїсь такої, принаймні, прозорої політичної картини формування, а відповідно і якоїсь політичної сили, яку б прив’язували до відповідного географічного чи історичного регіону», – пояснює професор, завідувач кафедри політології Запорізького національного університету Євген Цокур, чому у Запоріжжі наразі не фіксується різкого падіння рейтингу президента та правлячої партії.

Тенденцію до падіння рейтингів Зеленського та пропрезидентської партії спостерігає політтехнолог Ігор Громов, втім конкретних цифр не називає: «Навіть брендові контори публікують результати, різниця між якими далеко за межами статистичної похибки. Про що це говорить? Про те, що йдуть соціологічні маніпуляції на більш низькому рівні, тобто соціологи продаються, видають якісь результати знову ж таки для маніпуляцій. На даний час у мене соціології по місту Запоріжжя нема. Загальне спостереження, що тренд «зелених» і самого президента падає, але наскільки падає, поки сказати не можу».

Представник Комітету виборців України, політолог Роман П'ятигорець ставить під сумнів тезу, що в майбутньому «Зе-команді» вдасться повторити у Запоріжжі свій успіх на позачергових парламентських виборах 2019 року, коли лише належності до неї було достатньо для перемоги.

«На місцевих ця штука не працюватиме, бо подивився ті вибори, що походили зараз в ОТГ. Результати у Запорізькій області у нас в громадах у «Слуг народу» дуже сумні. Про що це говорить? Більше все таки дивляться, що Марія Іванівна – вчителька в школі, а Федір Миколайович – це місцевий фермер… Пізнаваність цих персоналій зіграла основну роль. І багато депутатів пройшло, які так само не брали собі партійний бренд. Зрозуміло, що на місцевих виборах його треба буде взяти обов’язково, але мені здається, що склад команди, що піде на вибори, гратиме дуже важливу роль», – каже Роман П’ятигорець.

Водночас експерт констатує тренд падіння рейтингу пропрезидентської сили на Запоріжжі, посилаючись на закрите соціологічне дослідження, проведене на початку лютого.

«По області в Зеленського рейтинг падає. Досить тривожно росте рейтинг у ОПЗЖ. Принаймні та частина «зелених», що зараз відколюється, вона відколюється до ОПЗЖ. Інші гравці практично стоять на місці, – ділиться експерт. – Думаю, що на Західній Україні рейтинг ще сильніше впав. Треба розуміти, що Запоріжжя – це Південний схід. У нас дуже консервативний виборець. Не уявляю, що з ним треба зробити, щоб він дуже швидко перемкнувся, змінив свою думку».

Скандальні заяви представників правлячої партії навряд чи можуть суттєво обвалити рівень підтримки цієї сили, каже Євген Цокур. Експерт вважає, що такі вчинки сприймаються виборцями не як елемент негативного іміджування, а як «мильна опера політичного плану».

«Коли суспільство обирало певною мірою через медійну, кінематографічну складову політичну силу і лідера, то воно, зрозуміло, очікувало і мабуть хотіло побачити політику, в тому числі як кіно і як шоу. І в принципі воно отримує ці скандали. Вони не несуть такої разючої вже складової, яка б нищила державність, принаймні, а несуть характеристику звичайних людських вад, які у кожного, принаймні, можуть бути. І, відповідно, це, як на мене, навіть іноді і наближує політиків до суспільства, бо надмірна утаємниченість і ідеальний образ, який намагався бути створений попередніми владами, викликали занепокоєння. Довіри до цього не було: або це ідеальні політики, або до нас доходить лише та інформація, яку нам хочуть надавати», – пояснює експерт.

На показники рейтингу впливатимуть саме події, пов’язані з корупцією влади та змінами соціально-економічних умов життя пересічних громадян, каже політтехнолог Ігор Громов.

«Коли, наприклад, «Європейська солідарність» всякі «червоні лінії» малювала, казала «Ні Москві! Ні продажу України!», для масового виборця, «болота» було однаково. Коли вони (такі виборці – ред.) бачать зарплати, які існують у міністрів, коли бачать корупцію, де пишуть, що і «онукам прибарахлитися вистачить», коли бачать Оман, золоті унітази – то це, якраз, на них і впливає», – роз’яснює експерт.

Думки експертів щодо важливості приналежності до певної партії для перемоги у Запоріжжі на майбутніх місцевих виборах-2020 розходяться. Представник Комітету виборців України, політолог Роман П’ятигорець вважає, що партійність уже не гратиме ключової ролі під час кампанії на місцях. А інші експерти – Євген Цокур і Ігор Громов – зазначають, що впливу належності до певної політичної сили уникнути не вдасться. Це пов’язано зі змінами у законодавстві, що передбачають проведення місцевих виборів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати.

«Новий виборчий кодекс – це чиста пропорціоналка, тобто у мажоритарників ніяких варіантів нема, їм доведеться йти до партії. Але є поправка на «вітер». Є припущення, що тренд на «нові обличчя» збережеться, але буде відрізнятися. Буде вже тренд на «нове обличчя з історією». А це людина, яка має професійні досягнення, що буде асоціюватися з тим, що вона здатна до державного управління. Це люди з економічними, юридичними професіями, – пояснює політтехнолог Ігор Громов. – Історія – це значить, що це не просто людина з вулиці, яка, наприклад, бігала з фотокамерою і тут стала визначати долю держави чи свого міста. Обирати усіляких фотографів, чоботарів, безробітних не будуть».

Поява локальних гравців у Запоріжжі

Особливістю сьогоднішньої політичної ситуації в Запоріжжі є також спроба сформувати під місцеві вибори власну партію діючим мером Запоріжжя Володимиром Буряком. Він обійняв цю посаду у 2015 році, не вівши до цього публічної діяльності у сфері політики. Попри відносну непублічність, коли у 2016 році мер Запоріжжя отримав найнижчий індекс публічності серед своїх колег в Україні, за даними «Опори», та періодичні скарги місцевих ЗМІ на вибіркове спілкування з медіа, запорізький міський голова має високі показники підтримки з боку містян.

29 січня мер Запоріжжя закликав чинних депутатів міської ради створити міжфракційне об’єднання, якому пропонує згодом іти з ним на місцеві вибори. Також у січні 2020 року одна з існуючих партій під назвою «Єднання» була перейменована на «Партію Володимира Буряка «Єднання» з юридичною адресою у Запоріжжі. За даними місцевих ЗМІ, її очолили представники муніципального телеканалу Z, підконтрольного мерії, та представниця роздержавленої муніципальної газети «Запорізька Січ». Сам Володимир Буряк поки публічно не коментував інформацію щодо появи партії власного імені.

На момент обрання мером у 2015 році міський голова Запоріжжя мав підтримку депутатів фракції «Опозиційного блоку», більшість яких, як і сам Володимир Буряк, були чинними чи колишніми працівниками комбінату «Запоріжсталь», що належить Рінату Ахметову.

«У Буряка поки нема підтримки «Опозиційного Блоку». І взагалі майбутнє «Опозиційного блоку» незрозуміле. З ким буде працювати ця команда? Позачергові вибори, по-суті, сплутали їм всі карти: показали, що в «Опоблоку» перспектив немає. Воно і зрозуміло, чому їх нема, бо «Слуга народу» зжер їхню всю електоральну базу. Можна провести паралелі: свого часу була велика електоральна група комуністів і їх потім з’їла Партія регіонів як більш модерновий партійний проект. І зараз «Опозиційний блок», не відчувши нових трендів, був з’їдений «Слугою народу», – говорить політтехнолог Ігор Громов.

Утім, до літа 2019 року стосунки мера міста та цієї політсили мали більш чітко визначений характер. Під час позачергових виборів Володимир Буряк ішов 8-м номером у загальнонаціональному списку «Опоблоку». Паралельно в місті також балотувалися за мажоритарними округами Ігор Чумаченко, Віктор Бусько та заступник мера Анатолій Пустоваров, які позиціонувалися як «команда Буряка». В Запоріжжі поширювалися листівки та борди зі спільним зображеннями цих кандидатів та Володимира Буряка, які за стилістикою нагадували рекламу «Опоблоку».

Утім, навіть незважаючи на найдорожчу виборчу кампанію на запорізьких округах, за підрахунками «Чесно», пройти ці кандидати до парламенту не змогли. Не потрапив туди і Володимир Буряк.

Та чи не повторить «партія Буряка» долю «команди Буряка» на виборах 2019 року? Політтехнолог Ігор Громов каже, що у такого утворення на відміну від періоду виборів до Верховної Ради є шанси на успіх, і пояснює чому: «Буряка сприймають як міського лідера. І людям відверто незрозуміло, коли популярний міський голова збирається йти кудись там, наприклад, в Верховну Раду. Вони не зрозуміють, що це. Зрада, якийсь побіг? Тобто вони не хочуть, щоб він йшов. Навіщо? Хай сидить тут, займається каналізацією тощо. Кернес з 70% підтримки і його команда теж пролетіли. Люди не готові відправляти популярного міського голову до Верховної Ради. В цілому, це досить поширена місцева практика».

А представник же КВУ Роман П’ятигорець також зазначає, що цей проєкт має значний резерв для перетікання кадрів із інших політичних сил і дозволяє уникнути негативної реакції виборців через попередню політичну діяльність партії.

«Це спеціально місцева партія, як свого часу Богуслаєв зробив, провівши через «Нову політику» свою фракцію до міськради і отримавши секретаря (міськради – ред.). Усі розуміють, що у мера рейтинг вище, ніж у будь-якого окремо взятого депутата діючої каденції. Тому був запропонований такий формат, під який почався активний рух – почали долучатися багато депутатів. Є «мертві» політичні сили, а мертве вдруге померти не може. Що це? Це «Самопоміч», яка не існує практично взагалі, це «Укроп» зі своїми 0,8%. Це мертві практично бренди. БЮТ сильно не добирає по місту до 5% бар’єру, але там є люди зі сумнівами, які будуть думати чи перебігати», – каже політолог.

Ключову проблему експерт для утворення під мера Запоріжжя вбачає саме у складі партії: «Проблема у Буряка може бути лише одна: в команду візьмуть токсичних людей, які тягнуть на дно не лише себе, а й потягнуть і Буряка, коли він буде збирати коаліцію і ліпити її з цих різних людей».

Утім, поки що Володимиру Буряку вдається не лише втримати, а й наростити свій рейтинг, відповідно до останніх соціологічних досліджень. Якщо на кінець жовтня 2019 року, діяльність Володимира Буряка повністю схвалювало лише 17,3 % городян, то наприкінці січня цей показник збільшився майже на 10% і складає 28%. З чим же пов'язаний такий скачок підтримки?

17 січня цього року СБУ провело обшуки в міжнародному аеропорту, що належить місту Запоріжжя, у справі щодо «зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення, внаслідок чого комунальному підприємству завдано збитків на суму понад 1,5 мільйона гривень». Одному з колишніх посадовців підприємства було оголошено підозру. Саме у цій ситуації експерти бачать потенційні трігери для нарощування своїх позицій Буряком.

Одразу після обшуків міський голова Запоріжжя зробив заяву, у якій пов’язав обшуки з діями центральної влади та майбутніми виборами: «У чому предмет спору між громадою та Києвом? Це концесія. По суті, в нас нахабно хочуть відібрати об'єкт, в який вкладені кошти громади Запоріжжя, залишивши нам борги, кредити, а собі забрати весь майбутній прибуток…».

Раніше представники уряду неодноразово заявляли про ідею передачі аеропорту Запоріжжя у концесію. Втім, підтримки з боку міської влади ці пропозиції не отримали.

Політтехнолог Ігор Громов пояснює, як ця ситуація дозволила меру приміряти на себе образ «захисника» і наростити відсоток підтримки з боку городян. Експерт наводить приклад з початку 2010-х років:

«Якщо згадати історію Запоріжжя, пресінг популярного на певний момент міського голови призводить до прямо протилежного ефекту, і люди можуть проголосувати проти, бо не можна змішувати місцеві вибори і національний бренд. Якщо є висока довіра до президента і його бренду, то не факт, що городяни підтримають це на місцях, – роз’яснює експерт. – Пригадаємо 2010 рік, коли по-суті Партія регіонів в обличчі Кальцева (Володимир Кальцев згодом був кандидатом у мери від ПР і програв вибори – ред.) пресувала Євгена Карташова, найпопулярнішого на той момент кандидата на посаду міського голови і чинного міського голову. Він не пішов на мерські вибори…Що вийшло в результаті? Не дивлячись на те, що Янукович і Партія регіонів були лідерами симпатій запорожців з рейтингом близько 60%, місто на виборах міського голови в піку такому відношенню обрало Олександра Сіна, який взагалі позиціонувався від «Батьківщини», чий рейтинг по Запоріжжю складав 6-7%».

Представник Комітету виборців України Роман П’ятигорець теж називає ситуацію довкола міського аеропорту фактором росту рейтингу мера, а також вказує на «позитивну» картинку діяльності останнього, яка домінує в локальному медіапросторі.

«На місцеву владу нуль негативу. «Тарифи – до НКРЕКП звертайтесь. Газ та інше…Це все олігархи, політика президента… Ми тут ні до чого». Подивіться, яка була зима тепла, жодної сніжинки. Ніхто не лаяв владу: «Де ці снігоприбиральні машини? Чому двори не прибрані?». Народ не відчуває негативу абсолютно до місцевої влади, а всю його повноту на себе перетягає президент якби за прийняття через законодавців якихсь законів, які можуть торкатися ФОПів, фермерів, бюджетників. Виходить, що чудить Київ, а на місцевому рівні зашкварів нема: у нас місцеві новини переглянеш – найліпший в країні аеропорт, дороги відремонтовані…», – пояснює Роман П’ятигорець.

Та мова про глобальне зростання підтримки міського голови поки не йде: «Те, що Буряк є лідер (за позитивною оцінкою діяльності – ред.) – це однозначно тому, що поки нема альтернатив, ніхто не намагався позиціонуватися як його опонент, – пояснює Ігор Громов. – Це особливість запорізької виборчої кампанії в місцеві органи: завжди діючий міський голова має високий рейтинг. Так само Сін (Олександр Сін, попередній міський голова – ред.) на початок виборчої кампанії мав десь 30%... Аж поки не з’явився «Опоблок», поки не почали лідера з Буряка формувати».

«Міцний господарник» forever?

На сьогодні міський голова Володимир Буряк – єдиний, хто заявив про свої мерські амбіції. Під час його минулої кампанії активно експлуатувався образ «міцного господарника». Таке позиціонування кандидатів неодноразово використовувалося і на інших мерських виборах у Запоріжжі.

«З приводу «господарника» та інших ролей, які виконують певні посадовці, мабуть це все ж більш застаріла термінологія. Для 90-х років вона, можливо, і була дійсною. Для сьогодення ми вже не маємо на рівні Запоріжжя міцного господарства, щоб говорити про «міцних господарників». «Червоні директори» та інші по-тихеньку відійшли у минуле. Сучасна термінологія, як менеджери, лідери і т.д., більш дієва, але поки в свідомості суспільства не закріплена», – наголошує політолог Євген Цокур.

Експерт додає, що часто подібний образ носить штучний характер: «Не завжди у нас був запит на «господарника», «менеджера». Їх штучно створювали під конкретні умови: або в піку комусь, або виходячи з очікувань. Проводиться дослідження і встановлюється, що суспільство хоче такого мера. Під цю модель створюється виборча кампанія відповідного кандидата, і виліплюють те, що хоче суспільство. І в результаті громада отримує такого фейкового мера, який нібито відповідає очікуванням, а насправді нічого не робить. Тому тут важко говорити з приводу очікувань виборців».

Та популярний серед містян образ політика не є гарантією однозначної перемоги в одному турі на місцевих виборах, наголошує політтехнолог Ігор Громов. Результат визначатиме, як себе будуть позиціонувати інші претенденти на посаду: «Є 60% запиту на образ «міцного господарника», «батька». З’являються два «батька-господарника» і розривають електорат навпіл – і тут вискочить іншої образ, який ніколи не мав такої підтримки як «господарник», – пояснює Ігор Громов. – І якщо ми беремо загальне співвідношення, то 60% – у «господарника», а 30-32% – це «революціонер» або «чесний парень», тобто інший домінуючий стереотип, але головний серед очікувань виборців».

А ось політолог Роман П’ятигорець не радить чекати сюрпризів з боку виборців. Джерелом таких радше будуть інші кандидати на посаду: «Залежить від того, як конкуренти зможуть просувати кампанію через силовиків, через різного роду скандали в пресі, що будуть роздуватися через потужні загальноукраїнські ЗМІ. І на сьогодні, якщо говоримо про персоналій, то нема часу для Запоріжжя щось сформувати, що було б альтернативне тому ж Буряку, який утримує цю позицію «господарника». Кого протиставити?...Треба також розуміти позицію, на якій перебуває мер. У нього зараз весь діючий адмінресурс і медіаресурс. Медіаресурс – це також досить важливий фактор. У нього це компонента, яка дає переваги над суперниками».

Наразі до медіа-пулу, що потенційно вестиме агітацію на підтримку мера, можна віднести виключно локальні ЗМІ: міський муніципальний телеканал Z та колишню муніципальну газету «Запорізька Січ», яка після роздержавлення потрапила до сфери власності ексрадниці Буряка Наталі Зайченко. Також активну агітацію за Буряка під час місцевих виборів 2015 року, а потім за його «команду» на позачергових парламентських 2019 року вів регіональний телеканал «ТВ-5», що належить комбінату «Запоріжсталь». Саме на останньому підприємстві Володимир Буряк працював головним інженером до обрання мером Запоріжжя. Основним власником комбінату «Запоріжсталь» є Рінат Ахметов.

Втім, для кампанії в медіа потрібна наочна картина діяльності мера, до якої можна було б апелювати, і в цьому сенсі, каже політолог Євген Цокур, Буряк перебуває у більш сприятливих умовах, ніж його попередники.

«Ключове питання – мости (зведення нових мостових переходів через Дніпро, яке було розпочато ще 2004 року, але так і не завершено досі; об’єкт не перебуває на балансі міста – ред.). Але навряд чи воно буде вирішено у найближчий час, і всі це розуміють. Але на якісь більш мілкі справи – аеропорт, ремонт доріг, робота громадського транспорту – можна звернути увагу, бо по відношенню до попередніх мерів згадати нема чого, принаймні у позитивному плані», – роз’яснює Євген Цокур.

Експерт додає: «Виставити альтернативну фігуру буде важко. Для того запорізькому істеблішменту потрібно буде об’єднатися, бо Буряк є представником не напряму, а опосередковано впливової бізнес-групи, що у нас тут діє. Вона має великий фінансовий і адміністративний ресурс та певний досвід управлінської дії, який свого часу реалізувався в Донецьку. Зараз він певною мірою реалізується і в Запоріжжі в контексті громадського транспорту і аеропорту й інших дій, і вони дзеркально нагадують дії тієї ж групи Ахметова в тому регіоні».

Втім, поки питання підтримки Буряка «Опозиційним блоком», за словами політтехнолога Ігоря Громова, є відкритим. Паралельно фахівець зазначає, що для успіху на виборах мера треба буде створити привабливий образ майбутнього міста.

«Чому Буряк виграв у Сіна? Бо його опоненти на той момент, команда «Запоріжсталі» показала більш цікаву картинку міста, ніж показував Сін. Якби він притяг нормальних технологів, і почав в 3D вимальовувати, яке він чудове побудує Запоріжжя майбутнього, то не факт, що переміг би Буряк. Просто в нього були якісні картинки-«візитівок» того, що вони збиралися робити в місті, – каже політтехнолог. – По суті, місцеві вибори – це боротьба «візитівок»: хто більш переконливо і якісно вималює майбутнє міста, яке потрапить у очікування цільового електорату».

Експерт додає, що більш предметно говорити про інших кандидатів та оцінити якість їхніх «візитівок» вдасться лише ближче до офіційного старту кампанії, адже для міста, в цілому, не властивий ранній старт передвиборчих перегонів.