Прага – Веб-сайт, який згідно із держзамовленням мав коштувати 16 мільйонів євро, вони зробили абсолютно безплатно. Мова про чеських програмістів, які таким чином вирішили вказати урядові на марнотратство під час проведення тендеру для Міністерства транспорту. Ба більше, впоралися вони протягом вихідних. В результаті – звільнення міністра транспорту Чехії. Щоправда новостворений сайт, завдання якого дигіталізувати систему оплати доріг в Чехії, одразу ж атакували хакери, виявивши дірки у системах безпеки. Хто займатиметься вдосконаленням та обслуговуванням цього ресурсу, наскільки типова ситуація із «закритими» тендерами для Чехії? Радіо Свобода поспілкувалося із ініціатором хакатону Томашем Вондрачеком, директором громадської організації «Hlídač státu», яка слідкує за державними видатками, та представниками Міністерства транспорту Чехії.
Томаш Вондрачек, директор компанії Actum
Із Томашем Вондрачеком ми зустрічаємося у його офісі. Просторий атріум – типовий для сучасних IT-компанії. Подекуди ще лишились сліди від проведення хакатону – наліпки із завданнями, несправна кавоварка.
Що таке хакатон? Це захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розробки програмного забезпечення згуртовано разом працюють над розв’язанням якоїсь проблеми або створенням нової програми чи сервісу. У випадку Томаша – замовлення для Міністерства транспорту, яке, на його думку, не могло коштувати 16 мільйонів євро.
– Що саме обурило вас у тендері для Міністерства транспорту?
– Я натрапив у чеських ЗМІ на новину, у якій ішлося про те, що уряд оголосив закритий, майже таємний тендер на розробку електронного магазину для оплати доріг. І там була сума у 400 мільйонів чеських крон, це десь 16 мільйонів євро. Я був просто шокований. Я зацікавився цим питанням і написав про це у соціальний мережі. Це викликало жваву дискусію, до якої навіть долучився вже колишній міністр транспорту Чехії, який стояв на своєму і вважав ціну тендеру адекватною. Тому я сказав: добре, давайте покажемо реальність замість всіх цих обговорень. Давайте зробимо цей сайт і скажемо: ось подивіться на реальний обсяг контракту. І, щоб показати абсурдність цієї суми, я сказав, що давайте зробимо це за вихідні.
– І хто відгукнувся на ваш заклик?
– Реакція була неймовірною. Ми нашвидкуруч зробили форму на сайті. Протягом 3 днів там зареєструвалося понад 300 людей, і нам довелося закрити реєстрацію. Але охочі все одно дзвонили, вони писали електронні листи через різні соціальні мережі. Вони пропонували: «ми хочемо долучитися, ми хочемо допомогти». Це були не лише люди, а й компанії. Вони пропонували нам все – від харчування, технологій аж до простої допомоги з чим завгодно.
– Як на це відреагувала громадськість? Чи були негативні коментарі?
– Я здивований, що їх було так мало. Були поодинокі випадки, коли це сприймалося так, що я начебто хотів таким чином напасти на прем’єра Андрея Бабіша. Але це радше виняток. Більшість людей це сприйняла неймовірно позитивно, що я, власне, зрозумів вже після. Моя мета, яку я перед собою поставив, – зупинити ці марні розтрати державних грошей і наших ресурсів. Давайте покажемо державі, що вона має поводитися відповідальніше, взяти більше відповідальність за ІТ-замовлення, і наполягати на ефективності цих замовлень. Це була моя головна мета.
«Моя мета – зупинити ці марні розтрати державних грошей і наших ресурсів» – Томаш Вондрачек
– Чи відчули ви досягнення мети, коли стало відомо, що міністра транспорту звільнено?
– Для мене це стало шоком. Водночас це мене аж ніяк не порадувало. Я нікому не бажаю нічого поганого, але з погляду менеджера вважаю, що колишньому панові міністру слід було дослухатися до наших аргументів, аніж сліпо відстоювати свою правоту.
– Що буде далі із цим сайтом? Ви передали його у користування міністерства? Хто буде його надалі обслуговувати?
– Фізично ще ні, але ми працюємо над цим. Зараз домовляємося про зустріч наших архітекторів програмного забезпечення із представниками влади, щоб уточнити всі технічні умови, що ще маємо допрацювати. Тому що деякі елементи не можна було зробити, тому що ми не мали доступ до тестування на рівні країни. Є ще друга частина передачі проєкту, зокрема правова. Адже ми передаємо сайт державі безплатно, і це має бути належно оформлено. На подальше обслуговування системи держава має провести конкурс. Але ми пообіцяли, що у цьому тендері ми брати участі не будемо, аби було зрозуміло, що ми не хочемо з цього мати жодного прибутку.
Франтішек Ємелка, пресаташе Міністерства транспорту Чехії
На коментар Міністерства транспорту Чехії Радіо Свобода чекало декілька днів.
– Тендер, який був проведений Міністерством транспорту, називають «майже таємним». Як він відбувався насправді?
– Ми, як Міністерство транспорту, регулюємось у межах Закону про державні закупівлі. Також у нас є відредагована внутрішня директива щодо державних закупівель, яка визначає, хто саме і в якому випадку, які компетенції, хто що пише, хто затверджує. Я маю сказати, передусім, що цю закупівлю було скасовано. Жодні гроші не були витрачені. Також хотів зазначити, що ми раді такій громадській ініціативі. Це дуже показова подія, і вперше вона була продемонстрована у такій формі.
– Чи ви плануєте ресурс, зроблений ініціативною групою розробників у користування?
– За нашою інформацією, над нею ще досі працюють люди, який цей проєкт розробили. Вони із нами на постійному зв’язку. Коли вона буде готова, її мають передати у наше користування. Щодо подальшого обслуговування: ми шукаємо нове рішення, аби система запрацювала вчасно. Запуск системи анонсовано на початок 2021 року.
– Чи змінилися після цього випадку правила державних закупівель у Міністерстві транспорту?
– Що стосується публічних замовлень в цілому, уряд ухвалив рішення, що всі замовлення на більше ніж 6 мільйонів чеських крон (нині це близько 6 млн. грн – ред.), які стосуються ІТ-технологій, будуть перебувати під контролем чи консультаціями з боку відповідних органів.
Міхал Блага, директор громадської організації «Hlídač státu»
Міхал Блага очолює громадську організацію, назва якої в перекладі українською дослівно означає «сторож держави». Її мета – слідкувати за використанням державних видатків. Ще перед початком інтерв’ю Міхал Блага звертає увагу та неабияк хвалить українську систему державних закупівель ProZorro: «Вона найкраща у Європі, це факт!»
– Чому хакатон викликав таке жваве обговорення у суспільстві?
– Хакатон був формою демонстрації і несхвалення того, як держава веде конкуренцію і скільки витрачає на ІТ-замовлення. Це було зроблено, щоб показати, що це можна зробити набагато краще, набагато дешевше і набагато розумніше. Проблем із ІТ-замовленнями в Чехії дуже багато. Часто навіть у більших обсягах. Тут же виникла інша ситуація, тому що це був відносно простий проєкт – електронний магазин плюс база даних, за що держава хотіла величезних грошей. І всі у галузі знали, що сума абсолютно не відповідала дійсності.
– Чому це відбувається? У Чехії ж мають працювати державні контрольні органи?
– Через те, що ці замовлення пишуть люди, у яких або недостатньо знань, або у них немає часу. Або поєднання першого і другого. Ці урядовці перевантажені, вони часто не розбираються в таких речах. В Чехії прийнято, що тендерну документацію пишуть самі постачальники. У випадку із сайтом контракт був офіційно оформлений відповідно до закону. Порушення закону не було. Що було порушено, так це здоровий глузд. Кожне міністерство відповідає за свої закупівлі, немає контрольного органу, який би схвалював чи контролював справедливість чи чесність тендеру. Єдина інстанція, де це можуть розглянути, – це Управління захисту конкуренції, куди можуть звернутися учасники конкурсу, які програли.
«В Чехії прийнято, що тендерну документацію пишуть самі постачальники» – Міхал Блага
– А чи існує схожий контроль в інших країнах ЄС?
– У Європі існує спеціальний орган для ІТ-закупівель, який допомагає вести облік цих замовлень, допомагає правильним чином керувати ними, проводити справедливі тендери. Більше того, в ІТ речі, які працювали 5 років тому, часто вже не працюють сьогодні. В Чехії влада не встигає за таким швидким темпом. Водночас уряди Британії, Німеччини, скандинавських країн допомагають своїм країнам цей темп витримувати. Цього в Чехії не вистачає, а це (замовлення для Міністерства транспорту – ред.) – типовий приклад, як це проявляється.