Публічний процес у «справі Шеремета» – це політична кампанія, шантаж і пресинг волонтерського руху, наголошує в тижневику «Країна» публіцист Олег Романчук. Він нагадує висновки журналістів «Слідство.Інфо», які стверджували, що висновки чотирьох експертів у справі про вбивство Павла Шеремета суперечать один одному.
Слідство оголосило підозри фігурантам на підставі вкрай слабких доказів. Аргументація прокурорів сумнівна й малопереконлива, зазначає автор статті. Про логіку навіть не йдеться. Можна припустити, що замовником і автором цього тексту-звинувачення є малорос-колаборант, який просуває доктрину ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-КГБ-ФСБ.
А ентузіазм, з яким Володимир Зеленський долучився до цієї сумнівної оборудки, наводить автора на невеселі роздуми. Тим паче, якщо взяти до уваги суперечливий послужний список самого Арсена Авакова. Бо навіть «Вікіпедія» розповідає про деякі контроверсійні подробиці біографії міністра внутрішніх справ, наголошує дописувач. Стаття називається «Україна неспроможна позбутися «параду звинувачень і компроматів».
Якої думки про події на Донбасі російські офіцери? Як тривали переговори з окупантами? Як швидко здатні ЗСУ звільнити окуповані території Донбасу? Про це в газеті «День» розповідає Михайло Щербіна – полковник, який входив до Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін. Він – чи не перший український офіцер, який безпосередньо контактував із російськими військовими.
«Ми постійно вели з ними розмови щодо російської агресії, їх особистого ставлення до цього, намагалися переконати у персональній відповідальності кожного з них, нагадували про Нюрнберзький процес», – згадує офіцер.
Він переконаний, що «російське Міноборони призначало до складу спостережних постів Центру, як правило, тих військовиків, які до цього служили у віддалених гарнізонах… Російські офіцери зі складу Донецької, Луганської груп СЦКК, майже не приховуючись, керували російсько-«сепаратистськими» військами зі штабів їхніх корпусів…
Вони вирізнялись добротною військовою формою, яку носили з дотриманням усіх статутних вимог, поведінкою. Цього не скажеш про бойовиків: своїм одягом, манерами, врешті решт лексиконом ті більше нагадували відомого кіногероя Попандопуло. Але при появі своїх російських кураторів вони віддавали їм військову честь, а отримавши накази, миттєво виконували їх». Докладніше йдеться в матеріалі «Будні» контактів з окупантами».
Помічник російського президента Владислав Сурков іде з держслужби. Тепер український напрямок у Кремлі може очолити Дмитро Козак, інформує «Газета по-українськи». Доти він був віцепрем’єром в уряді Дмитра Медведєва.
Козака називають автором ідеї федералізації Молдови, що не відбулася, та «смотрящим» за цією країною. Утім, як зазначає експерт видання політолог Костянтин Батозський, – не Сурков чи Козак виробляють політику Кремля щодо України. Її джерело – Путін. Козак по суті привів до влади в Молдові проросійського президента Ігоря Додона й загальмував західні прагнення. З Україною Кремль хоче вчинити подібне, переконаний політолог. Стаття так і називається – «Кремль застосує в Україні молдовський сценарій».
Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі.