(Рубрика «Точка зору»)
Російська мова, як і будь-яка інша мова, чудова. Бо мовлення – це канал зв’язку. Майданчик для порозуміння. Однак Кремль робить усе можливе, щоб російська мова не могла асоціюватись із позитивом, а радше викликала у мільйонів не лише слухачів, а й її носіїв неприємні відчуття.
Російську в Україні намагаються пропагувати як перевагу. Знання ще однієї мови – це, звісно, плюс. А проте з російською є така штука, що знання її закриває людей в бульбашці.
Українськомовні рідко обмежуються знанням лише рідної. На жаль, українською створюється надто мало контенту та надто мало всього перекладається. Хоча прогрес останніх років, в тому числі й завдяки появі квот, не можна не відмітити. Тому українськомовні прагнуть оволодіти ще кількома іноземними, аби знати більше.
Англійська – мова міжнародного спілкування
Доступ до російської створює лише ілюзію відкриття перед вами широких горизонтів
Якщо ви багато подорожуєте – то знання англійської є обов’язковим, адже це мова міжнародного спілкування. Та й загалом доступ до неї відкриває справді широкі горизонти, адже нею існує величезний масив корисної інформації. Нею створюється сила-силенна унікального контенту, бо є значна конкуренція і потужні майстри в будь-якій галузі. Бо англійською намагаються перекласти передусім все, що варте уваги. Але навіть для дуже-дуже нішевих продуктів завше знайдеться своя аудиторія.
Натомість доступ до російської створює лише ілюзію відкриття перед вами широких горизонтів. Звісно, цією мовою існує куди більше перекладів, ніж українською. В РФ сильніший ринок й більша база споживачів. Проте носіїв польської менше, але контент є, переклади теж, тож справа зовсім не в чисельности носіїв.
Жарти, меми, аналітика – здебільшого це адаптовані/крадені матеріали із англомовного сегменту інтернету. Або кремлівська пропаганда
Значна частина інформації з рунету (навчальні матеріали, жарти, меми, аналітика etc) доволі рідко є унікальними. Здебільшого це адаптовані/крадені матеріали із англомовного сегменту інтернету. Або кремлівська пропаганда. Не знаючи інших мов – люди думають, що все найцікавіше генерується на просторах сайтів, що місять в собі закінчення ru.
Тому дуже дикими є спроби адаптувати українською щось із краденого рунетом зі світового, замість того, аби адаптувати напряму чи продукувати унікальне та своє.
Існує ризик, що Путін захоче вас захищати
Та й зараз особливо уважно потрібно ставитися до російського контенту, адже до того, що з’являється на просторах рунету завше варто ставитися з підозрою.
Фейки та постправда – це державна політика тієї країни
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков нещодавно прокоментував історію довкола брехливої інформації російського «Першого каналу» в телесюжеті за листопад 2014 року про те, буцім малайзійський Boeing-777 міг бути атакований українським винищувачем. Пєсков сказав, що: «Довкола таких резонансних тем і довкола такої трагедії… важливо давати всю палітру версій, а не одну, як надають перевагу робити багато західних каналів. В цьому плані, так, якісь версії, що виходять наперед на якомусь етапі, потім виявляються невірогідними чи сумнівними. Тому на якомусь етапі це цілком може бути».
Фейки та постправда – це державна політика тієї країни, котра заявляє всі права на російську та її захист в світі. Крім того, завше існує ризик, що Володимиру Путіну закортить захищати вас від ефемерних нападок, навіть, якщо ви цього не хочете.
Україномовне середовище є чудовим для розвитку
Російська не винна в тому, що найбільші її ненависники сидять в Кремлі. І саме Путін та компанія роблять усе можливе, аби зробити цю мову непривабливою. Аби в світі люди лякалися, коли чули її носіїв чи хотіли терміново виселитися з готелю та покинути місто.
Україномовне середовище ж є чудовим для розвитку. Відкритий ринок, що зростає і має цілу купу незаповнених ніш. Для свого, унікального. Ось де справді простір для росту.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після – принципово не переходжу». Історія закатованого 18-річного активіста