Назарій Заноз: Кремль робить усе, щоб російська мова не асоціювалася із позитивом

(Рубрика «Точка зору»)

Російська мова, як і будь-яка інша мова, чудова. Бо мовлення – це канал зв’язку. Майданчик для порозуміння. Однак Кремль робить усе можливе, щоб російська мова не могла асоціюватись із позитивом, а радше викликала у мільйонів не лише слухачів, а й її носіїв неприємні відчуття.

Російську в Україні намагаються пропагувати як перевагу. Знання ще однієї мови – це, звісно, плюс. А проте з російською є така штука, що знання її закриває людей в бульбашці.

Українськомовні рідко обмежуються знанням лише рідної. На жаль, українською створюється надто мало контенту та надто мало всього перекладається. Хоча прогрес останніх років, в тому числі й завдяки появі квот, не можна не відмітити. Тому українськомовні прагнуть оволодіти ще кількома іноземними, аби знати більше.

Англійська – мова міжнародного спілкування

Якщо ви багато подорожуєте – то знання англійської є обов’язковим, адже це мова міжнародного спілкування. Та й загалом доступ до неї відкриває справді широкі горизонти, адже нею існує величезний масив корисної інформації. Нею створюється сила-силенна унікального контенту, бо є значна конкуренція і потужні майстри в будь-якій галузі. Бо англійською намагаються перекласти передусім все, що варте уваги. Але навіть для дуже-дуже нішевих продуктів завше знайдеться своя аудиторія.

Натомість доступ до російської створює лише ілюзію відкриття перед вами широких горизонтів. Звісно, цією мовою існує куди більше перекладів, ніж українською. В РФ сильніший ринок й більша база споживачів. Проте носіїв польської менше, але контент є, переклади теж, тож справа зовсім не в чисельности носіїв.

Значна частина інформації з рунету (навчальні матеріали, жарти, меми, аналітика etc) доволі рідко є унікальними. Здебільшого це адаптовані/крадені матеріали із англомовного сегменту інтернету. Або кремлівська пропаганда. Не знаючи інших мов – люди думають, що все найцікавіше генерується на просторах сайтів, що місять в собі закінчення ru.

Тому дуже дикими є спроби адаптувати українською щось із краденого рунетом зі світового, замість того, аби адаптувати напряму чи продукувати унікальне та своє.

Існує ризик, що Путін захоче вас захищати

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

Та й зараз особливо уважно потрібно ставитися до російського контенту, адже до того, що з’являється на просторах рунету завше варто ставитися з підозрою.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков нещодавно прокоментував історію довкола брехливої інформації російського «Першого каналу» в телесюжеті за листопад 2014 року про те, буцім малайзійський Boeing-777 міг бути атакований українським винищувачем. Пєсков сказав, що: «Довкола таких резонансних тем і довкола такої трагедії… важливо давати всю палітру версій, а не одну, як надають перевагу робити багато західних каналів. В цьому плані, так, якісь версії, що виходять наперед на якомусь етапі, потім виявляються невірогідними чи сумнівними. Тому на якомусь етапі це цілком може бути».

Фейки та постправда – це державна політика тієї країни, котра заявляє всі права на російську та її захист в світі. Крім того, завше існує ризик, що Володимиру Путіну закортить захищати вас від ефемерних нападок, навіть, якщо ви цього не хочете.

Російська не винна в тому, що найбільші її ненависники сидять в Кремлі. І саме Путін та компанія роблять усе можливе, аби зробити цю мову непривабливою. Аби в світі люди лякалися, коли чули її носіїв чи хотіли терміново виселитися з готелю та покинути місто.

Україномовне середовище ж є чудовим для розвитку. Відкритий ринок, що зростає і має цілу купу незаповнених ніш. Для свого, унікального. Ось де справді простір для росту.

Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода