Однією з майбутніх точок так званого розведення військ може стати селище Зайцеве Донецької області. Про це на своїй сторінці у Facebook заявила Військово-цивільна адміністрація (ВЦА) Зайцевого. Напередодні представники Цивільно-військового співробітництва ЗСУ провели зустріч із місцевими жителями щодо майбутнього селища. За даними ВЦА, жителі цікавилися, зокрема, процесом розмінування, тим, як після розведення працюватимуть державні органи і як будуть відновлювати їх зруйновані будинки.
Про те, що наразі є найбільшою проблемою для жителів Зайцевого, Жованки та Бахмутки, які є крайні частинами селища, і чому люди тут бояться бути викраденими бойовиками угрупування «ДНР», Радіо Донбас.Реалії розповів голова ВЦА Зайцевого Володимир Весьолкін.
Ризик викрадення
За словами Весьолкіна, про те, що селище внесене у список розведення, в адміністрації дізналися ще в жовтні. Незважаючи на те, що лінія фронту проходить прямо через село, і частина населеного пункту досі контролюється російськими гібридними силами, більшість цивільних, як каже Весьолкін, підтримують розведення.
«Особисто я, – каже голова ВЦА, – проти так званого розведення. Але мені зрозуміла позиція місцевих, тому що, коли постійно стріляють по військовим, летить і по цивільним. Люди живуть у безперервному страху. Хоча загалом тут більша маса населення налаштована проросійські. Чим далі піде українська армія – тим їм спокійніше. Таких людей турбує, щоб їм своєчасно сплачували пенсію. Все».
Разом із цим, за словами Весьолкіна, у порівнянні з 2014 роком патріотів України у Зайцевому побільшало. Мовляв, люди, знаходячись на війні, побачили, як насправді рятують українські військові, і відчули, чому жити в Україні набагато краще, ніж у примарній «ДНР».
«Після розведення особисто для мене зміниться те, що я не зможу вночі виїжджати у демілітаризовану зону. Зараз я супроводжую швидкі, пожежні машини, вільно виїжджаю у Жованку та Бахмутку, тому що знаю, що це наша територія, територія, яку контролюють українські військові», – розповідає Весьолкін.
За його словами, патріотично налаштоване населення Зайцевого, Бахмутки і Жованки боїться, що після розведення їх просто з власних будинків зможуть викрасти бойовики угрупування «ДНР». І такі страхи небезпідставні: на початку 2015 року у Жованці викрали цілу родину. В той час крайня частина Зайцевого була «сірою зоною», й туди спокійно проникали російські гібридні сили.
«Чоловіка й жінку, – продовжує голова ВЦА, – вивезли у Єнакієво. Там їх били, знущалися. Але, на щастя, врешті, відпустили. Після цього родина виїхала у Полтавську область. Коли ж Жованку зайняла українська армія – вони повернулися додому. Тепер, кажуть, не готові ризикувати: якщо тут буде демілітаризована зона – зберуться і виїдуть».
Одна частина Зайцевого контролюється ЗСУ, інша - бойовиками угрупування «ДНР»
Окрім викрадень місцевих, фіксували у Зайцевому і випадки «виманювання» українських силовиків. Так, за словами Весьолкіна, у 2015-2017 рр. бойовики угрупування «ДНР» телефонували у поліції Торецька та Бахмута з повідомленнями про те, що у Зайцевому потрібна термінова допомога. При цьому патрулі викликали на найближчу вулицю, непідконтрольну українським військовим.
Без компенсацій за зруйноване житло
Поки розведення в районі Зайцевого залишається у статусі «можливо у майбутньому», Військово-цивільна адміністрація, за словами Весьолкіна, однією найбільших проблем вважає статус місцевих доріг. Вся справа у тому, що ВЦА Зайцевого – єдина з усіх на Донбасі, до якої приєднали частину міста, підконтрольного російським гібридним силам. Щоб потрапити із Майорська у Жованку або Бахмутку, доводиться їхати по землі Горлівської міської ради. Відповідно, ВЦА Зайцевого не може виділяти кошти на ремонт чи утримання юридично «не своїх» доріг.
«Ще одна проблема, – продовжує Весьолкін, – полягає у тому, що багатоквартирні будинки у Майорську також є власністю Горлівської міськради. У законі про ВЦА чітко сказано, що ми маємо прийняти майно від власника по акту прийому-передачі. Ці будинки ми на баланс не приймали і не можемо, відповідно, використовувати державні кошти за нібито нецільовим призначенням».
Разом із цим, певно, найболючішою проблемою є те, що майже за шість років війни жоден мешканець Жованки не отримав компенсацію за зруйноване житло. Так само ніхто тут не отримав взамін житла, відповідного тому, яке було знищене війною.
«Якщо у мене, – підсумовує Весьолкін, – житло залишилося на окупованій території, то це одне. А, якщо ми бачимо зруйнований будинок – це ж зовсім інше. Тому що ми можемо порахувати збитки і визначити розмір компенсації. Проте у Жованці, на жаль, ніхто досі нічого не отримав».
Як раніше повідомляло Радіо Донбас.Реалії, за одним з варіантів розведення військ на Донбасі, «сірими» могли стати Широкине, Піски, Гранітне та інші підконтрольні Києву населені пункти. Однак, під час Нормандської зустрічі у грудні 2019-го сторони відмовились від ідеї розведення вздовж всієї лінії фронту та домовились зробити це лише в окремих точках – їх мають узгодити в рамках «Мінська».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).