Про те, що чинний уряд може найближчим часом залишитися без його голови і, щонайменше, без третини міністрів, пише газета «Україна молода». Видання зазначає, що економічні показники в Україні усе чіткіше вказують чинному Кабмiну на двері з уже ввімкненим нагорі зеленим світлом – написом: «ВИХІД».
Бо що доброго в тому, що Кабінет міністрів України передав 530 державних підприємств на приватизацію, тобто більше, ніж за всі 28 років незалежності. Чим вихвалятись? Що розпродується останній ресурс – стратегічні підприємства, і до них iще землі сільськогосподарського призначення треба додати?
Кошти на підвищення пенсій військовим та іншим категоріям пенсіонерів, яким підвищення мало бути вже з 1 січня, в бюджет-2020-го не закладено. Видатки на субсидії та інші адресні соціальні виплати скорочено.
За останніми даними Держстату, рівень промислового виробництва листопада 2019-го, порівняно з листопадом 2018 року, впав майже на 7%. Стійке тотальне падіння, окрім будівництва, показують усі галузі. Особливо це стосується енергетики та переробної промисловості. У зв’язку з цим аналітики прогнозують зростання безробіття та нову хвилю міграції. І все це на тлі показових судових процесів над декотрими «опальними» бізнесменами, чиї бізнеси просто хочуть «віджати».
«Кадрові зміни будуть неодмінно, і не лише в Кабмiні, а й в Офісі президента. Адже політично в Україні склалась не дуже гарна ситуація», – наголошує політичний експерт газети Віктор Небоженко. Він переконаний, що «з самого початку Зеленський зробив неправильно те, що команду свою формував не з професійних людей, а з родичів, однокласників, однокурсників, друзів дитинства... І серйозні кадрові зміни, ймовірно, почнуться з березня».
На думку політолога, ситуація ускладнюється ще й тим, що Кабінет міністрів не є єдиним монолітним органом. Нині він складається із трьох центрів впливу. Перший – чинний прем'єр Олексій Гончарук. Другий –міністр фінансів Оксана Маркарова. У неї справжня влада, бо чималій кількості міністерств і відомств доводиться добряче постаратись, щоб не почути у відповідь від фінансової пані: «Грошей немає!». І третій центр впливу – володар сили – глава МВС Арсен Аваков.
А якщо додати сюди подрібнення і без того не монолітного каркасу складу Кабмiну ще й внутрішньогруповими конфліктами, то ситуація взагалі майже на межі безконтрольності, наголошує експерт. І що тепер робитиме Володимир Зеленський з об’єктивно слабким Кабмiном, аби не впав його рейтинг? Звісно, потрібно кимось жертвувати. Про те, кого з урядовців можуть звільнити, йдеться в статті «Віджати все, або догрались: як і чому може змінитись уряд вже на початку весни».
Газета «День» продовжує коментувати ситуацію довкола трагедії в Ірані з українським літаком. На думку експерта газети юриста-міжнародника Володимира Василенка, одразу як тільки стало відомо про авіакатастрофу, треба було діяти на якомога вищому рівні. Принаймні, на рівні секретаря РНБО зробити заяву про те, що Україна терміново вимагає розслідування, допуску її представників до місця катастрофи, надання «чорних ящиків». Іншими словами, дії української влади мали бути більш своєчасними і рішучими.
Адже знищили літак української авіакомпанії, на борту якого були й громадяни України. Виникли спекуляції, які фактично перекладали вину на українську авіакомпанію шляхом висловлення припущень щодо збою у системах літака, некомпетентної поведінки екіпажу тощо. На жаль, такі спекуляції були породжені заявою посольства України в Тегерані, зазначає експерт.
І це кидало негативну тінь на Україну. Тому для попередження таких спекуляцій вищому керівництву України треба було діяти оперативніше і професійніше. У суботу президент України зробив заяву. Вона добра, але запізніла. І така заява, на думку експерта, більше схожа на піар-акцію.
Чому варто зберігати історичні ліси, суспільству пояснюють доволі давно. Праліси вже охороняються законодавством, їх досліджують учені, через них ведуться дискусії між лісниками та екологами. Інша ситуація з річками, зазначає газета «День». Хоча водойми зі своєю історією та унікальним ландшафтом потребують такої ж охорони, як і праліси, відповідно, вимагають теж особливого статусу. Тому Всесвітній фонд природи WWF пропонує Верховній Раді ввести на законодавчому рівні поняття особливо цінної ділянки річки.
Екологи наголошують, що з року в рік в Україні збільшується кількість річок зі зміненим природним станом через будівництво гідростанцій, дамб, гребель, промислового водозабору. Разом зі зміною стану річок змінюється і рельєф прилеглих до неї територій. Комплекс цих змін призводить до значних екологічних збитків, через це погіршуються умови життя населення, оскільки зменшується кількість доступної питної води, знижується туристичний потенціал регіону, а також виникають загрози паводків. У зв’язку з цим особливий статус зможуть отримати не всі річки, а тільки ті, які відповідають певним критеріям. Яким саме – йдеться в матеріалі «Пішки, на човнах чи конях».
Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі.