Обрання заступників директора ДБР: конкурс з «усіма невідомими»?

Конкурс на першого заступника і двох заступників голови Державного бюро розслідувань оголосили у розпал новорічних свят, для подання документів конкурсантам виділили тільки два робочі дні. Вони спливають 3 січня. Виконувачка обов’язків голови ДБР Ірина Венедіктова пояснила такий поспіх потребою якнайшвидше перезапустити роботу цього органу, а також тим, що минулий порядок проведення конкурсу на посади у бюро, на її думку, втратив чинність – оскільки до закону про ДБР внесли зміни. Між тим експерти, опозиційні депутати та частина конкурсантів бачать ознаки того, що умови конкурсу на заступників голови ДБР змінили «під конкретних осіб, пов’язаних із Офісом президента».

У центральному апараті Державного бюро розслідувань є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства, на зайняття яких оголошено конкурс, йдеться на сайті ДБР.

«Документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 9:00 30 грудня 2019 року до 18:00 3 січня 2020 року включно», – йдеться в повідомленні.

В переліку документів, потрібних для участі в конкурсі – 13 пунктів.

Повідомлення про те, що оголошується відповідний конкурс, з’явилося на сайті ДБР 29 грудня, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. Вона є депутаткою від «Слуги народу», але в час призначення – подала заяву про складання депутатських повноважень. Окремих заяв від самої Венедіктової про те, що вона «шукає» заступників через відкритий конкурс не було.

В порядку проведення конкурсу сказано: «інформація про проведення конкурсу для призначення на посади в бюро оприлюднюється шляхом розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті бюро не пізніш як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».

Але в ДБР кажуть, що прискорення конкурсу не суперечить закону. У відомстві посилаються на те, що порядок проведення конкурсу (в якому на документи відводиться 15 днів) так само, як і положення про конкурсну комісію, втратили чинність через те, що він нібито не узгоджується з чинною редакцією закону про ДБР.

Як пояснюють у відомстві, у новій редакції закону порядок проведення затверджує голова ДБР. У старій редакції – він це робить на основі «Типового порядку проведення відкритих конкурсів», який затвердив уряд.

Як пояснює Ірина Венедіктова, раніше ДБР був центральним органом виконавчої влади, тобто, підпорядковувався Кабміну. В новій версії закону про Державне бюро розслідувань – воно є «державним правоохоронним органом», отже пряма підпорядкованість урядові зникає. Що ж до швидкості, з якою розпочалися кадрові конкурси у відомстві, то Ірина Венедіктова вважає її обґрунтованою.

«Чим швидше ми завершимо період кадрового наповнення Бюро, тим швидше ми станемо міцнішими та повністю готовими до виконання завдань з виявлення, припинення та розслідування злочинів, які підслідні Бюро, з метою утвердження в суспільстві принципів невідворотності покарання та верховенства права. Ми прагнемо до того, аби людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека були найвищою соціальною цінністю України», – заявила посадовець у своєму відеозверненні.

Зі свого боку, одна зі співавторок чинного закону про ДБР, правниця та ексдепутатка Олена Сотник пояснює Радіо Свобода: попри плутанину на сайті парламенту і те, що в тексті закону «перемішані» норми у старій та в новій редакції, вимога закону про відповідність конкурсу «Типовому порядку проведення відкритих конкурсів» Кабміну нікуди не зникла: всі конкурси на державні посади мають узгоджуватися із ним.

«Будь-який конкурс до органів влади має відповідати типовому положенню Кабміну. Це – стандартизація проведення всіх конкурсів. Пані Венедіктова може лише затвердити порядок із якимись доповненнями, пов’язаними зі специфікою роботи конкретного органу. Але в жодному разі не можна писати щось своє, із голови – це не закладено в законі та не відповідає дійсності», – наголошує співавторка закону про ДБР.

Конкурси на посади в ДБР: що каже закон?

• У редакції закону про Державне бюро розслідувань, яка на сайті Верховної Ради України наведена як «чинна», у статті 14 описано, яким має бути конкурс на вакантні посади в ДБР:

«…Конкурс проводиться у порядку, затвердженому директором Державного бюро розслідувань на основі Типового порядку проведення відкритого конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України».

• Водночас грудневі зміни до закону про ДБР, які також є чинними, з текстом цього закону не синхронізовані. У тексті змін до статті 14 закону йдеться: «Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань». Типовий порядок конкурсів, ухвалений урядом, тут напряму не згадується. Однак у цій самій статті – написано: «На держслужбовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України «Про державну службу».
• А в законі про держслужбу є окрема стаття 22, про конкурси на посади. В першому ж її реченні йдеться: конкурс на посади державної служби проводиться «відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України».
• Але є ще цікавіший момент: за даними Верховної Ради України, досі є чинним той порядок призначення на посади в ДБР від лютого 2018 року, про припинення дії якого говорить Ірина Венедіктова.

Що не так з конкурсом до ДБР?

Радіо Свобода наводить думки депутатів та експертів, у яких є питання до того, як розпочався конкурс на заступників голови Державного бюро розслідувань.

Головні проблеми конкурсу, про які вони згадують, вміщуються у кілька тез:

• Конкурс на заступників директора ДБР оголосили у новорічні свята, коли до нього прикуто найменше суспільної уваги, і коли охочих податися на конкурс – найменше.
• На підготовку пакета документів, який є досить великим, конкурсант має лише два робочі дні, перемежовані новорічними святами.
• Етапи конкурсу та час їхнього проведення ДБР не оприлюднило, а те положення, яке є на сайтах органів влади – т.в.о. директора ДБР оголосила нечинним.
• Перевагу в конкурсі матимуть ті, хто заздалегідь володів інсайдерською інформацією про нього, відтак це можуть бути «кандидати, запропоновані Офісом президента», припускають співрозмовники Радіо Свобода.
• Чинні нормативні акти, які передбачають проведення конкурсу, неузгоджені між собою.
• Непрозорий конкурс та/або прихід на посади людей, пов’язаних із чинною владою, ще більше дискредитує ДБР.
• Міжнародні організації, які мають долучитися до проведення майбутнього конкурсу на посаду директора ДБР, можуть відмовитися від участі в ньому через ці або інші порушення.

Партія «Голос», депутати від якої виступали за звільнення Романа Труби і перезавантаження ДБР, виступила проти поспіху і порушень під час проведення конкурсу, і закликала скасувати його, як незаконний.

«Оголошений напередодні свят, 30 грудня, конкурс дає лише два робочих дні на подання документів. Термін подачі закінчується 3 січня. Є очевидним, що тільки люди, які підготували відповідний пакет документів заздалегідь, зможуть податися на цей «конкурс». Це означає, що чесного конкурсу не відбудеться. Це означає, що в ідеальних умовах будуть ті, хто знав про конкурс наперед. Це також означає, що такий конкурс є порушенням закону», – йдеться в заяві партії.

Депутат від «Голосу», перший заступник голови парламентського комітету з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин у коментарі Радіо Свобода зауважив: для людини, яка не має інсайдерської інформації, збирати документи на конкурс треба буде не менше 10 днів. Відтак конкурс на нинішніх умовах (два дні в період новорічних свят на всі документи) є «лише імітацією конкурсу», вважає депутат.

«За правилами, затвердженими ДБР, на подання документів виділили не менше 15 днів. Бо це великий пакет: від трудової книжки до безлічі різноманітних довідок. Ми підрахували: щоб зібрати це все без сприяння влади – треба днів 10. Але дали три дні. Схоже, вже відомо, хто буде заступником. Готовий стверджувати: лише ті, хто знали наперед – зможуть податися на конкурс. Отже, ми матимемо заступників директора ДБР, на 100 % залежних від Офісу президента. Коли партія «Голос», міжнародні організації та громадськість вказали на те, що з такими порушеннями конкурс не можна проводити, то його регламент заднім числом скасували. І в.о. директорки отримала змогу одноосібно визначати порядок його проведення. Отже, це не конкурс, а його імітація», – наголошує Ярослав Юрчишин.

За його словами, навіть якщо положення про конкурс було змінене, воно має узгоджуватися з Кабміном та з його типовим положенням про відкриті конкурси на державні посади. Інакше це призведе до подальшої дискредитації цього правоохоронного органу, який потрапить у повну залежність від Офісу президента, прогнозує депутат.

«Якщо так розбудовувати правоохоронний орган, то він вже не буде правоохоронним, а стане «ланцюговим псом режиму» незалежно від того, хто цей режим очолює», – наголошує Юрчишин.

Олена Сотник, адвокат та колишня депутатка від «Самопомочі», одна з авторів чинного закону про ДБР, вирішила й сама податися на конкурс на заступника директора бюро. Однак навіть її юридичного досвіду та орієнтації в українській бюрократії забракло для того, щоб зібрати пакет документів за два робочі дні, зізналася вона Радіо Свобода.

«Для людини, яка в столиці не живе, не має всієї інформації, отримати всі необхідні довідки – нереально. Одні лише медичні довідки треба чекати три дні, або ж нелегально платити за них. Подати електронну декларацію за два робочі дні – теж нереально. Вчора у мене був просто «розрив мозку», коли я почала читати про пакет документів та критерії для участі в конкурсі. Відкрила на сайті Верховної Ради порядок проведення конкурсу, який там вказаний як чинний. Але, коли я вже збирала документи, на сайті ДБР з’явилася інформація, що чинний порядок проведення конкурсу – вже нечинний. На якій підставі вони це заявляють та яким порядком тепер керуються, який документ, яке рішення є підставою для цього – незрозуміло. Якщо на підготовку документів дають два робочі дні, у період свят – то очевидно, що немає ніякого наміру проводити конкурс. Схоже, вже є кандидати, які заздалегідь були готові. Так, я подала свій пакет документів, але він не є ідеальним: зробити його таким виявилося неможливо», – визнає Олена Сотник. Вона стверджує: для вакансій в ДБР потрібен прозорий конкурс із достатнім часом на підготовку учасників, адже «чим більше подасться людей – тим конкурентнішим він буде».

За словами ж Ярослава Юрчишина, поспіх у проведенні конкурсу на посади в ДБР свідчить про одне: «є так звана політична воля зробити ДБР залежним від Офісу президента, і ця воля зараз – переважає». Також він додає: сама Ірина Венедіктова, імовірно, має намір взяти участь у наступному конкурсі – на посаду директора ДБР. Але якщо нинішній конкурс буде дискредитовано – не виключено, що вона ще довго лишатиметься виконувачкою обов’язків.

«Міжнародники (представники міжнародних організацій – ред.) мали пропонувати свою участь у конкурсному відборі голови ДБР, але тепер взяли паузу. Я підозрюю, що ми не знайдемо міжнародників, готових своєю присутністю освятити майбутній конкурс на голову ДБР. Відтак виконувачка обов’язків голови бюро може залишатися на посаді нескінченно довго, а це ще більше погіршить ситуацію. Ми бачимо, як політична сила, яка прийшла на критиці дій попередньої влади, на критиці того, як вона ставила на правоохоронні органи своїх людей, повторює її методи з не меншим рівнем нахабства», – констатує Ярослав Юрчишин.

Він не виключає ще одного сценарію, зумовленого кадровим голодом у «Слузі народу» та інтересами Банкової: «Якщо конкурс встигнуть провести до 14 січня, до засідання Верховної Ради, то Ірина Венедіктова, після призначення своїх заступників, відкликає заяву про складання депутатських повноважень і залишається депутатом. А ДБР очолює перший заступник відомства, якась наразі невідома нам особа».

Олена Сотник, зі свого боку, стверджує, що зараз суспільству невідомо нічого конкретного ані про порядок проведення конкурсу, ані про його етапи й дати їхнього проведення. Отже, наразі відбувається чи не найгірша версія імплементації закону про Державне бюро розслідувань, каже співавторка цього закону.

«Мені дуже шкода як людині, яка писала цей закон. Шкода, що зараз він, як і тоді, за минулої влади, імплементується суто в межах політичної доцільності. Тоді це було «договорянком» між «БПП» і «Народним фронтом». Зараз – так само, більше схоже на те, що цей орган формують під себе, призначаючи своїх людей», – зазначає Олена Сотник.

Колишній член конкурсної комісії з відбору керівників ДБР та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Бюро, експерт з антикорупції Олександр Лємєнов у своєму дописі згадує про те, як проводив «конкурси» та організував роботу ДБР його колишній очільник Роман Труба, якщо вірити аудіозаписам з «плівок Труби».

«Вже і Романа Михайловича немає на посаді, а ми все продовжуємо дізнаватись типові принципи функціонування Бюро: 1) фейкові конкурси, де старий товариш Труби Ігор Щербина випрошує зразки тестових завдань для родича Ільїна, племінника Горбатюка, якогось СБУшника; 2) встановлення нового «смотрящєго» на Центренерго від Коломойського; 3) порушення кримінальних проваджень на замовлення (Миколаївський глиноземний завод)... Насправді найголовніше те, щоб вже при новому очільнику ситуація не повторилася. Але, зважаючи на обставини надшвидкого проведення конкурсу на заступників і дивної перестановки кадрів, думаю, нас чекає не менш захоплива історія», – припускає Лємєнов.

Президент України Володимир Зеленський 27 грудня звільнив Романа Трубу з посади директора Державного бюро розслідувань і призначив народну депутатку зі фракції «Слуга народу», голову комітету Верховної Ради України з питань правової політики Ірину Венедіктову тимчасовим виконувачем обов’язків директора відомства.

Те, що директор Державного бюро розслідувань Роман Труба завершив каденцію на посаді, передбачає закон про перезавантаження Державного бюро розслідувань, який 24 грудня повернувся до Верховної Ради з підписом президента. Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра.

На початку грудня президент Зеленський заявляв про необхідність «перезавантаження» керівництва Державного бюро розслідувань. За словами президента, «права рука» директора ДБР Романа Труби підозрюється в хабарництві.

Державне бюро розслідувань – правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, експрезидентів та членів уряду.